Тема 10. Підприємство як товаровиробник. Валовий доход і прибуток

Навчальна мета: розкрити сутність категорії "капіталу" як руху, "підприємство" як категорію політичної економії, суб'єкта ринкової економіки.

При вивченні даної тими необхідно уяснити, що підприємництво – це ініціативна самостійна діяльність фізичних та юридичних осіб, які ставлять перед собою завдання досягнення конкретної цілі. У рамках господарчої діяльності, яка базується на комерційному розрахунку, такою метою є одержання прибутку.

Основні функції підприємництва являються: новаторська, організаційна, господарська, соціальна. Основні умови підприємництва: реальний плюралізм форм власності, науково-правова база, стабільна політична ситуація та інші. Відповідно до форм власності: індивідуальне, приватне, колективне, державне, спільне, орендне, комунальне (муніципальне), сімейне. За видом діяльності: виробничі, фінансові, посередницькі, страхові.

При вивченні цієї проблеми важливо уяснити організаційно-правові форми підприємницької діяльності, які визначають правовий статус в Україні. Для цього необхідно звернутися до розділу підручника (2, с. 268 – 313), а також до цивільного кодексу України.

Підприємство є основним суб'єктом у системі економічних відношень. Необхідно відрізняти тип підприємства (мале, середнє, велике), від типу виробництва (мале, велике), а також вивчити форми об'єднання підприємств (картель, синдикат, трест, концерн, конгломерат), їх специфіку.

Центральне місце в темі займають кругообіг і оборот індивідуального капіталу (фірми).

Капітал – складне поняття. Він трактується як вартість, як авансована вартість, як вартість, яка дає нову вартість, капітал як рух та інше. У ринковій економіці капітал підприємства – це засоби виробництва, або майно та цінності, які використовуються для обслуговування процесу виробництва.

Тому важливо розібратися в капіталі, як економічній категорії, вивчити як марксистську, так і альтернативні точки зору з цього питання. Студенту важливо розібратися в понятті капіталу як руху. Справа в тому, що реальний капітал у своєму русі здійснює кругообіг. При цьому він послідовно проходить три стадії (обернення, виробництво, обернення), тричі змінює свої форми (грошовий, виробничий, товарний) та повертається до початкової своєї форми (див. 1, п. 12, 2; 2, с. 291 – 307).

Кожен окремий капітал починає свій життєвий шлях з певної суми грошей, він виступає як грошовий капітал. За гроші капіталіст купує: 1) засоби виробництва (Cn) та 2) робочу силу (Р). Ця стадія відбувається в сфері обігу. Її можна зобразити таким чином:

Перша стадія в русі капіталу полягає в перетворенні грошового капіталу в виробничий. Після цього починається процес виробництва, в якому відбувається споживання товарів, які були куплені капіталістом. Ця стадія в русі капіталу відбувається в сфері виробництва. Вона може бути зображена таким чином:

Друга стадія в русі капіталу полягає в перетворенні виробничого капіталу в товарний. На цьому рух капіталу не зупиняється. Вироблені товари повинні бути реалізовані. В обмін на продані товари капіталіст отримує певну суму грошей. Цей акт обігу можна зобразити таким чином:

Тут Д означає капітал в грошовій формі, який зріс на величину додаткової вартості. Капітал третій раз змінює свою форму: він знову набуває форми грошового капіталу. Але тепер у власника опиняється велика сума грошей, чим була спочатку.

Третя стадія в русі капіталу укладається в перетворенні товарного капіталу в грошовий. Вторгувавши за проданий товар гроші капіталіст споживає їх знову за купівлю засобів виробництва та робочої сили, необхідних для подальшого виробництва, і процес поновлюється знову.

Такі три стадії, котрі капітал послідовно проходить у своєму русі. В кожній з цих стадій капітал виконує відповідну функцію. Перетворення грошового капіталу в елементи виробничого капіталу забезпечує з’єднання засобів виробництва, приналежних капіталісту, з робочою силою найманих робітників; без такого з’єднання процес виробництва не може відбуватися. Функція виробничого капіталу полягає в створенні працею найманих робітників товарної маси, нової вартості, а отже, и додаткової вартості. Функція товарного капіталу полягає в тому, щоб шляхом продажу виробленої маси товарів, по-перше, повернути капіталісту в грошовій формі капітал, витрачений ним на виробництво, та, по-друге, реалізувати в грошовій формі створену в процесі виробництва додаткову вартість.

Ці три стадії проходить в своєму русі промисловий капітал. Під промисловим капіталом в даному випадку розуміється будь-який капітал, який застосовується для виробництва товарів, незалежно від того, йде мова про промисловість або в сільському господарстві. Отже, кожен промисловий капітал здійснює рух у вигляді кругообігу. Кругообігом капіталу називається послідовне перетворення капіталу з однієї форми в іншу, його рух, який охоплює три стадії. З цих стадій перша та третя протікають в сфері обігу, а друга – в сфері виробництва.

Розкрити сутність і функції трьох стадій обороту капіталу та відповідних їм трьох форм (промислового капіталу): 1) грошовий капітал; 2) виробничий та 3) товарний капітал. Кожен капітал існує одночасно у всіх цих формах. У склад майна будь-якого капіталістичного промислового підприємства одночасно входять і грошові засоби, які витрачаються на потруби виробництва, засоби виробництва, які приводяться в рух працівниками для виготовлення товарів, і товари, готові до продажу. Кожен капітал здійснює кругообіг безперервно, постійно його повторюючи. Тим самим капітал здійснює свій оборот.

Оборотом капіталу називається його кругообіг, узятий не як одноразовий акт, а як такий, що періодично відновляється й повторюється процес. Капітали обертаються з різною швидкістю, залежно від тривалості часу виробництва й обігу тих або інших товарів. Сума часу виробництва й часу обігу капіталу являє собою час обороту капіталу. Іншими словами, час обороту є проміжок часу й моменту авансування капіталу в певній формі до моменту, коли капітал вертається до капіталіста в тій же формі, але вже зрослим на величину додаткової вартості.

Час виробництва – це час, протягом якого капітал перебуває в сфері виробництва. Важливу частину часу виробництва становить робочий період, протягом якого оброблений предмет піддається безпосередньому впливу праці. Робочий період залежить від характеру галузі виробництва, рівня техніки на підприємстві й інших умов.

Різні частини продуктивного капіталу обертаються не однаково. В силу цього капітал ділиться на основний і оборотний. Основним капіталом називається та частина капіталу, що, повністю бере участь у виробництві, переносить свою вартість на продукт не відразу, а вроздріб. Ця частина капіталу, витрачена на побудову будинків і споруджень, машин і встаткування. Якщо, наприклад, яка-небудь машина служить 10 років, то щорічно одна десята вартості цієї машини переноситься на товар, вироблений за її допомогою. Елементи основного капіталу служать для виробництва звичайно протягом багатьох років; щорічно зношуючись, вони зрештою стають непридатними для подальшого використання. У цьому укладається фізичне зношення машин. Поряд з фізичним зношенням знаряддя виробництва підвернені також моральному зношенню. Машина, що прослужила 5 – 10 років може бути ще досить міцною, але якщо до цього часу у виробництві з'являється інша, більш вдосконалена, більш продуктивна й більш дешева того ж роду машина, то це веде до знецінення старої машини. Тому капіталіст зацікавлений у тому, щоб повністю використовувати устаткування в можливо більше короткі строки, намагається знецінювати амортизаційні відрахування на нові товари.

Оборотним капіталом називається та частина продуктивного капіталу, вартість якої протягом одного періоду виробництва цілком повертається до капіталіста у вигляді грошей при реалізації товару. Це частина капіталу, витрачена на покупку робочої сили, а також сировини, палива й допоміжних матеріалів, які не входять до складу основного капіталу. При цьому вартість Спожитої сировини, палива, матеріалів ПОВНІСТЮ переноситься на товар протягом одного періоду виробництва. Протягом того часу, коли основний капітал зробить лише один оборот, оборотний капітал устигає зробити кілька оборотів.