Сутність та основні особливості швецької економічної моделі.
•Упродовж 60-70–х років ХХ ст.. державні доходи в Швеції зростали в випереджаючими темпами, що вело до розгортання все нових і нових соціальних програм.
•Рівень безробіття був найнижчим у всьому західному світі і дорівнював у цей період близько 1 %.
•За вартістю промислової продукції на душу населення країна посідала перше місце в Європі
•За темпами нарощування ВВП поступалася лише Японії.
•Цей швецький феномен економічного розвитку в усьому світі називали «патріотизмом благополуччя», чи «моральним імперіалізмом».
Сутність та основні особливості швецької економічної моделі.
•у Швеції активно розвивався процес децентралізації системи виробництва:
–з одного боку, держава не втручалася у виробничу діяльність фірм,
–а з другого – швидке зростання «економічних успіхів» приватного сектору і відповідних надходжень податків вело до значної концентрації бюджетних коштів, які перерозподілялись на користь населення.
•Досить специфічним є регулювання відносин між трудом і капіталом, яке збереглося й зараз.
•Ще у 1938 р. у містечку Сальтшебаден була підписана угода між профспілками та підприємцями, яка чітко закріпила паритетні основи компромісу між першими та другими.
•Обидва учасники мали за мету скорочення різниці у доходах осіб з високою та низькою зарплатами
•Наприкінці 1980-х вона була доведена до 15%, що стало негативним чинником нівелювання «грошової оцінки» кількості та якості праці, знецінення намірів певної частини шведів щодо самовдосконалення.
•У післявоєнні роки у Швеції намагалися використати основні арсенали кейнсіанської системи макроекономічного регулювання
•На початку 1950-х pp. від них відмовилися, оскільки дилема: «чи висока інфляція та низьке безробіття чи навпаки» не мала в країні перспективи через значний брак трудових ресурсів та жорстку позицію профспілок.
•Невдалі спроби уряду щодо заморожування зарплати у 1940—50-х pp. привели провідних економістів до думки, що такі кейнсіанські методи є малоефективними, а подекуди навіть шкідливими для Швеції.
Модель “Рена - Мейднера”
•Відтак виникла нова система регулювання ринку праці, відома під назвою «модель Рена - Мейднера» за прізвищами відомих швецьких аналітиків, яким було поставлене завдання оптимізувати відповідні відношення в економіці.
•Основними інструментами її реалізації було використання податкових і грошових
обмежень, які стримували ціни на досить низькому рівні, що змушувало підприємців і профспілки відмовитись від механізму інфляційного зростання заробітної плати.
Модель “Рена - Мейднера”
•Заходи, що підтримували сукупний попит, виявилися ефективними щодо вибіркової підтримки депресивних регіонів, деяких значущих для економіки галузей та соціальних груп населення що постраждали внаслідок структурних змін в економіці
•Такі заходи зробили ринок праці в країні гнучким і таким, що чітко орієнтувався на реальні соціальні гарантії.
Економічна криза
•Світова криза 1974—1975 pp. болісно відбилася на господарському розвиткові Швеції
•Спочатку уповільнилися темпи зростання, а потім стали від'ємними (у 1977 р. ВВП країни зменшився на 2,5 %)
•Зменшувався процес оновлення виробничих фондів
•Велика зарплата робітників та службовців і значні розміри податків сприяли відпливу капіталу з країни
•За період 1975—1977 pp. випуск промислової продукції скоротився на 6 %, а виробничі потужності підприємств були завантажені лише на 75 %.
Проте навіть серйозні потрясіння для
швецької економіки не були причиною відмови від «моделі Рена- Мейднера», яка застосовувалася на
всіх фазах економічного циклу.
Розвиток моделі “Рена - Мейднера”
•У 1970 – 80 рр. активно відбувався процес інституціювання ринку праці
•Створено державна адміністрацію ринку праці, яка складалася з управління ринком праці та спеціальних комітетів – ленів, що відповідали за відповідні біржі.
•У 1980-ті pp., найбільш успішні для економіки країни, великого поширення набула система
соціальних пільг, яка з часом отримала назву
«швецької моделі соціалізму».
•Саме вона багато в чому була показовою для двох наддержав - СРСР та США.
Розвиток моделі “Рена - Мейднера”
•У цей період майже '/з трудових ресурсів країни була зайнята в державному секторі
•сумарні державні витрати у цей час вже перевищували 60 % ВВП країни
•вводилося соціальне страхування від безробіття, хвороб, старості, при народження дитини.
•У 1975 р. за законом про пенсії її отримувачі здобули виключне право на спеціальну надбавку до неї, що вивело країну у число лідерів у світі за рівнем пенсійного забезпечення.