Занепад моделі “Рена - Мейднера”

•Коли темпи економічного зростання були досить високими, підвищення добробуту мало досить логічний та обґрунтований вигляд

•Проте починаючи з 1990 р. «швецьке економічне диво» перестало бути взірцем для відтворення в інших країнах.

•Стрімко зростав державний борг

•Розпочалася структурна криза в промисловості

•Дефіцит бюджету сягав 14-15%

•Держава виявилася нездатною підтримувати «повну зайнятість»

•Податковий тягар та висока питома вага трансфертних платежів відлякувала місцевих та іноземних інвесторів, капітал стрімко відпливав з країни за кордон.

Занепад моделі “Рена - Мейднера”

•Постійне збільшення зарплати суттєво відставало від зростання продуктивності праці, що унеможливлювало стримування інфляції традиційними методами

•До цього додавалася ще й банківська криза середини 1990-х pp. та нестійкість національної валюти — крони.

Сучасна модель “швецького соціалізму”

•Вступ Швеції до Європейського Союзу

•спеціальні заходи уряду країни щодо зниження податків та соціальних трансфертів

•застосування ряду монетаристських заходів у кредитно–фінансовій політиці держави

•Все це призвело до того, що вже на початку ХХІ ст. системну кризу швецької економіки вдалося подолати.

Сучасна модель “швецького соціалізму”

•Зараз швецька економіка тісно пов‘язана з європейською, про що яскраво свідчить зовнішня торгівля.

•Так, на країни Європейського Союзу припадає 53,6% експорту та 60,3% імпорту (2000 р.).

•Зараз в країні найвища у світі зарплата за годину праці

•витрати на освіту всіх рівнів становлять понад 7,65% ВВП

•на охорону здоров‘я – 7,6%

•а видатки, спрямовані на «соціальну безпеку» (пенсії, страхування, допомогу жінкам тощо), досягли у 1996 р. 34,8% ВВП – найвищого в ЄС рівня.

ВИСНОВОК

•Наведені вище аргументи яскраво свідчать, що Швеція, яка

–переборола структурну кризу 90-х рр. ХХ ст. у цілому

–зберегла одні з найвищих у світі соціальні

стандарти життя населення

–і є світовим лідером щодо гармонізації

інтересів уряду, підприємців та населення,

•хоча останнім часом у країні має місце перехід від неокейнсіанських методів

регулювання економіки до неоліберальних.