1.3. Види основних лісогосподарських робіт та їх характеристика

Пріоритетним напрямком розвитку лісового господарства лісгоспа на сьогодні та на перспективу є розширене відтворення природних рослинних ресурсів області шляхом збільшення площі нових лісів. Для реалізації заходів обласної цільової програми комплексного розвитку лісового господарства «Ліси Полтавщини до 2015 року» в частині забезпечення виконання обсягів запланованих робіт із захисного лісорозведення в області створено відповідну виробничу базу, а також розширено площу постійних лісових розсадників. Створення лісових культур займає провідне місце, перед лісгоспом ставиться невідкладне завдання по створенню і вирощуванню високопродуктивних, якісного складу та біологічно стійких лісових насаджень штучного походження.

У структурі заготівельної деревини переважають хвойні (сосна, ялина,

ялиця, модрина), твердолистяні (дуб, бук, ясен, береза) та м’яколистяні (липа,

вільха, осика, тополя, верба) породи.

СТРУКТУРІ ЗАГОТІВЕЛЬНОЇ ДЕРЕВИНИ

Лісозаготівельних підприємств, крім лісгоспу, в районі немає. В невеликих обємах заготовку деревини проводять колгоспи в закріплених за ними лісах. Переробкою деревини займається як сам лісгосп, так і приватні підприємства. Лісистість зони діяльності лісгоспу складє 11,5% . Ліси по території району розміщені окремими урочищами площею від 5 до 2584 га.

Господарська діяльність лісгоспу спрямована на підвищення грунтозахисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, естетичних, та інших корисних функцій лісу.

У Полтавському лісгоспі за 2008 рік посадили 180 га нових лісових культур на землях інших користувачів, тобто на новоприйнятих землях від сільських рад; 119, 1 га лісових культур у держлісфонді.

Є в лісгоспі 3 постійних лісорозсадники.

1) У Борівському лісництві лісорозсадник площею 1,8 га.

У 2008 році збудовано 2 теплиці розміром 720 м2.

На лісорозсаднику використовується дрібнокрапельна система зрошування, що допомагає зручно й ефективно зволожувати лісові культури, особливо в засушливий період року, а також підживлювати рослини добривами.

Щороку в Полтавському лісгоспі вирощується близько 1,5 млн. стандартних сіянців сосни звичайної.

У цьому році отримано 135 тис. сіянців покращеного насіння.

2) У 2008 році в Іскрівському лісництві закладено новий лісорозсадник площею 2 гектари, де також планується встановити систему дрібнокрапельного зрошування. У цьому лісорозсаднику увага буде зосереджена на вирощуванні листяних порід: дубів звичайних, дубів червоних, ясенів, берез, лип, кленів гостролистих тощо.

3) Постійний декоративний лісорозсадник є і в Розсошинському лісництві. Тут закладені шкілки листяних і хвойних порід: горобина, клен гостролистий, ялівець звичайний, тис ягідний, ялиця біла тощо.

Розділ 3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Технічну або розрахункову продуктивність визначаємо за формулою:

W_ТЕХН. = 0,1*В*V*T*K_T*К_З*Кα га/зм (3.1)

де В – конструктивна ширина захвату машини або знаряддя, м; V – фактична швидкість руху агрегата, км/год; Т – час роботи агрегата протягом зміни, 8 год; K_T – коефіцієнт використання часу зміни (0,90 –0,95); К_З – коефіцієнт використання конструктивної ширини захвата робочих машин (для плугів – 1,0-1,1; для сівалок – 1,0; для борон – 0,98; для культваторів – 0,96) Кα – коефіцієнт, який воаховує вплив рельєфу (при ухилі – 1 – 5⁰ – 0,96; 5 – 7⁰ – 0,92; 7 – 9⁰ – 0,84).

Дана формула використовується при розрахунках змінної продуктивності орних агрегатів, культиваторів, борон, лущильників, фрез, при догляді за грунтом у лісових розсадниках, на відкритих лісокультурних ділянках, при захисті лісу від хвороб і шкідників, при внесенні органічних та мінеральних добрив.

При виконанні технологічних операцій у рівнинних умовах використовуємо спрощену формулу, де не враховані повороти, простої агрегату та ін.:

W_техн. = 0,1*В*V*Т*К_Т, га/зм (3.2)

де В – конструктивна ширина захвату машини або знаряддя, м; V – фактична швидкість руху агрегата, км/год; Т – час роботи агрегата протягом зміни, 8 год; К_Т – коефіцієнт використання часу зміни (0,90 – 0,95).

Для агрегатів, результати роботи яких можуть вимірюватись у лінійних одиницях (нарізка борозен, садіння лісових культур, догляди за ними прокладання протипожежних мінералізованих смуг, догляди за ними та ін.) продуктивність за зміну визначаємо за формулою:

W_ЛІН = 1000*V*Т*К_Т*Кα, м/зм (3.3)

Змінну продуктивність корчувальної машини в гектарах за зміну визначаємо за формулою:

Wзм = , га/зм (3.4)

де і - кількість викорчуваних пнів за 1 хв (для пнів діаметром 36-40 см і = 1 шт); Т – тривалість зміни, 8 год; Кт – коефіцієнт використання робочго часу (0,80-0,85); n – кількість пнів на 1 га (620 шт).

Змінну продуктивність при трелюванні пнів у штуках за зміну визначають за формулою:

Wзм = , (3.5)

де n – кількість пнів, які вивозять за один рейс (2-3 шт); Т – тривалість зміни, 8 год; l_сер - середня відстань трелювання пнів, (50 м); v_сер – середня швидкість руху (60 м/хв); t_н – час навантаження пнів (3 хв); t_р – час розвантаження пнів (1,5 хв); t_пов – час на розвертання корчувача (1,0 хв).

Продуктивність універсального бульдозера при розрівнюванні грунту визначаємо за формулою:

W_ЗМ = м²/зм (3.6)

де Т – тривалість зміни, год; К_Т - коефіцієнт використання робочого часу (0,8 – 0,98); l – довжина планованої ділянки (від 10 до 50 м); b – ширина відвалу, 3,5 м; α – кут захвату відвалу 90⁰; а – частина смуги, що перекривається при наступному проході (0,3 0,4 м); v_сер – середня робоча швидкысть (60 м/хв); t_пов – час повороту (0,2 –0,4 хв); n – кіькість проходів по одному місцю (n = 1 - 2).

Продуктивність агрегата при вичісуванні кореневих залишків розраховуємо за формулою:

W_ЗМ = 0,1 , га/зм (3.7)

де n₁ – кількісь поворотів агрегата (30 – 40 пов. за зміну); t₁ – час, що витрачається на один поворот агрегата, год (0,003 – 0,005).

Продуктивність агрегатів при обприскуванні насаджень розраховуємо за формулою:

Wзм = га/зм (3.8)

При зрізуванні грунту та переміщенні його цими механізмами продуктивність визначаємо за фіормулою:

Wзм = м³/зм (3.9)

де Т – тривалість змінги, год; Q – об‘єм грунту, який переміщується робочим органом за один прохід, м³; l₁ – довжина шляху набору грунту, (50 м); v₁ –швидкість руху при наборі грунту, м/хв; l₂ – відстань, на яку переміщується грунт, м; v₂ –швидкість руху завантаженого бульдозера, м/хв; t₁ – час, витрачений на піднімання та опускання ножа (0,17 – 0,20 хв); l₃ – довжина холостого ходу; v₃ –швидкість холостого ходу, м/хв; t₂ – час на поворот бульдозера, який при переміщенні грунту на відстань понад 50 м дорівнює 0,5 хв. Коли трактор повертається заднім ходом t₂ =0,1 хв.

При розрахунка можна використовувати такі дані: Кт = 0,8; глибина ходу ножа у грунті – 0,1 м; v₁ =38 м/хв; v₂ = 56 м/хв; v₃ = 86 м/х; t₁ = 0,2 хв; t₂ = 0,1 хв. Для бульдозера Д-42 (Д-606) q = 0,98 м³.

Продуктивність одноковшового екскаватора обчислюємо за формулою

Wзм = 60*n*q*T*K₁*K₂*K₃*K_T м³/зм (3.10)

де n – кількість захватів грунту ковшем за 1 хв; q – місткість ковша, м³; T – тривалість робочої зміни, 8 год; K₁ – коефіцієнт розпушування грунту у ковші; K₂ – коефіцієнт опору грунту різанню; K₃ – коефіцієнт наповнення ковша K_T – коефіцієн використання робочого часу (0,85 – 0,95).

Кількість захватів грунту ковшем можна прийняти в межах 2 – 4 за хвилину. Значення коефіцієнтів К₁, К₂, К₃ для звичайних грунтів І та ІІ категорій: (К₁ = 0,80 – 0,87; К₂ = 0,6 – 0,8; К₃ = 1,0 – 1,2).

Кількість транспортних засобів для перевезеннгя грунту визначається за формулою:

n = , шт (3.11)

де L – середня довжина шляху до об’єкту роботи, км; v – середня швидкість руху в обох напрямках з урахуванням маневрування, км/хв; t₁ – час розвантаження автомобіля-самоскида, хв (0,5 – 1,0); t₂ – час завантаження транспортного зсобу, хв (6 - 8).

Змінну продуктивність грейдера при профілюванні дороги визначаємо за формулою:

Wзм = , км/зм (3.12)

де – v – швидкість руху агрегату, (5 –6 км/год); T – тривалість робочої зміни, 8 год; К_Т – коефіцієнт використання робочого часу (0,85 – 0,95); n₁ – кількість поворотів грейдера; t – час на один поворот, год; n – кількість проходів грейдера з одного боку дороги.

Далі визначаємо кількість машино-змін, ненобхідних для виконання операції:

n_м.зм = (3.13)

де О – заданий обсяг робіт (див. колонку №3 табл. 2.1 – 2.9); Wзм – змінна продуктивність машинно-тракторного агрегату (колонка 10 табл. 2.1 – 2.9).

Визначену кількісь машино-змін (n_м.зм) записуємо в колонку 11 розрахунково-технологічної карти і отримане значення використовуємо для розрахунку необхідної кількості тракторів (n_Т) для виконання саме цієї операції:

n_Т = (3.14)

де Д_{кал.рек.} – кількість календарних днів, протягом яких можливо виконувати дану операці (див. колонку 6 табл. 2.1 – 2.9); К_ЗМ – коефіцієнт змінності, запланованеий для операції, (1).

Після призначення коефіцієнта змінності і завершення розрахунків за формулою 3.12 отримане значення необхідної кількості тракторів (n_Т) округлюють до цілих одиниць і записуємо у колонку 12 РТК (табл. 2.1 – 2.9), а в колонці 13 вказуємо запланований для даної операції коефіцієнт змінності (Кзм).

Значення фактичної кількості робочих днів, вирачених на виконання кожної операції, визначаємо за формулою:

Д _р.факт. = (3.15)

і записуємо у колонці 14 без округлення.

Далі наводимо розрахунки змінної продуктивності для операцій: