- •Економічна теорія
- •Isbn 978-966-364-425-7 © Корецький м.Х., Дацій о.І.,
- •1.1. Закони, категорії, функції економічної науки.
- •1.2. Сфери виробництва.
- •1.3. Економічні системи та їх класифікація.
- •1.4. Потреби. Закон зростання потреб
- •1.5. Виробничі ресурси і виробничий потенціал суспільства. Обмеженість виробничих ресурсів.
- •1.6. Ринкова організація господарювання
- •1.7. Конкуренція, її види
- •1.8. Монополія, її види
- •1.9. Підприємство як суб'єкт господарювання
- •1.10. Підприємство на ринку капіталів. Фондовий ринок
- •2.1. Ринкова система: попит і пропозиція
- •2.2. Еластичність попиту і пропозиції
- •2.3. Теорія споживчого вибору
- •2.4. Поведінка споживача на ринку товарів. Крива «дохід - споживання». Криві і закони Енгеля
- •2.5. Теорія поведінки виробника
- •2.6. Досконало конкурентний ринок
- •2.7. Монопольний ринок
- •2.8. Ринок монополістичної конкуренції
- •2.9. Олігополістичний ринок
- •2.10. Ринок факторів виробництва
- •3.1. Предмет макроекономіки
- •3.2. Основні макроекономічні показники
- •3.3. Макроекономічна нестабільність: економічні цикли, безробіття, інфляція
- •3.4. Загальна макроекономічна рівновага: модель сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •3.5. Макроекономічна рівновага на товарному ринку.
- •3.6. Сукупні витрати і ввп
- •3.7. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •3.8. Механізм фіскальної політики
- •3.9. Грошовий рииок і монетарна політика
- •3.10. Механізм зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1. Етапи розвитку економічної науки
- •4.2. Меркантилізм
- •4.3. Класична школа політичної економії
- •4.4. Пролетарська політекономія Розробка к. Марксом і ф. Енгельсом економічної теорії капіталізму.
- •Основні проблеми «Капіталу» к.Маркса.
- •4.5. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії. Маржиналізм
- •Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л. Вальраса, в. Парето.
- •4.6. Кейнсіанство Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •Кейнсіанська теорія та економічна політика
- •4.7. Монетаризм м. Фрідмен
- •4.8. Інституціоналізм
- •Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)
- •Теорії трансформації капіталізму
- •4.9. Економічні думки в Україні (XIX - початок XX ст.)
- •Ястремсъкий о.І., Гриценко о.Г. Основи мікроекономіки. - к., Знання, 1998. - 674 с.Навчальне видання
- •Економічна теорія Навчальний посібник
3.3. Макроекономічна нестабільність: економічні цикли, безробіття, інфляція
Економічний
цикл характеризується періодичним
зростанням і падінням ділової активності,
що виявляється в невідповідності попиту
та пропозиції.
Основною
особливістю промислового циклу є
коливання темпів росту ВВП
за
період часу, коли економічна система
проходила 4-и послідовні фази:
пожвавлення;підйом;бум (пік);
Реальний
ВВП
відхиляється
від номінального -
ці
коливання фіксуються дефлятором
ВВП.
Коливання
фактичного обсягу випуску навколо
потенційного ВВП
характеризуються
показником:
_
у
*
gap
GDP
=
у
*
, - коньюнктурний
розрив ВВП,
де
У
-
фактичний
обсяг виробництва;
У*
- потенційний обсяг виробництва.
Потенційний
ВВП
(чи економічний потенціал) - обсяг
виробництва при повній зайнятості
ресурсів.
Повна
зайнятість ресурсів припускає підтримку
частки незавантажених виробничих
потужностей на рівні 10% - 20% від їхнього
загального обсягу і природного рівня
безробіття в розмірі 6,5% - 7,5% від загальної
чисельності робочої сили. В усіх випадках
повна зайнятість ресурсів виключає їх
100% використання.
Тривалість
падіння виміряється часом між вищою і
наступною нижньою крапками ділової
активності, а підйом - між нижньою і
наступною вищою крапками.
Серед
найважливіших причин циклічності в
економіці більшість економістів
називають коливання співвідношення
між споживанням і інвестиціями.
Рецесія
(спад) - падіння обсягу національного
виробництва протягом 6 місяців і до
року.
Депресія
-
падіння обсягу національного виробництва,
що супроводжується високим рівнем
безробіття і триває кілька років.
Одним
з проявів макроекономічної нестабільності
є
безробіття. Безробітними
вважаються ті, хто не має роботи на
момент проведення статистичного
обстеження, але активно шукають її.
До
категорії
зайнятих
відносяться люди, що мають роботу, а
також усі зайняті неповний робочий день
або тиждень.
Сукупність
зайнятих і безробітних утворює робочу
силу. Особи, що не мають роботи й активно
її не шукають, вважаються вибулими зі
складу робочої сили. До складу робочої
сили також не включаються особи, що
знаходяться тривалий час в інституціональних
установах (псих. лікарнях, в'язницях).
Рівень
зайнятості визначається за рівнем
безробіття, як співвідношення чисельності
безробітних і чисельності робочої сили.
Рівень
безробіття = Чисельність безробітних
/ Чисельність робочої сили * 100%
Закон
Оукена зв'язує коливання рівня безробіття
з коливанням ВВП:
У—!—
= -Р(и
- и) де,
У
- фактичний обсяг виробництва; У
- потенційний ВВП; и
- фактичний рівень безробіття; и
- природний рівень безробіття;
Р
- емпіричний коефіцієнт чутливості ВВП
до динаміки циклічного безробіття
(параметр Оукена)
Якщо фактичний рівень безробіття вище природного на 1%, то фактичний обсяг виробництва буде нижче потенційного на Р % (2,5%).
У
- У-1 У-1
- різний у різних країнах (2% - 3%), свідчить
про значні втрати ВВП, викликані циклічним
безробіттям.
= 2,5%(и -и-і), де
У
- фактичний рівень виробництва в поточному
році;
У_1
- фактичний обсяг виробництва у
попередньому році;
и-
фактичний рівень безробіття в поточному
році;
и.і
- фактичний рівень безробіття у
попередньому році.
При
незмінному фактичному рівні безробіття
стосовно показника попереднього року,
темпи росту реального ВВП складуть 3% у
рік (ріст населення, нагромадження
капіталу, НТП).
При
кожнім збільшенні рівня безробіття на
1% (стосовно показника минулого року)
темп росту реального ВВП знижується на
2%.
Іншим
індикатором економічної нестабільності
є
інфляція
- стійка тенденція до підвищення
середнього (загального) рівня цін.
В
умовах інфляції різні види цін змінюються
нерівномірно: одні ціни збільшуються
швидко, інші повільно, треті - залишаються
без змін.
Дефляція
- стійка тенденція до зниження середнього
(загального) рівня цін.
Рівень
інфляції
(темп росту цін) - це відносна зміна
середнього (загального) рівня цін.
Р - Р
і
= -1
х100% де
Р 5
МС
-1
Р
- середній рівень цін у поточному році;
Р.і
- середній рівень цін торік.
Середній
рівень цін виміряється
індексами цін.
Нерідко, для розрахунку рівня інфляції
виконують
індекси споживчих цін (СРІ)
П _ СРІ - СРІ _ _ СРІ _ , де
СРІ
- індекс споживчих цін у поточному році;
СРІ_1
- індекс споживчих цін у попередньому
році.
Дезінфляція
- зниження рівня цін. Інфляція попиту
виникає як наслідок надлишкових сукупних
витрат (сукупного попиту) в умовах,
близьких до повної зайнятості.
Інфляція
витрат
виникає як наслідок підвищення середніх
витрат на одиницю продукції і зниження
сукупної пропозиції. Це тип інфляції
приводить до стагфляції - одночасному
росту інфляції і безробіття на фоні
спаду виробництва (стагнація з інфляцією).
Види
інфляції:
Помірна (повзуча) - характеризується повільним ростом цін (до 10% за рік);Висока (галопуюча) - ріст рівня цін від 10% до 200%;Дуже висока (гіперінфляція) - коли ціни зростають на 1000% за рік і більше.
Вплив
інфляції на рівень доходів суперечлив.
Інфляція по- різному впливає на
перерозподіл доходів у залежності від
того, чи є вона очікуваною чи непередбаченою.
У
разі очікуваної інфляції одержувач
доходів може вжити заходів, щоб запобігти
чи зменшити негативні наслідки інфляції,
що, у противному разі, відіб'ються на
величині його реального доходу.
Коректування
номінальних доходів може бути виконано
з урахуванням рівняння Фішера:
і=г + Пе, де
і,
г
- номінальна і реальна ставки відсотка;
Пе,
- рівень очікуваної інфляції.
При
темпах інфляції, що перевищують 10%,
рівняння Фішера:
і - пе
г =
1
+
пе
.
Непередбачена
інфляція приводить до зниження усіх
видів фіксованих доходів.
В
умовах несподіваної інфляції одержувачі
позичок виграють за рахунок кредиторів,
тому що борги повертаються грошима, що
знецінилися.
Збільшення
зайнятості і зниження безробіття
супроводжується ростом інфляційного
попиту. Зниження рівня інфляції попиту
може бути досягнуто тільки шляхом
обмеження зайнятості і збільшенням
безробіття.
Це
означає, що в короткостроковому періоді
між рівнями інфляції і безробіття
виявляється зворотна залежність,
обумовлена як крива Філіпса.
У
будь-який момент часу уряд може вибрати
на кривій Філіпса визначену комбінацію
рівнів інфляції і безробіття для
короткострокового тимчасового інтервалу.
Чим вище очікувана інфляція, тим вище
крива Філіпса.
Компроміс
між інфляцією і безробіттям може бути
представлений у вигляді:
У - У *
п
= пе
+ /(-у—)
+ £ де
П
- фактичний рівень інфляції;
є
- зовнішній ціновий шок (інфляція витрат).
У - У *
/
(
У*
)
- інфляція попиту
Відповідно
до закону Оукена; рівняння короткострокової
кривої Філіпса набирає вигляд:
П=п - у (и-и*) + є, де
и
і и*
- фактичний і природний рівень безробіття;
у
- емпіричний коефіцієнт.
