Аналіз рентабельності одиниці виробу

Найменування виробів (шифр виробів)	Ціна, грн		Собівартість, грн.		Рівень рентабельності			Відхилення від плану
	за планом	за звітом	за планом	за звітом	за планом [(гр.2 / гр.4) – – 1]  100	за фактичної ціни та планової собівартості [(гр.3 / гр.4) – 1]   100	за звітом [(гр.3 / гр.5) – – 1]  100	усього (гр.8 – гр.6)	у т. ч. за рахунок
									ціни (гр.7 – гр.6)	собівартості (гр.8 – гр.7)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
А	200	250	170	210	17,64	47,05	19,04	+1,4	+29,41	–28,01
Б	325	363	290	315	12,06	25,17	15,23	+3,17	+13,11	–9,94
В	360	355	330	318	9,09	7,57	11,63	+2,54	–2,33	+4,06
Г	518	525	480	495	7,91	9,37	6,06	–1,85	+1,46	–3,31

Дані таблиці свідчать, що планові показники рентабельності щодо виробів А, Б і В перевиконано, щодо виробу Г рентабельність знизилась (гр. 9). Щодо виробів А і Б перевиконання досягнуто за рахунок ціни, а щодо виробу В — за рахунок зниження собівартості. Щодо виробу Г, то за рахунок ціни рентабельність підвищилась, але збільшення собівартості вплинуло негативно на рентабельність і перекрило позитивний вплив ціни. Такий всебічний розгляд впливу факторів на зміну рентабельності дає можливість планувати оптимальне виробництво різної продукції, його витратний механізм, пов’язуючи це з прибутком, кон’юнктурою ринку.

У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. Насамперед усі вироби групують за ознакою «рентабельна чи нерентабельна продукція». При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують питому вагу (у відсотках до загальної кількості виробів), а також їх питому вагу в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.

Дуже важливо здійснити групування вироблюваної продукції за рівнем рентабельності:

• вироби з низькою рентабельністю;

• вироби із середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності по галузі);

• вироби високорентабельні.

При цьому необхідно дати оцінку питомої ваги кожної групи в загальному обсязі реалізації.

Далі здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких

• рентабельність помітно зросла;

• рентабельність суттєво не змінилася;

• рентабельність знизилася.

Групування виробів за зазначеними та, можливо, за іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва.