Тема 3.4. Розробка пошуково-дослідницького проекту «Разом з Коцюбинським відкриваємо світ Гуцульщини»

Питання для самоконтролю:

Завдання. Підготувати пошуково-дослідницький, творчий проект за повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Для цього потрібно об’єднатися у запропоновані нижче групи, у кожній з груп обрати керівника, який регулярно повідомлятиме викладача про хід підготовки проекту, зібрані матеріали, консультуватиметься з ним.

1. Група «художників» ілюструє твір М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», представляє ілюстрації професійних митців, картини відповідної тематики, власні малюнки, коментує їх зміст.

2. Група «поетів» аналізує співанки Марічки, представляє власні твори на тему повісті.

3. Група «географів» досліджує гуцульський край з географічної точки зору.

4. Група «істориків» досліджує історію карпатського краю.

5. Група «етнографів» досліджує звичаї, обряди, побут гуцулів (одяг та ін.), зображені у творі.

6. Група «діалектологів» працює над мовою повісті, зокрема діалектизмами.

7. Група «міфологів» більш детально розповідає про міфічних істот, згаданих у творі.

8. Група «кінокритиків» порівнює повість М. Коцюбинського та однойменний кінофільм С. Параджанова.

9. Група «акторів» показує гуцульські танці, коломийки, інсценівки на тему повісті, художнє читання.

10. «Журналісти» можуть випустити стіннівку, відеогазету.

11. Група «кмітливців» готує вікторини, кросворди тощо.

Увага! Робота зараховується лише у тому разі, якщо підготовлені матеріали запропоновані у друкованому та електронному варіантах.

Тема 3.7. Викриття фальшивого народолюбства в оповіданні в. Винниченка «Малорос-євпропеєць»

Питання для самоконтролю:

Завдання 1. Прочитайте оповідання В. Винниченка «Малорос-європеєць».

Завдання 2. Законспектуйте критичний матеріал.

Оповідання «Малорос-європеєць» (1907) блискуче викриває українського панка Коростенка, який перед репетитором свого сина хизується запровадженими в своєму господарстві технічними новаціями. Він гадає, що двері в будинку, які автоматично одчиняються й зачиняються, кухонна машина, яка перемішує тісто, вивели його в ряд «європейців». Панок весь час торочить про осягнення ним європейської культури, про подолання «азіатчини» в господарюванні. Це один з тих ліберальних балакунів, яких висміювали і Панас Мирний та Михайло Коцюбинський, Леся Українка та Володимир Самійленко. Коростенко із запалом доводить, що селяни бідують не від безземелля, а від відсутності знань. Розмовляє поміщик якоюсь «кумедною» мовою, щоб показати свій «малоросійський» патріотизм.

Як «поміщик новітньої формації», Коростенко довго і нудно просторікує про те, що наука принесе людям щастя, що аграрне питання можна розв'язати тільки через застосування машин. Та словесна полова не може приховати його гнобительського нутра: панкові не подобається, що Дума «розгарячає дуже інстинкти селян». Автор досягає справжнього ефекту у викритті «малороса-європейця», коли показує, як Коростенко, сприйнявши весільний похід за селянський бунт, розстрілює з кулемета невинних людей. Саркастично закінчується оповідання: «Слово малороса-європейця» «машинним робом» (тобто кулеметною чергою) було сказано «старій нашій неньці Україні».

Відомо, що аналогічний сюжет використав Михайло Коцюбинський в пізніше написаній новелі «Коні не винні».

Дійсно, головний герой оповідання «Малорос-європеєць» пан Коростенко ніби й прогресивний чоловік, ніби й добрий, ніби й де­мократ, ніби й українофіл, машинізував усе, щоб полегшити працю своїх робітників, але так чи інакше він виявляє своє єство ліберала-демагога. Його слова і справи неспівмірні. Фінал вочевидь виявляє сутність Коростенка. І прізвище йому автор добирає відповідне – пов'язане з хворобою, що роз'їдає тіло людини.

У цьому оповіданні поєднались риси експресіоністичного та імпресіоністичного письма. Експресивність виявляється у ре­акціях Коростенка на навколишню дійсність – нервозну, збу­джену. Його образ до певної міри гіперболізовано, чим автор хотів виявити своє ставлення до подібних явищ, відтворити свою реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності. Прикметно, що в оповіданні органічно сприймаються і засоби імпресіоністично­го письма. Так Винниченко змальовує дорогу, спостереження за навколишніми пейзажами репетитора, котрий їде в село Бідненьке до малороса-європейця, тобто до Коростенка. Вихва­ляння малороса своїми статками й досягненнями перед голод­ним з дороги репетитором відтворює атмосферу протистояння гуманного й лицемірного, щирого та фальшивого.

Завдання 3. Дайте визначення поняттям «імпресіонізм», «експресіонізм».