Контрольні запитання до теми 7.1

1. Що розуміє під темпераментом сучасна психогенетика?

2. Назвіть аспекти темпераменту та охарактеризуйте їх.

3. Поясніть проблему співвідношення темпераменту та характеру у сучасній психогенетиці.

4. Обґрунтуйте уявлення про те, що у немовлят генотип не має вирішального впливу на темперамент.

5. З якого віку у дітей починають проявлятися генетичні складові темпераменту?

6. Поясніть поняття синдрому тяжкого характеру.

7. Назвіть генетичні складові компонентів синдрому тяжкого темпераменту.

8. Які властивості темпераменту використовуються у психогенетичних дослідженнях дорослих?

9. Поясніть поняття екстраверсії, невротицизму та психотицизму.

10. Якими даними психогенетичних досліджень підтверджується виразний вплив генотипу на темперамент у дорослих?

11. Поясніть сучасну 5-факторну схему опису темпераменту.

12. Які показники успадковуваності були одержані у психогенетичних дослідженнях темпераменту за 5-факторною схемою?

7.2. Інтелект

7.2.1. Поняття інтелекту та коефіцієнта розумового розвитку (iq)

Інтелектуальна діяльність людини є найбільш складною для генетичного аналізу.

Інтелектом вважається загальна здатність людини вирішувати різноманітні проблеми. У основі такої здатності лежить спроможність розпізнавати зв’язки між явищами, предметами, ідеями, концепціями тощо. Особами високого інтелекту слід вважати тих, хто здатний формувати значну кількість зв’язків і проявив свої здібності у процесі навчання чи професійної діяльності.

Із такого визначення інтелекту можна зробити два важливі висновки. По-перше, високий інтелект може бути у людей, зайнятих у найрізноманітніших сферах діяльності. По-друге, у кожній сфері діяльності можливе формування інтелектуальної еліти. Якість і кількість такої еліти є визначальними в суспільстві. Суспільство можна вважати високорозвиненим, якщо в ньому наявна інтелектуальна еліта серед політичних діячів, вчених, лікарів, педагогів, юристів, військових, релігійних діячів, робітників, фермерів.

Розмір інтелекту можна визначити різними способами. Один з них – обчислення показника розумового розвитку, або коефіцієнта інтелектуальності, який позначається IQ (англ. intelligence quotient). При цьому використовуються особливі тести та відповідні математичні розрахунки.

Якщо визначити IQ у великої кількості людей, то вони розподіляться за нормальною кривою з амплітудою від 0 до понад 140. Найбільша кількість значень припадає на нормальний інтелект, а в обидві сторони їх число прогресивно зменшується. (Мал. 65).

Результати обстеження, проведеного у США, показали, що половина населення країни (близько 125 млн. осіб) має коефіцієнт інтелекту в межах норми (IQ = 90-110), а близько чверті населення (62,5 млн. осіб) відноситься до категорії тупих або дуже тупих.

Нагадаємо, що осіб з IQ нижче 70 називають олігофренами, або недоумкуватими і розрізняють три ступені недоумства: дебільність, імбецильність та ідіотія (див. розділ 5.5.2 та 6.2). Дебіли мають IQ від 50 до 70 і не здатні самостійно вести свої справи, але можуть виконувати прості завдання і частково самі себе утримувати. Особи з IQ від 25 до 50 мають «розумовий вік» 3-7 років і називаються імбецилами. Вони не здатні заробляти собі на життя, але можуть обслуговувати самих себе. Нарешті, особи, розумовий вік яких відповідає 1-2 рокам (IQ нижче 25), називаються ідіотами. Вони не можуть виконувати навіть таких найпростіших дій як самостійно їсти та обслуговувати себе.

Численні дослідження інтелекту, здійснені у США різними авторами у різний час показали, що найвищий середній інтелект мають представники семітського етносу. За ними йдуть вихідці з Азії, від яких дещо відстають європейці. Порівняно найнижчий середній IQ мають темношкірі та вихідці з Латинської Америки.

. Однак сьогодні наука все ще не здатна чітко визначити всі компоненти інтелекту людини. Внаслідок цього треба пам’ятати, що дослідженням піддається так званий «психометричний інтелект», який показує лише відмінності між людьми щодо виконання тестів. Ці тести по-різному віддзеркалюють різноманітні аспекти поведінки людини і охоплюють не всі її ментальні особливості.

Тим не менше, результати використовуваних тестів мають досить значну прогностичну цінність у деяких сферах людської діяльності, перш за все в освіті та оволодінні професійними навичками.