Тема 2. Спеціальна функція щодо захисту населення і територій, підсистема запобігання нс.

Поява системи органів управління (або апарату державного управління) завжди обумовлена чітко визначеною необхідністю реалізації цілей та завдань державного управління щодо процесів, які відбуваються в суспільному житті. Через виконання власне належних функцій спрямованих на конкретну сферу суспільного життя розкриваються сутність кожного органу управління, зміст його діяльності, співвідношення з іншими органами управління, належна йому компетенція та його місце в загальної системі управління. Система призначена протидіяти НС та убезпечувати населення від їх наслідків.

До уражальних чинників відносяться групи факторів, що характеризуються фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією визначеною відповідними параметрами та які можуть зумовити такі стани, за яких виникає або загроза, або безпосереднє ураження людей чи об’єктів.

Об’єктами ураження і захисту стають населення, тварини, рослини, об’єкти економіки, території та довкілля як такі, що вимагають здійснення захисних заходів.

В часі процес перебігу стану компонентів формуючих НС визначаються трьома характерними періодами (фазами) розвитку і протидії НС:

- початковий період (рання фаза) характеризується появою на території зон потенційного ризику, де зростає загроза ймовірного виявлення уражальних чинників;

- період первинного впливу (фаза реалізації) характеризується появою зон ураження;

- після кризовий період (завершальна або пізня фаза) характеризується післядією, вторинним виявом уражальних чинників (у зонах післядії).

Відповідно системою протидії НС з метою зменшення збитків та підтримання достатнього рівня убезпечення (захищеності) населення і територій здійснюються:

- впродовж початкового періоду запобіжні заходи:

- протягом первинного впливу рятувальні заходи з реагування та локалізації наслідків;

- впродовж після кризового - ліквідація наслідків та відновлювальні роботи.

Реагування на НС в окрему підсистему не виділяється так, як в умовах повсякденної діяльності здійснюються запобіжні заходи із завчасного реагування на НС, у режимі підвищеної готовності та НС з негайного реагування разом із заходами з локалізації та ліквідації наслідків НС.

Заняття 1. Механізми державного управління за складовою запобігання НС

Регулювання безпеки у НС. Підґрунтям для застосування комплексу заходів спрямованих на регулювання перш за все стають визначені у правовому полі:

- показники віднесення міст до відповідних груп з ЦО, об’єктів до відповідних категорій з ЦО та класу підвищеної небезпеки;

- норми і правила проектування, будівництва та експлуатації об’єктів виробничого і соціального призначення в зонах можливого впливу небезпечних техногенних процесів і природних явищ;

- нормативи (регламенти) параметрів уражальних чинників НС, що традиційно проводяться за видами безпеки технічними комітетами в системі стандартизації (надлишковий тиск у фронті ударної хвилі, тиск гідравлічного потоку, площа та тривалість затоплення, щільність теплового потоку, доза опромінення, гранично допустима концентрація, токсична доза тощо).

Основними механізмами регулювання, є державна стандартизація, сертифікація, експертиза, державний нагляд і контроль на відповідність вимогам у сфері ЦЗ, ліцензування, а також страхування та економічні регулятори (податки, штрафи, санкції на відшкодування збитків, фонди, пільги, тощо). Всі механізми мають спиратися на певні норми та бути ув’язані між собою в правовому полі.

Державна стандартизація визначається Законом України «Про стандартизацію» встановлює норми, характеристики і правила, що відповідають рівню науково-технічного і технологічного розвитку, формує єдину систему вимірювань гармонізовану з міжнародними стандартами.

Розроблені окремі складові державного стандарту з безпеки у НС, але у більшості сфера ЦЗ в окремий напрям не виділяється, правила і показники у цієї сфері вважаються складовою частиною інших стандартів.

Приклад «Основні вимоги, норми проектування ІТЗ ЦО до зонування території, планування та забудови міст, розміщення об’єктів господарювання та захисних споруд» є складовою 8 напряму стандартизації «Будівництво».

Державна експертиза основними документами з цього питання є Закони України «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про екологічну експертизу». В рамках комплексної державної експертизи аспекти безпеки у НС розглядаються в таких її складових частинах як державна експертиза проектно-кошторисної документації у частині пожежної безпеки, державної експертизі проектів будівництва небезпечних об’єктів виробничого захисту у частині протиаварійного захисту.

Державне ліцензування здійснюється з метою встановлення кваліфікаційних, організаційних, технологічних та інших вимог і контролю за їх додержанням для провадження певних видів господарської діяльності.

Як регулятивний механізм, ліцензування належить до групи традиційних адміністративних методів управління, які визначені Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Ліцензування об’єктів економіки для завчасного здійснення комплексу заходів з підготовки об’єктів до сталого функціонування в умовах НС та категорійних об’єктів з ЦО у воєнний час, до яких будуть застосовуватися окремі правила ліцензування, а також і самі ці правила в державі відсутні.

Паспортизація ПНО і територій здійснюється для забезпечення державного обліку ПНО, а також накопичення і актуалізації (оновлення) відповідної інформації у базі даних Державного реєстру ПНО та паспортів ризику виникнення НС на території. Паспортизація здійснюється відповідно до переліків ПНО та визначених на території ділянок підтоплення і катастрофічного затоплення, території з екзогенно-геологічними процесами та природних осередків інфекційних захворювань, об’єктів житлово-комунального господарства та життєзабезпечення населення затверджених комісіями з питань ТЕБ та НС, які складаються на підставі ідентифікації джерел НС.

Економічне регулювання основні механізми якого можна класифікувати за функціональним принципом, виділивши наступні групи:

- механізм економічної відповідальності (санкції, відшкодування збитків);

- механізм перерозподілу ризику (страхування);

- механізм формування і використання бюджетних і позабюджетних коштів (система фондів);

- механізм стимулювання підвищення рівня безпеки (пільгове оподаткування прибутку, пільгове кредитування заходів з підвищення безпеки);

- механізм резервування на випадок НС (утворення резервів матеріальних і фінансових ресурсів, призначених для ліквідації наслідків НС).

Завчасне реагування на загрозу виникнення НС є сукупністю організаційних, інженерно-технічних і технологічних, медико-біологічних, фінансово-економічних, екологічних, спеціальних та інших заходів, що здійснюються заздалегідь з метою:

Механізмом, якій виконує систематичне спостереження і контроль за об’єктами, процесами і системами захисту, прогнозу зон та наслідків імовірних НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їх масштабів, збирання, оброблення, передавання та збереження зазначеної інформації є моніторинг.

Моніторинг повинен здійснюватися з використанням багатьох методів і засобів, а виходячи з того, що в державі існує декілька незалежних мереж спостережень за джерелами НС які належати до різних державних структур, ще і за принципом максимального залучення існуючих організаційних структур суб’єктів моніторингу джерел НС.