- •Національний університет біоресурсів і природокористувань україни Національно-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства
- •Курсовий проект
- •Розділ 1.Стисла характеристика дп «полтавський лісгосп»
- •Місцезнаходження та структура підприємства
- •1.2Природні умови району діяльності
- •1.3. Види основних лісогосподарських робіт та їх характеристика
- •1 Створення лісових культур у смугах на яружно-балкових схилах крутістю до 120
- •1.1 Зрівнювання промоїн
- •1.2 Оранка по горизонталях
- •1.3 Безвідвальна весняна оранка з одночасним боронуванням
- •1.4 Підвезення садивного матеріалу
- •1.5 Садіння лісових культур
- •1.6 Догляд за культурами в міжряддях
- •1.6.1 Догляд в міжряддях 1-й 5 разовий
- •1.6.2 Догляд в міжряддях 2-й 4 разовий
- •1.6.3 Догляд в міжряддях 3-й 3 разовий
- •1.6.4 Догляд в міжряддях 4-й 2 разовий
- •1.6.5 Догляд в міжряддях 5-й 1 разовий
- •1.7 Догляд в рядах
- •1.7.1 Догляд в рядах 1-й 3 разовий
- •1.7.2 Догляд в рядах 2-й 2 разовий
- •1.7.3 Догляд в рядах 3-й 1 разовий
- •2 Створення полезахисних смуг
- •2.1 Лущіння стерні на глибину до 12 см
- •2.2 Дискування дернини
- •2.3 Осіння оранка з до заглибленням на 40 см
- •2.4 Весняна культивація
- •2.5 Доставка садивного матеріалу
- •2.6 Закладання лісових смуг садінням сіянців
- •2.7 Догляд в міжряддях
- •2.7.1 Догляд в міжряддях 1-й 5 разовий
- •2.7.2 Догляд в міжряддях 2-й 4 разовий
- •2.7.3 Догляд в міжряддях 3-й 3 разовий
- •2.7.4 Догляд в міжряддях 4-й 2 разовий
- •2.7.5 Догляд в міжряддях 5-й 1 разовий
- •2.8 Догляд в рядах
- •2.8.1 Догляд в рядах 1-й 3 разовий
- •2.8.2 Догляд в рядах 2-й 1 разовий
- •2.8.3 Догляд в рядах 3-й 1 разовий
- •3 Вирощування сіянців у посівному відділенні лісового розсадника
- •3.1 Внесення добрив
- •3.2 Оранка грунту
- •3.3 Культивація
- •3.4 Прикочування грунту
- •3.5 Висівання насіння
- •3.6 Обробіток проти шутте
- •3.7 Механічне розпушення
- •3.9 Виконування сіянців
- •4 Вирощування садженців в шкільному відділенні лісового розсадника
- •4.1 Внесення добрив
- •4.2 Оранка грунту
- •4.3 Внесення мінеральних добрив
- •4.4 Боронування
- •4.6 Міжрядний обробіток
- •4.7 Обприскування хімікатами
- •4.8 Викопування сіянців
- •5 Створення мінералізованих смуг шириною 5.0 м
- •5.1 Розчищення смуг від чагарників
- •5.2 Прокладання мінералізованих смуг
- •5.3 Поновлення мінералізованих смуг
- •6 Догляд за мінералізованими смугами
- •6.1 Поновлення мінералізованих смуг
- •7 Захист лісу від шкідників
- •7.1 Обпилювання
- •8 Землерийні роботи (будівництво ставка)
- •8.1 Розробка грунту
- •8.2 Планування дна ставка
- •8.3 Планування берегів ставка
- •8.4 Ущільнення дна
- •9 Ремонт шляхів
- •9.1 Розрівнювання шляхів
- •9.2 Ущільнення схилу 12 раз
- •Зведена відомість даних машино-тракторних агрегарів
- •Розділ 5:«Відомість необхідної кількості тракторів та робочих машин»
- •Розділ 6:«Розрахунок необхідної кількості пального та мастильних матеріалів»
- •Розділ 7: «Основні техніко-економічні показники використання машинно-тракторного парку»
- •Розділ 8:«Охорона праці та техніка безпеки при виконанні механізованих робіт»
- •Висновки та рекомендації.
- •Список використаної літератури
Національний університет біоресурсів і природокористувань україни Національно-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства
Лісогосподарський факультет
Кафедра механізації лісового комплексу
Курсовий проект
на тему: «Проект механізації лісогосподарських робіт на 2010р.
у Полтавському ДЛГ обласного управління «Полтаваліс»
Студент 1 курсу 3 групи
Прізвище та ініціали студента Хань Євгеній Юрійович
Керівник Білоус Максим Михайлович
Проект подано до захисту (рік, місяць, число)
Підпис__________________
Проект захищено________________(рік, місяць, число)
Оцінка___________________
Члени комісії__________________________________________________________________
-КИЇВ 2009-
ЗМІСТ
Вступ.
Характеристика виробничого об'єкту.
Розрахунково-технологічні карти на всі види механізованих робіт.
Розрахункова частина курсового проекту.
Графіки машиновикористання та технічного обслуговування.
Відомість необхідної кількості тракторів і робочих машин.
Розрахунок потреби в пальному та мастильних матеріалах.
Основні техніко-економічні показники використання машинно-тракторного парку
Охорона праці та техніка безпеки при виконанні механізованих робіт.
Висновки та рекомендації.
Список використаної літератури.
Вступ
Лісова промисловість - важлива складова економіки України.
Зародження розвитку галузі в Україні відбувається на рубежі ХVШ - ХІХ століть. У цей період утворюються дрібні кустарні лісопильно - деревообробні та меблеві підприємства. Лісозаготівлі в переважній більшості районів носять сезонний характер. У другій половині ХIХ століття з'являються лісохімічні виробництва (випалювання вугілля, видобуток живиці і тощо). Однак як галузь лісова і деревообробна промисловість сформувалася в 1950-1990рр. На підприємствах почали впроваджуватися механізовані й автоматизовані лінії, новітнє обладнання з програмним управлінням, сучасні технології і матеріали, особливо в меблевому виробництві.Значення лісової промисловості в розвитку промисловості України не велике і визначається, перш за все, наявністю невеликих (у порівнянні з іншими країнами) лісових ресурсів.
У лісовій промисловості механізація також спрямована в першу чергу на полегшення праці на важких і трудомістких лісозаготівельних роботах. Найбільш механізовані такі процеси, як валка лісу, підвезення деревини до верхніх складах і вивезення її.
На валці дерев застосування отримали гідроклини, електро та бензопили, керовані однією людиною і дозволяють спилювати дерева зі стволами діаметром до 1 м. Створені машини для бесчокерной трелювання лісу. Для перевезення лісу до залізничного транспорту застосовуються потужні автолесовози зі спеціальними причепами. Розроблено високопродуктивні напівавтоматичні лінії для оброблення хлистів, машини, комплексно виконують валки дерев, обрізання сучків, оброблення деревини та формування пакетів.
Відносно висока вартість цих машин, повністю компенсується продуктивністю праці та покращенням якості лісових насаджень.
Важливим напрямком лісогосподарського виробництва, яке потребує механізації є комплекс робіт по вирощуванню посадкового матеріалу і способів обробки лісового насіння. Як відомо, в Карпатах немає потреби створювати системи крупних базових розсадників. Для їх створення в регіоні відсутні необхідні площі земель. Крім того, використання невеликих за розмірами розсадників має лісівничі переваги, які обумовлені клімато-рельєфними особливостями. Системи малих розсадників зручніше розмістити в гірській зоні до потреб їх використання, при цьому краще використовуються екотипи насіння. Весь комплекс робіт на розсадниках площею 0,1-0,5 га можливо забезпечити набором необхідних знарядь на базі мотоблочних машин, які з успіхом використовуються в гірській зоні інших країн.
Негайного вирішення також потребує основна технологічна ланка процесу лісозаготівель в гірській місцевості – первинне транспортування деревини від пенька до магістральних волоків та верхніх складів, затрати на яке сягають 46-58% коштів і трудовитрат від усього процесу трелювання деревини. Окрім цього, на частку трелювальних робіт припадає 70-90% всіх пошкоджень лісового середовища.
Можливі шляхи, забезпечення цієї ланки процесу – це, в першу чергу, повернення до гужового трелювання деревини, а також використання високопродуктивних ланових установок. Незважаючи на їхню дорожнечу, застосування установок повинно здійснюватись поступово. Загальне їх відшкодування, з урахування лісівничо-екологічних факторів є цілком виправданим. Застосування ланових пристроїв повинно використовуватись на схилах вище 12°.
На схилах до 12° основними транспортними машинами мають бути комплексні агрегати на базі тракторів. Найбільш дискусійним питанням, при застосуванні, являються конструктивні особливості засобів руху. Були періоди, коли повну перевагу почергово віддавали гусеничним засобам руху, а потім – колісним. Це питання донині вважається дискусійним. Але перевагу все ж таки в лісі мають тягові машини з гусеничними засобами руху. Головними їхніми перевагами перед колісними є низький питомий тиск на ґрунт. Гусеничні засоби створюють тиск 450-550 г/см2, колісний – 1500-1800 г/см2. Для порівняння – людина вагою 75-80 кг створює питомий тиск на ґрунт 120 г/см2. Друга важлива перевага – менші конструктивні габарити машини при одинаковому класі тяги на гаку. В колісного трактора вони вищі на 25-30%. Тому машина з більшими розмірами в лісі більше пошкоджує стоячих дерев і менш маневрова. Окрім того, колісний трактор своїм тиском на ґрунт повністю руйнує структуру ґрунту. Якщо на родючість його ми можемо впливати, так водно-фізичні особливості ґрунту практично невідновні. В цьому полягає найбільша шкода дії колісних тракторів.
Але техніко-економічні показники колісного трактора значно вищі ніж в гусеничного із-за його мобільності та швидкості. Гусеничні трактори багато втрачають на транспортних перегонах. В окремих випадках їх необхідно перевозити на трейлерах, що дорого коштує.
Для вирішення цієї проблеми мають бути машини, які б поєднували кращі сторони конструкції засобів руху – для роботи в лісі на колеса трактора мають монтуватись знімні ланцюги, а на транспортних роботах використовуватись колеса.
Сучасна тенденція, яка зазначена навіть в законі про мораторій на заборону суцільних рубок в Карпатах, щодо переваг колісних тракторів перед гусеничними, зовсім не виправданий і потребує вивчення і окремого вирішення.