- •Скандинавська модель розвитку
- •До скандинавських країн відносять, як правило, три країни відповідного півострова –
- •Особливості скандинавської економічної моделі
- •Особливості скандинавської економічної моделі
- •Особливості скандинавської економічної моделі
- •Позиції скандинавських країн у світовій та Європейській економіці
- •ОСНОВНІ ІНДИКАТОРИ РОЗВИТКУ СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇН
- •Глобальний рейтинг конкурентоспроможності, 2008 р.
- •Глобальний рейтинг конкурентоспроможності, 2014-15 р.
- ••Північноєвропейські країни випереджають США за станом макроекономічного середовища,
- ••Завдяки значній увазі цих країн до вищої
- ••Гнучкість ринку праці доволі різна для скандинавських країн.
- •Структура господарства скандинавських країн
- ••Скандинавські країни належать до постіндустріальних держав і мають одну з найвищих у світі
- ••Особливістю цього мегарегіону є досить низькі за європейськими мірками рівні безробіття. Для Данії
- •НАЙБІЛЬШІ СКАНДИНАВСЬКІ КОМПАНІЇ ЗА ОБСЯГАМИ ТОРГОВОГО ОБОРОТУ, 2000 р.
- •ГЛОБАЛЬНІ ЦЕНТРИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО НОВАТОРСТВА В СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇНАХ ТА ЇХ СВІТОВИЙ РЕЙТИНГ
- •Структура експорту країн ОЕСР за рівнем технологічності, 2005 р.
- •Сутність та основні особливості швецької економічної моделі.
- •Сутність та основні особливості швецької економічної моделі.
- •Сутність та основні особливості швецької економічної моделі.
- •Сутність та основні особливості швецької економічної моделі.
- ••Досить специфічним є регулювання відносин між трудом і капіталом, яке збереглося й зараз.
- ••У післявоєнні роки у Швеції намагалися використати основні арсенали кейнсіанської системи макроекономічного регулювання
- •Модель “Рена - Мейднера”
- •Модель “Рена - Мейднера”
- •Економічна криза
- •Проте навіть серйозні потрясіння для
- •Розвиток моделі “Рена - Мейднера”
- •Розвиток моделі “Рена - Мейднера”
- •Занепад моделі “Рена - Мейднера”
- •Занепад моделі “Рена - Мейднера”
- •Сучасна модель “швецького соціалізму”
- •Сучасна модель “швецького соціалізму”
- •ВИСНОВОК
Занепад моделі “Рена - Мейднера”
•Коли темпи економічного зростання були досить високими, підвищення добробуту мало досить логічний та обґрунтований вигляд
•Проте починаючи з 1990 р. «швецьке економічне диво» перестало бути взірцем для відтворення в інших країнах.
•Стрімко зростав державний борг
•Розпочалася структурна криза в промисловості
•Дефіцит бюджету сягав 14-15%
•Держава виявилася нездатною підтримувати «повну зайнятість»
•Податковий тягар та висока питома вага трансфертних платежів відлякувала місцевих та іноземних інвесторів, капітал стрімко відпливав з країни за кордон.
Занепад моделі “Рена - Мейднера”
•Постійне збільшення зарплати суттєво відставало від зростання продуктивності праці, що унеможливлювало стримування інфляції традиційними методами
•До цього додавалася ще й банківська криза середини 1990-х pp. та нестійкість національної валюти — крони.
Сучасна модель “швецького соціалізму”
•Вступ Швеції до Європейського Союзу
•спеціальні заходи уряду країни щодо зниження податків та соціальних трансфертів
•застосування ряду монетаристських заходів у кредитно–фінансовій політиці держави
•Все це призвело до того, що вже на початку ХХІ ст. системну кризу швецької економіки вдалося подолати.
Сучасна модель “швецького соціалізму”
•Зараз швецька економіка тісно пов‘язана з європейською, про що яскраво свідчить зовнішня торгівля.
•Так, на країни Європейського Союзу припадає 53,6% експорту та 60,3% імпорту (2000 р.).
•Зараз в країні найвища у світі зарплата за годину праці
•витрати на освіту всіх рівнів становлять понад 7,65% ВВП
•на охорону здоров‘я – 7,6%
•а видатки, спрямовані на «соціальну безпеку» (пенсії, страхування, допомогу жінкам тощо), досягли у 1996 р. 34,8% ВВП – найвищого в ЄС рівня.
ВИСНОВОК
•Наведені вище аргументи яскраво свідчать, що Швеція, яка
–переборола структурну кризу 90-х рр. ХХ ст. у цілому
–зберегла одні з найвищих у світі соціальні
стандарти життя населення
–і є світовим лідером щодо гармонізації
інтересів уряду, підприємців та населення,
•хоча останнім часом у країні має місце перехід від неокейнсіанських методів
регулювання економіки до неоліберальних.