2. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Нагадування теми навчально-виховної мети та ступе­нів її досягнення.

2. Виконання завдань у Робочому зошиті на с. 1. (Пра­вильні відповіді на тестові завдання: 1а; 2а; 36; 46).

2. Підбиття підсумків уроку

1. Зробити загальну оцінку класу.

2. Відмітити кращих учнів на занятті.

3. Перевірка ступеню засвоєння нового матеріалу учня­ми.

2. Домашнє завдання

Вивчити основні тезиси стратегічних цілей ЄС стосовно України.

Прочитати відповідний параграф підручника «Захист Вітчизни. 11 клас».

З

/

аписати в зошит розвиток відносин України з ЄС у сфері військового співробітництва.

А

РОЗДІЛ II. МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО

Тема уроку. Правила поведінки учасників військових дій.

Мета:

• ознайомити з правилами поведінки учасників бойових

Дій;

• вивчити поняття правил поведінки з військовополонени­ми, противником та цивільним населенням;

• узагальнити та систематизувати знання з розвитку відно­син ЄС і України;

• тренувати рух стройовим кроком у складі взводу. Відпо­відь на привітання під час руху;

• виховувати повагу до законодавства України, любов до Батьківщини, дисциплінованість, мужність та гордість за Збройні сили України.

Очікувані результати:

учень повинен характеризувати кодекс поведінки учасни­ка бойових дій, міжнародні розпізнавальні знаки; називати правила поведінки учасника військових дій; вміти обґрун­товувати необхідність дотримання правил поведінки сол­дата в бою згідно норм МГП.

Обладнання та матеріали:

плакат із правил поведінки учасника бойових дій, малюнки міжнародних пізнавальних знаків, підставка для стендів, транслятор слайдів, екран.

Базові поняття й терміни:

• Правила поведінки з пораненими на полі бою противни­ком.

• Правила поведінки з військовополоненими.

• Правила прведінки з цивільним населенням в районі бо­йових дій.

Форма проведення:

теоретичне заняття.

Методи проведення:

розповідь, бесіда, пояснення.

Місце проведення:

місце для вивчення стройових прийомів (вступна частина, тренування), класна кімната.

Тип уроку:

комбінований.

С

.. ._t 2 хв. ... 5 хв.

... 7 хв. .. 16 хв.

10 хв. . З хв. . 2 хв.

труктура уроку

1. Організаційний етап

2. Тренування особового складу

3. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

4. Вивчення нового матеріалу

1. Правила поведінки з пораненими на полі бою.

2. Правила поведінки з військовополоненими.

3. Правила поведінки з цивільним населенням в районі бойових дій.

5. Узагальнення, систематизація й контроль знань

та вмінь учнів

6. Підбиття підсумків уроку

7. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний етап

1. Шикування особового складу (двошеренговий стрій).

2. Привітання та доповідь викладачу.

3. Перевірка готовності до заняття.

2. Тренування особового складу

Рух стройовим кроком у складі взводу. Відповідь на при­вітання під час руху.

2. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1. Опитування особового складу (узагальнення знань, отриманих на минулому занятті).

2. Фронтальна бесіда з елементами розповіді.

Розвиток відносин України з Європейським союзом у сфе­рі безпеки.

Розвиток відносин України з Європейським союзом у сфе­рі військового співробітництва.

3. Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

2. Вивчення нового матеріалу

1. Правила поведінки з пораненими на полі бою.

Як у ході воєнних дій, так і після виконання поставленого завдання, командир повинен вжити всіх заходів щодо розшу­ку і збору поранених, хворих та осіб, які потерпіли корабель­ну аварію (аварію літального апарата), а також щодо захисту їх від мародерства і забезпечення їм необхідного догляду.

Усім пораненим, хворим і особам, які потерпіли корабель­ну аварію (аварію літального апарата), незалежно від того, до якої сторони вони належать, в максимально можливій формі та у найкоротші терміни надаються медична допомога і до­гляд, яких потребує стан їхнього здоров’я.

Командири, які змушені залишити противнику поране­них або хворих, повинні залишити разом з ними для догля­ду, наскільки дозволяє обстановка, частину свого санітарного персоналу та необхідного спорядження.

Тільки-но дозволить обстановка, командири повинні ор­ганізувати реєстрацію даних, які сприяють встановленню особистості поранених, хворих та осіб, які потерпіли кора­бельну аварію (аварію літального апарата). Наприклад, дані посвідчення особи, особливості поранення або захворювання тощо.

Командири можуть звертатись із закликом до місцевих жителів та гуманітарних організацій добровільно збирати по­ранених і хворих та доглядати за ними, за умови, що такі дії будуть здійснюватись під контролем військового коман­дування.

Організація своєчасного розшуку, збору, розпізнавання та виносу з поля бою, поховання тіл загиблих та померлих військовослужбовців є одним із обов’язків командирів.

Командири можуть звернутися до цивільного населення, суспільствам допомоги, таким, як Національні суспільства Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, а також до капіта­нів нейтральних торговельних судів, яхт і інших плавучих засобів із закликом підбирати і надавати догляд пораненим і потерпілим в аварії корабля, а також підбирати і розпізна­вати мертвих.

2. Правила поведінки з військовополоненими.

Захоплені військовополонені (комбатанти) повинні: бути піддані обшуку і роззброєні; одержувати захист;

при необхідності одержувати медичну допомогу; бути евакуйовані.

Роззброювання містить у собі пошук і вилучення встат­кування і документів, що представляють військову цінність (наприклад, боєприпасів, карт, наказів, матеріалів телекому­нікаційного зв’язку і кодів). Таке встаткування і документи стають військовими трофеями.

Військовополонений має право залишити в себе посвідчен­ня особи і розпізнавальний медальйон, особисте майно, наго­роди, знаки розрізнення, предмети, що мають суб’єктивну цінність, а також військове обмундирування і захисне встатку­вання, наприклад, сталеву каску, протигаз і захисний одяг. Чекаючи евакуації захоплені комбатанти: не повинні без необхідності піддаватися небезпеці воєн­них дій;

не повинні принуждатися до участі в діях, що мають вій­ськовий характер і мету;

повинні бути захищені від актів насильства, образ і при­нижень;

у разі потреби одержувати першу медичну допомогу.

Евакуація із зони воєнних дій повинна бути організована і почата, як тільки це дозволять обставини.

У випадку виникнення сумніву щодо юридичного статусу осіб, що безпосередньо приймали участь у воєнних діях, до таких осіб варто ставитися як до військовополонених і еваку­ювати їх із зони воєнних дій. Для полегшення остаточного ви­значення їхнього статусу по каналах евакуації рекомендуєть­ся повідомляти обставини, при яких вони були захоплені.

З військовополоненими слід поводитись гуманно, не до­пускати щодо них актів насильства та залякування.

Військовополонені у повному обсязі зберігають свою ци­вільну правоздатність, якою вони користувались до полону.

Пораненим і хворим із числа військовополонених повин­на надаватись своєчасна медична допомога.

До офіцерів та військовополонених, які прирівняні до них, необхідно ставитися з повагою, відповідною до їхнього звання та віку.

Військовополонені підпорядковуються законам, військо­вим статутам і наказам тієї держави, збройні сили якої їх захо­пили. Остання має право вжити судових або дисциплінарних заходів відносно будь-якого військовополоненого, який скоїв порушення цих законів, військових статутів або наказів. Вій­ськовополонений може бути покараний лише один раз за один і той же проступок або по одному і тому ж звинуваченню.

Статус військовополоненого і право на відповідне пово­дження з ним набирають силу з моменту взяття військово­службовця у полон.

Військовополонений зобов’язаний пред’являти своє по­свідчення особи за будь-якої вимоги.

Посвідчення особи у військовополоненого не вилучається, а за відсутності такого йому оформляється і видається тим­часове посвідчення особи.

3. Правила поведінки з цивільним населенням в районі бойових

дій.

Цивільне населення та окремі цивільні особи знаходяться під захистом, який забороняє:

перетворювати їх в об’єкти нападу;

використовувати для захисту певних пунктів або райо­нів від нападу противника (зокрема, для захисту військових об’єктів);

здійснювати напади невибіркового характеру.

Жінки і діти користуються особливою повагою, міжна­родне гуманітарне право передбачає їх захист від зґвалтуван­ня, примусу до проституції та будь-яких інших непристойних зазіхань. У місцях позбавлення волі матері і діти повинні роз­ташовуватися разом.

Цивільні особи, які підозрюються в участі у збройному конфлікті, затримуються і передаються правоохоронним ор­ганам. До моменту передачі забезпечується їхня охорона від можливого зазіхання на фізичну недоторканність.

Забороняється знищення, вивіз або приведення в несправ­ність об’єктів, що необхідні для виживання цивільного насе­лення (запасів продуктів харчування, сільськогосподарських районів, у яких виробляються продукти харчування, посівів, худоби, споруд, призначених для постачання питною водою і збереження її запасів, іригаційних споруд тощо), якщо вони не використовуються в інтересах військових частин (підрозді­лів) противника або прямої підтримки їх бойових дій.

Знищення, вивезення або приведення в несправність та­ких об’єктів не повинно призводити до голоду та вимушеного

виїзду цивільного населення.

Припускається знищення, вивезення або приведення в не­справність об’єктів, які необхідні для виживання цивільного населення, в інтересах оборони своєї національної території від вторгнення противника у разі воєнної необхідності.

Цивільні особи і особи, які не входять до складу озбро­єних сил, не є комбатантами. Вони не мають права брати участь в озброєних діях.

Цивільні особи не повинні піддаватися нападу, якщо тіль­ки вони не беруть безпосередньої участі у військових діях.