Тема 9.1. Київська поетична школа. Осягнення життя, світу і людини через метафору

Питання для самоконтролю:

Завдання 1. Законспектуйте історію виникнення та творчі принципи Київської школи поезії.

Київська школа поезії з’явилася, коли у 1964 році на філологічний факультет Київського університету вступили Василь Голобородько, Віктор Кордун і Василь Рубан, а в 1965-му – Михайло Саченко, Валентина Отрощенко, Надія Кир’ян, а на філософський – Микола Воробйов. На межі 1967-1968 років до цієї групи приєдналися Михайло Григорів та Іван Семененко, а ще пізніше на обрії з’явилися Станіслав Вишенський та Валерій Ілля. Згодом житттєві та літературні шляхи багатьох із них з різних причин розбіглися (хтось перейнявся іншими справами, хтось переїхав до іншого міста тощо), а відтак залишилося тільки «ядро», і нині під поняттям «Київська школа» ми розуміємо насамперед творчість поетів – Василя Голобородька, Миколи Воробйова та Віктора Кордуна.

Творчі принципи «Київської школи» постфактум напрочуд точно сформулював Віктор Кордун:

1. повернення до первісних елементів і структур української міфологічної свідомості;

2. спроби трансформації давнього міфологічного мислення в образах новітньої поезії, що спирається на новітню українську та західноєвропейську філософію й психологію;

3. повернення у поетичному творенні до лексичних першоджерел, що є головним серед найважливіших семантичних гнізд, розвинення цих лексичних першоджерел до конкретних символів через активізацію народнопоетичних уявлень та смислових відтінків;

4. зосередження поетичної уваги насамперед на природі, людині і всесвітові, причому сама людина розглядається як рівновелика до інших складових світу: трави, води, землі, сонця, тощо, – вона не виступає на передній план зі своїми суспільно-побутовими проблемами, натомість розгортаються трансцендентні мотиви, у поезії відчутна присутність божественного, живої магії слова;

5. органічність творення – вірш ніби сам по собі мусить доростати до власних меж, бути цілковито органічним, нічого не декларуючи;

6. певна недомовленість, розрахована на духовну співтворчість читача, спроба викликати читача на акт поетичного співтворення чи дотворення поезії у його свідомості;

7. відсутність дискурсивної мови;

8. Пошук і повернення до життя давньої поетичної традиції, глибшої і давнішої за привнесену в Україну традицію силабо-тонічного римованого віршування, – а звідси, вихід на своєрідний український вірш, отже, й застосування верлібру як принципу творення поезії.

Завдання 2. Розкрийте наступні питання.

1. В. Голобородько – відхід від літературних канонів шістдесятників.

2. Поетичний світ В. Кордуна.

Завдання 3. Проаналізуйте поезію одного з представників Київської школи.

Тема 9.3. Художній аналіз поезії в. Стуса (на вибір)

Питання для самоконтролю:

Завдання. Проаналізуйте одну з поезій В. Стуса, користуючись алгоритмом аналізу поезії (Див. Тема 7.7.).

Тема 9.4. Літературні угрупування кінця хх – початку ххі ст.

Питання для самоконтролю:

Завдання 1. Об’єднайтеся у групи, обравши одне з літературних угрупувань.

Літературні угрупування кінця ХХ – початку ХХІ ст.

1. «Бу-Ба-Бу».

2. «Нова дегенерація».

3. «Пропала грамота».

4. ЛуГоСад.

5. Асоціація українських письменників.

Завдання 2. Підготуйте творчі групові проекти відповідно до обраного літературного угрупування. Під час підготовки зверніть увагу:

1. на історію створення;

2. естетичну програму (або її відсутність);

3. на кожного (або основних) учасника (-ів) угрупування: життєвий шлях, поетичний світ. Обов’язково потрібно супроводжувати доповідь ілюстративними матеріалами та декламувати поезії.

Увага! Робота зараховується лише у тому разі, якщо підготовлені матеріали запропоновані у друкованому та електронному варіантах.

Розділ № 10 «Сучасна українська література. Постмодернізм»