
- •Охорона праці в галузі Методичні вказівки до самостійної роботи студентів
- •1. Загальні рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи
- •2. Задачі для виконання індивідуальних завдань Задача 1а
- •Задача 1б
- •Рекомендації до розв’язування задачі 1
- •Задача 2
- •Рекомендації до розв’язування задачі 2
- •Задача 3
- •Рекомендації до розв’язування задачі 3
- •Задача 4
- •Рекомендації до розв’язування задачі 4
- •Задача 5
- •Рекомендації до розв’язування задачі 5
- •Задача 6
- •Рекомендації до розв’язування задачі 6
- •Задача 7
- •Рекомендації до розв’язування задачі 7
- •Задача 8
- •Рекомендації до розв’язку задачі 8
- •3. Приклади виконання індивідуального завдання розрахунково-графічна робота №1а
- •1. Обчислення допустимої кількості робочих місць, обладнаних еом
- •2. Нормативні значення параметрів мікроклімату
- •3. Визначення кількісних значень основних шкідливостей
- •3.4. Інтенсивності виділень вологи
- •4. Визначення мінімально необхідної кількості свіжого повітря, згідно норм мінімальної подачі на одного працівника
- •5. Визначення необхідних параметрів систем забезпечення мікроклімату в теплий період року
- •6. Визначення необхідних параметрів системи забезпечення мікроклімату з урахуванням інтенсивності виділення основних шкідливостей в холодний період року
- •7. Висновки щодо влаштування систем забезпечення мікроклімату в заданому приміщенні
- •Розрахунково-графічна робота №1б
- •1. Вихідні умови
- •2. Розрахунок необхідного повітрообміну в механічному цеху
- •2.1. Нормативні значення параметрів мікроклімату
- •2.2. Визначаємо кількісні значення основних шкідливостей
- •2.3. Розрахунок повітрообміну для холодного періоду
- •2.4. Розрахунок повітрообміну для теплого періоду року
- •Додаток а
- •Перелік літератури
2.4. Розрахунок повітрообміну для теплого періоду року
Розрахунок повітрообміну ведемо за виділеннями надлишкового повного тепла:
, (1.11)
де
– сумарні виділення надлишкового
повного тепла, кДж/год, що в свою чергу
знаходяться за формулою:
,
(1.12)
де
– сумарні виділення тепла в цеху в
теплий період року:
кДж/год;
– прихована теплота
випаровування води,
кДж/кг;
– сумарні виділення вологи в цеху в теплий період року:
кг/год,
–
густина повітря, приймаємо
кг/м3;
–
ентальпія припливного повітря,
кДж/кг;
–
ентальпія витяжного повітря,
кДж/кг.
Таким чином, сумарні виділення надлишкового повного тепла дорівнюють:
кДж/год.
Для знаходження
та
скористаємось і-d
діаграмою. Спочатку приймаємо, що
приміщення буде вентилюватися зовнішнім
повітрям без додаткової тепловологісної
обробки. Температура та ентальпія
припливного повітря відповідають
розрахунковим параметрам зовнішнього
повітря, тому на і-d
діаграмі (рисунок А.2) на перетині ліній
їх координат отримаємо точку Н (
С,
кДж/кг). Позначивши лінію допустимих
температур, бачимо, що безпосередня
вентиляція даного приміщення повітрям
без додаткової тепловологісної обробки
практично неможлива. Тому приймаємо
рішення застосувати адіабатне охолодження
повітря в зрошувальній камері.
З точки Н
проводимо лінію охолодження з незмінною
ентальпією до досягнення відносної
вологості повітря
(дане
число рекомендується всім при проектуванні
процесу обробки повітря в зрошувальній
камері). Таким чином, на перетині ліній
кДж/кг і
отримуємо точку К,
що характеризує стан повітря на виході
кондиціонера.
З точки К
вертикально вверх прокладаємо лінію
зміни тепловологісного стану повітря
при русі по повітропроводах. Точку П,
що характеризує стан повітря на виході
з припливних отворів, ставимо з розрахунку
.
З точки П проводимо лінію процесу зміни тепловологісного стану повітря під дією наявних в цеху шкідливостей. Вона відкладається на і-d діаграмі під кутом ε, який чисельно дорівнює коефіцієнту тепловологісного відношення:
,
(1.13)
кДж/г.
Провівши з точки П
лінію під кутом
кДж/г, на перетині з лінією допустимих
параметрів мікроклімату отримуємо
точку В
(
С,
кДж/кг,
=
55 %). При відповідності параметрів повітря
всім вимогам нормативних документів
[1-3] приймаємо, що ентальпія витяжного
повітря буде дорівнювати ентальпії
точки В.
Таким чином,
кДж/кг,
кДж/г.
Підставляємо всі отримані дані в формулу 1.11:
м3/год.
Кратність повітрообміну в теплий період року (за формулою 1.8) складає:
год-1.
Виходячи з розрахунків і характеру шкідливих виділень, в приміщені необхідно спорудити загальнообмінну вентиляцію. Її дія ґрунтується на тому, що забруднене або вологе приміщення розбавляється свіжим повітрям до досягнення допустимих норм мікроклімату. Дану систему вентиляції застосовують у випадках, коли шкідливі речовини, тепло і волога виділяються розсіяно по всьому приміщенні.
В теплий і перехідний періоди року для механічного цеху слід передбачати комбіновану загальнообмінну вентиляцію: подачу свіжого повітря механічним способом в робочу зону та видалення нагрітого повітря природною витяжкою з верхньої зони через шахти і дефлектори на даху.