1. Голосування виборцем, який бере участь у виборах або референдумі на виборчій дільниці більше ніж один раз,-

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обме­женням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене за змовою з членом виборчої комісії або комісії з референдуму

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або по­збавленням волі на той самий строк.

(Кодекс доповнено статтею 158-1 згідно із Законом № 1616-\/І від

21.08.2009)

1. Об’єктом злочину є виборче право громадян або їх право брати участь у референ­думі, що передбачає участь громадян у виборах чи референдумі на рівних засадах: кож­ний громадянин України на відповідних виборах чи референдумі має один голос, який у день голосування він може використати тільки на одній виборчій дільниці. Об’єктом цього злочину також є встановлений законом порядок голосування на виборах чи рефе­рендумі та нормальна діяльність дільничної виборчої комісії чи комісії з референдуму.

2. Об’єктивна сторона злочину виражається у голосуванні виборцем, який бере участь у виборах або референдумі на виборчій дільниці більше ніж один раз. Об’єктивна сторона злочину у диспозиції ч. 1 ст. 158-1 сформульована вкрай недоско­нало, що істотно ускладнює розуміння і застосування цієї статті на практиці.

Голосування виборця - це визначений законом порядок безпосередньої реалізації громадянином свого активного виборчого права (права обирати), який включає в себе ряд послідовних і взаємопов’язаних дій: 1) отримання виборчого бюлетеня від члена дільничної виборчої комісії на підставі списку виборців за умови пред’явлення вибор­цем відповідного особистого документа; 2) заповнення виборцем особисто виборчого бюлетеня в кабіні (кімнаті) для таємного голосування; 3) опускання виборцем особисто заповненого виборчого бюлетеня у виборчу скриньку. Після вчинення останньої дії (опускання виборчого бюлетеня у виборчу скриньку) виборець вважається таким, що взяв участь у конкретних виборах і реалізував на них своє право голосу. Такий же по­рядок голосування встановлений і при проведенні референдуму. Водночас буквальне тлумачення диспозиції ч. 1 ст. 158-1 не дозволяє її застосування щодо неодноразового голосування особою на референдумі. У ч. 1 ст. 158-1 встановлено відповідальність за голосування більше ніж один раз виборцем. За змістом поняття «виборець» і «громадя­нин, який має право на участь у референдумі» збігаються, але у законодавстві вони ви­користовуються для позначення суб’єктів різних процесів - відповідно виборчого та референдумного. Згідно із законодавством про референдум участь у референдумі бере не виборець, а громадянин, який має право на участь у референдумі.

Склад цього злочину має місце тоді, коли виборець, який бере участь у виборах або референдумі, голосує більше ніж один раз. Голосування більше ніж один раз означає, що особа більше ніж один раз (щонайменше двічі) реалізовує право голосу на виборах чи референдумі. У цьому разі під виборами або референдумом розуміється один пев­ний вид виборів або референдуму (наприклад, один вид місцевих виборів чи один вид загальноукраїнського референдуму). Слід зазначити, що в один і той самий день у пев­ному населеному пункті, де проживає (перебуває) виборець чи громадянин, який має право брати участь у референдумі, голосування одночасно може відбуватися на кількох видах виборів (наприклад, кількох місцевих виборах - міського голови, депутатів ра­йонної та міської ради, або місцевих та парламентських виборах, або на місцевих вибо­рах та місцевому референдумі). У такому разі особа, яка бере участь у таких виборах та референдумі, має право голосу на кожних із цих виборів чи кожному з референдумів - вона має право одержати виборчий бюлетень чи бюлетень для голосування на кожному виді виборів чи референдуму, які відбуваються у цей день, і проголосувати ними. У такому разі її неодноразове голосування не є порушенням закону і не утворює об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 158-1.

Місцем вчинення цього злочину закон визначає виборчу дільницю, яка буває трьох видів - звичайна, спеціальна, закордонна. Під звичайною виборчою дільницею розумі­ється частина території територіального виборчого округу, де проживають (як виняток, перебувають) виборці, що призначається для організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців. Спеціальні виборчі дільниці утворюються у певних міс­цях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування, зо­крема, у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, в установах кримінально-вико­навчої системи. Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військо­вих частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.

З огляду на це, вказівка закону на виборчу дільницю як на місце вчинення цього зло­чину не є юридично коректною. Згідно з виборчим законодавством голосування на вибо­рах може проводитися у двох місцях: по-перше, у приміщенні для голосування, тобто, у спеціально відведеному та облаштованому приміщенні, в якому обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок; по-друге, за межами приміщення для голосування, яке у передбачених законом випадках організовується для виборців, які за станом здоров’я не можуть прибути до приміщення для голосування (так зване голосування на дому).

Поняття «виборча дільниця» у чинному законодавстві вживається лише стосовно виборів, а стосовно референдуму використовується поняття «дільниця для голосуван­ня», що також робить проблематичним застосування ст. 158-1 при незаконному неод­норазовому голосуванні особи на референдумі.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли виборець фактично проголосував на виборчій дільниці на одних і тих самих виборах чи одному й тому ж референдумі біль­ше ніж один раз - опустив до виборчої скриньки другий отриманий і заповнений ним бюлетень. Отримання другого бюлетеня для голосування на одних і тих самих виборах чи одному і тому ж референдумі та заповнення його можуть бути кваліфіковані як го­тування до вчинення цього злочину за умови, що вони вчинюються за змовою з членом виборчої комісії або комісії з референдуму (ст. 14, ч. 2 ст. 158-1).

3. Суб’єкт злочину спеціальний. Відповідальність за ст. 158-1 може нести виборець, який бере участь у виборах або референдумі. Виборцем є громадянин України, який має право голосу. Згідно з виборчим законодавством України право голосу на виборах мають громадяни, яким на день виборів виповнилося 18 років. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним. Передумовою участі громадянина, який має право голосу, у виборах або референдумі є включення його до списку виборців або списку громадян, які мають право брати участь у референдумі.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

5. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його за змовою з членом виборчої комісії або комісії з референдуму. Змова передбачає домовленість виборця з одним або кількома членами вказаних комісій про голосування ним на виборах чи референдумі більше ніж один раз. Предметом такої домовленості може бути видача виборцю додат­кових бюлетенів для голосування, створення умов для голосування ним більше ніж один раз тощо. Закон не вимагає, щоб така змова була попередньою. Якщо член вибор­чої комісії або комісії з референдуму умисно надав виборцю можливість проголосувати більш ніж один раз в ході голосування, його дії підлягають кваліфікації за ч. 8 ст. 158.

Конституція України (статті 69, 70, 71, 76, 77, 103, 141).

Закон України «Про всеукраїнській та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. (статті 1, 7, 23, 24-31, 36, 37-39).

Закон України «Про вибори Президента України» в редакції від 18 березня 2004 р. (стат­ті 1, 2, 3, 12, 20, 21, 31, 71, 76).

Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 р. (статті 1, 3, 12, 19, 20-22, 24, 39-47, 78, 81-83).

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селигцних, міських голів» від 6 квітня 2004р. (статті 2, 4, 18, 19, 31, 32, 63, 65, 67).

Стаття 158-2. Незаконне знищення виборчої документації або докумен­тів референдуму

1. Незаконне знищення виборчої документації або документів референду­му поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії України після проведення вибо­рів або референдуму, а так само пошкодження виборчої документації або до­кументів референдуму -

карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбав­ленням волі на строк від двох до чотирьох років.