Тема 4. Аналіз поведінки споживача

1. Дохід та реакція споживача на його зміну

2. Умови схильності та несхильності споживача до ризику

3. Взаємодія ефекту заміни та доходу

4. Рівняння Слуцького та рівняння Хікса

5.Парадокс Гіффена

6. Індекси цін і доходу та зміни у добробуті споживача

Ключові терміни: криві Енгеля, лінія «ціна – споживання», загальний ефект зміни ціни, ефект заміщення, ефект доходу.

1. Визначивши свої можливості, споживач згоден заплатити 20 грош. од. за годинник. Коли він прийшов до магазину, то виявив, що може його придбати за 16 грош. од. У цьому випадку споживчий надлишок дорівнюватиме:

а) 20 грош. од.;

б) 16 грош. од.;

в) 4 грош. од.;

г) 36 грош. од.

2. Відомі такі дані про споживання протягом двох місяців:

Показник	1-й місяць	2-й місяць
Ціна першого блага	10	5
Ціна другого блага	10	20
Придбано першого блага	10	20
Придбано другого блага	10	5

На основі цих даних можна зробити висновок про те, що:

а) вартість життя підвищилася;

б) вартість життя знизилася;

в) темп зростання доходу споживача менший за темп зростання цін;

г) нічого визначеного щодо динаміки вартості життя не можна сказати.

3. Ефект заміни – це підвищення попиту на товар, що спричинене:

а) зміною загального рівня цін на всі товари;

б) зміною у вподобаннях споживача, якщо він віддає перевагу товарам-замінникам;

в) зміною у реальному доході, зумовленому зниженням цін на товари, що купуються;

г) жодна з відповідей не є правильною.

4. Ефект доходу для повноцінних товарів свідчить про те, що:

а) при збільшенні ціни блага Х споживач купуватиме в меншій кількості як Х, так і інші блага;

б) зменшення ціни блага Х зумовлює збільшення споживання цього блага, оскільки воно стає дешевшим за товари-замінники;

в) коли ціна блага Х змінюється, то споживач має перерозподілити свої покупки так, щоб задовольнити рівність MU_X / P_X = MU_Y / P_Y = = MU_N / P_N;

г) усі висловлювання правильні.

5. Коли ціна повноцінного блага Х падає, то:

а) ефект доходу спонукатиме споживача купувати більше одиниць блага Х, а ефект заміни – менше;

б) у результаті і ефекту заміни, і ефекту доходу споживач купує більше блага Х;

в) у результаті ефекту доходу кількість одиниць блага Х, що купується, зменшиться, а ефект заміни сприяє збільшенню купівлі блага Х;

г) і ефект доходу, і ефект заміни ведуть до зниження споживання блага Х.

6. Якщо за інших незмінних умов послідовне споживання одиниць блага Х призводить до зниження граничної корисності Х, то:

а) Х є неповноцінним товаром;

б) ефект заміщення більший за ефект доходу;

в) еластичність попиту Х за ціною висока;

г) товар Х має від’ємну перехресну еластичність з товаром-замін­ником.

Задача 1. Споживач має дохід 20 грош. од. і витрачає його на прид­бання блага Х по ціні 10 грош. од. і блага Y по ціні 20 грош. од. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х і 4 одиниці Y. Збільшення ціни товару Х до 20 грош. од. викликає зміщення точки рівноваги (4Х; 6Y), зниження до 5 грош. од. – відповідно (20Х; 5Y).

а) Зобразіть графічно, як змінюватиметься положення бюджетної лінії у разі зниження та підвищення ціни.

б) Побудуйте лінію «ціна-споживання»;

в) Використовуючи лінію «ціна-споживання», побудуйте криву попиту споживача на товар Х.

З

у

адача 2. Припустимо, споживач має доход 480 грн. На малюнку показані дві бюджетні лінії і відповідні їм криві байдужості.

30

15

0

Визначте координати двох точок Jlінії попиту даного спожи­вача на товар У.

Відповідь

Координати двох точок лінії попиту даного споживача на то­вар У – це ціна та кількість. Для нижчої лінії бюджету ціна товару Х =

Нахил лінії бюджету дорівнює . Виходячи з графіка, нахил лінії бюджету дорівнює тангенсу кута нахилу (відношенню протилежного катета до прилеглого –

Таким чином ціна товару У = , а кількість = шт. Отже, координата становить: А₁ буде Р = , Q = . Ана­логічно визначаємо ціну товару Х для другої лінії бюджету: . Нахил лінії бюджету дорівнює: . Отже, ціна товару У = . А координата точки А₂ ста­новить: P= , Q = .

Задача 3. Припустимо, що попит Петра на користування басейном має такі показники:

P (грн/год.)	Q (год./тиж.)
26	1
17	2
9	3
2	4
0	5

а) Яким є максимум, який він готовий сплатити за одну годи­ну на тиждень, 2 години на тиждень, 3 години на тиждень та 4 годин и на тиждень?

б) Яким є його споживчий надлишок, якщо ринкова ціна ста­новить: 20 грн, 15 грн, 8 грн?

в) Припустимо, що власник басейну має намір дозволити від­відувачам плавати стільки, скільки вони забажають, за потижне­ву оплату та скасувати погодинні ставки. Яким буде максималь­ний розмір тижневої суми, яку Петро буде і готовий сплатити?

Відповідь

а) Таблиця попиту показує максимальну ціну, яку готовий платити споживач за дану кількість спожитого блага. Тому за 1 годину Петро готовий платити грн. за 2 години: грн, за 3 години: грн, за 4 години: грн.

б) Якщо ринкова ціна становить грн, то Петро відвідувати­ме басейн ___ годину на тижлень, отже його споживчий надлишок становитеме __________ грн. Якщо ж ринкова ціна становить грн., то Петро відвідуватиме басейн ___ години на тиждень, отже його споживчий надлишок складе грн. Якщо рин­кова ціна становить грн, то Петро відвідуватиме басейн ___ години на тиждень, отже, його споживчий надлишок складе грн.

в) Максимальний розмір тижневої суми, яку Петро буде готовпий сплатити, дорівнює грн.

Задача 4. На графіку зображені криві байдужості Петра, комбінації товарів, які максимізують його корисність при двох різних цінах на товар Х, відповідають точкам А та В.

а) Який доход Петра?

б) Яка ціна товару Х у точні А? В точці В?

в) Які координати двох точок на кривій попиту Петра на то­вар Х?

г) Якшо крива попиту Петра на товар Х є прямою лінією з віддємним нахилом, то чому дорівнює цей нахил кількісно?

д) Який нахил має крива «ціна – споживання» – відємний чи додатній?

Відповідь

а) Якщо Петро не купує товар Х, то на всі інші товари він ви­трачає весь свій доход (графічно – це точка перетину бюджет­ною лінією вертикальної осі), отже, величина його доходу станоновить ______ грн.

б) Щоб визначити ціну товару Х у точці А, треба розподілити до­ход на максимальну кількість товару Х, яку може купити Петро. Якщо всі гроші витратить лише на товар Х (графічно – це точка перетину бюджетною лінією осі Х). Отже, Р_Х = . Аналогічно визначаємо ціну в точці В: Р_Х = .

в) Координатами точок на кривій попиту є ціна та кількість.

Точка А має координати Р = ___, Q=___. точка В має координати P=__, Q=___.

г) Якщо крива попиту Петра на товар Х є прямою лінією з від'ємним нахилом, то нахил визначається співвідношенням змі­ни ціни до зміни кількості товару Х. Нахил дорівнює: Р/ Q .

д) Крива «ціна – споживання» проходить через точки рівно­ваги споживача, тому вона має ___________ нахил.

Задача 5. Внутрішній попит на насіння рапсу в країні Агранії (агранські споживачі) задавався рівнянням: Q_d= 100 -4Р, а експортний попит (зарубіжні споживачі) – рівнянням: Q_e =250 - 20Р.

а) Побудуйте графіки внутрішнього та експортного попиту.

б) Визначте аналітично і графічно криву сукупного попиту на рапс.

Відповідь

а)

б) Спочатку визначимо графічно криву сукупного попиту на рапс. Це буде ламана лінія, оскільки за ціни від 25 до 12,5 буде лише внутрішній попит, а за ціни менше ніж 12,5 додається і екс­портний.

Тепер визначимо аналітично. Виходячи з визначення, що рин­ковий попит є сумою індивідуальних, визначаємо сукупний по­пит на рапс:

Qc = Qd + Qe =

Але це рівняння буде справедливим лише при ціні ____________ _____________________. При ціні від ____ до ____ рівнянням сукупного попиту буде рі­вняння внутрішнього попиту.

Запитання для самостійного вивчення

1. Які зміни в моделі споживчого вибору варто здійснити, щоб підвищити рівень її реалістичності?

2. Яку інформацію несе лінія «дохід-споживання»? Яким є її нахил для повноцінних і неповноцінних благ?

3. Як будується лінія Енгеля? Які висновки випливають з аналізу її нахилу?

4. Утворення лінії «ціна-споживання». Її нахил для взаємозамінних і взаємодоповнюючих благ.

5. Як будується лінія індивідуального попиту, виходячи з ординалістської теорії поведінки споживача?

6. Виявіть ефект заміни та ефект доходу при зменшенні ціни певного блага.