Методичні вказівки до лабораторного заняття № 4 Тема: Системне забезпечення інформаційних процесів Тема заняття: Робота з дисками

Мета: Вивчити теоретичні викладки до теми та сформувати практичні навички з форматування дискет, копіювання файлів з одного диску на другий та встановлення якостей диску.

Забезпечення заняття: персональний комп’ютер, принтер, ОС WINDOWS, гнучкі диски, методичні вказівки до виконання лабораторної роботи.

Вимоги до оформлення звіту з лабораторної роботи. Звіт повинен містити: дату, тему, зміст заняття, короткий виклад завдань, результати, відповіді на запитання.

Критерії оцінювання: Робота виконана в повному обсязі з оформленням звіту та захистом оцінюється в 5 балів, при незначних помилках в 4 бали, при значних помилках в 3 бали, робота виконана з грубими помилками, частково або незахищена оцінюється в 2 бали.

Зміст заняття:

1. Форматування диска.

2. Створення файлів диску.

3. Копіювання папок та файлів з одного диску на другий.

4. Перегляд властивостей диска.

Завдання та порядок їх виконання Теоретичні викладки до теми заняття

Існують гнучкі та жорсткі (тверді) диски які відносяться до зовнішньої пам’яті Пристрої зовнішньої пам’яті поділяють на такі основні групи:

• пристрої гнучких магнітних дисків (FDD – Floppy Disk Drives);

• пристрої жорстких дисків (HDD – Had Disk Drives) або ще називають їх вінчестерами.;

• пристрої зчитування – записування на магнітну стрічку;

• магнітооптичні пристрої (magneto-optical drives);

• оптичні пристрої (optical drives);

• пристрої зовнішньої Flash – пам’яті.

В історичному розвитку диски які використовуються в пристроях можна розглянути в наведеній нижче послідовності.

Гнучкий магнітний диск (FDD – Floppy Disk Drives) має розмір 3.5 дюйма. Сам диск виготовлений зі спеціальної пластмаси з феромагнітним покриттям. Він має ємність 1,44 Мбайт, його поміщено у жорсткий пласт­масовий корпус. Виріз у корпусі для доступу до дискети у звичайному стані закритий пересувною металевою чи пластмасовою шторкою. Для заборони записування на дискету у лівому верхньому куті передбачено вікно захисту ( у закритому стані записування на дискету блокується). Отвір у правому верхньому куті служить ознакою того, що дискета має ємність 1,44 Мбайт. Дані на гнучкому диску розміщуються на концентричних доріжках, які утво­рюються після форматування дискети. Доріжки нумеруються від зовнішнього краю, починаючи з нуля. У свою чергу, кожна з доріжок розбивається на рівні ділянки – сектори. Секторам на доріжці також привласнюються но­мери, починаючи з нуля. Сектор з нульовим номером на кожній доріжці резервується для ідентифікації записаної інформації, а не для зберігання даних. Найменшу ділянку диска, з якою працює операційна система, називають кластером. Кластер складається з одного або декількох секторів. Поверхня гнучкого диска являє собою послідов­ність точкових позицій, кожна з яких асоціюється з бітом інформації. Точкові позиції знаходяться на доріжках.

Жорсткий диск (вінчестер) - основний пристрій довгострокового зберігання великих обсягів даних і програм. Теоретична межа ємності однієї пластини вінчестера становить 20 Гбайт. Швидкість обертання може бути до 12000 об/мин. Кожна поверхня кожного з дисків розбивається на окремі дорі­жки. Доріжки на одній вертикалі на всіх поверхнях утворять, циліндр. Поверхня жорсткого диска розг­лядається як тривимірна матриця, вимірами якої є номера поверхні, циліндра, сектора. Під циліндром розуміється сукупність всіх доріжок, що належать різним поверхням і перебувають на рівній відстані від осі обертання. Доріжка розбивається на сектори.. Доступ до необхідної інформації здійснюється по номеру доріжки, номеру циліндра, номеру сектору. Основні параметри вінчестера: середній час доступу до сектору (яке визначається часом позиціонуванням магнітних головок на доріжці та часом очікування сектору), швидкістю обміном даних. Середній час доступу в сучасних вінчестерах 5-6 мкс. В залежності от типу інтерфейсу швидкість обміну даних може бути до 13 - 16 Мбай/с для інтерфейсу типа EIDE, до 80 Мбайт/с для інтерфейсу типа SCSI і від 50 Мбайт/с і більше для сучасних інтерфейсів типа IEEE 1394. Ємність сучасних вінчестерів сягає декілька сотень Гбайт.

Дисковід компакт - дисків CD – ROM. У період з 1994-1995 роки в базову конфігурацію пер­сональних комп'ютерів перестали включати дисководи гнучких дисків діаметрів 5,25 дюйма, але замість них стандартною стала вважатися установка дисководу CD - ROM (Compact Disk Read - Only Memory), що має такі ж зовнішні розміри. Принцип дії цього пристрою складається в зчитуванні числових даних за допомогою лазерного променя, що відбивається від поверхні диска. Поле диска складається з безлічі поглиблень. Чергування поглиблень це і є числові дані. Обсяг даних на компакт диску становить 700 Мбайт. Більші обсяги даних характерні для мультимедійної інформації (графіка, музика, відео), тому дисководи CD - ROM відносять до апаратних засобів мультімедіа. Програмні продукти, розповсюджу­вані на лазерних дисках, називають мультимедійними виданнями. На диски CD - ROM користувач не може здійснити запис. Основним параметром дисководів CD - ROM є швидкість читання даних. Вона виміряється в кратних частках. За одиницю виміру прийнята швидкість читання в перших серійних зраз­ках, що становив 150 Кбайт/с. Таким чином, дисковід з учетверо більшою швидкістю забезпечує проду­ктивність 600 Кбайт/с, швидкість якого позначається як 4х. У цей час найбільше поширення одержали пристрої читання компакт-дисків CD - ROM 52х швидкісні.

Накопичувачі CD – R (Compact Disk Recorder) дозволяють однократно записувати інформацію на диски діаметром 120 і 80 мм. Промінь лазера пропалює плівку на поверхні диска, міняючи його від­бивну здатність. Перезапис неможливий. Такі диски читаються на будь-якому приводі CD-ROM.

Накопичувачі CD- RW (Compact Disk Read Write) дозволяють робити багаторазовий запис на диск. Тут використається властивість робочого шару переходити під дією лазерного променя в кристалі­чний або аморфний стан, що мають різну відбивну здатність. Такі диски можуть не читатись на застарі­лих приводах CD - ROM.

Накопичувач DVD (Digital Versatile Disk – цифровий універсальний диск) призначений для збе­рігання відео, аудіо інформації високої якості, комп'ютерної інформації великого обсягу (текстових та графічних даних, програм і т. ін.). Однобічні одношарові DVD мають ємність 4,7 Гбайт інформації, двошарові – 8,5 Гбайт, двосторонні одношарові 9,4 Гбайт, двошарові – 17 Гбайт. Щільність запису у DVD вище, ніж у звичайних CD-ROM. Накопичувачі DVD можуть читати звичайні CD-ROM – диски. Двошвидкісні накопичувачі DVD можуть читати й CD - RW – диски. Диски DVD бувають 80 мм : DVD -1 (1, 46 Гбайт), DVD-2 (2,66 Гбайт), DVD-3 (2,99 Гбайт), DVD -4 (5,32 Гбайт) та 120 мм: DVD -5 (4,7 Гбайт), DVD -9 (8,5 Гбайт), DVD -10 (9,4 Гбайт), DVD -18 (17 Гбайт).

Накопичувачі DVD – RAM (Read Alternate Memory) дозволяють записувати й перезаписувати інформацію. На однобічному одношаровому диску 2,58 Гбайт даних, на двосторонньому 5,2 Гбайт. На­копичувачі на змінних жорстких дисках наближаються до параметрів пристроїв із твердими незнімними дисками. Накопичувачі з форм – фактором 3,5^’’ мають ємність 230 Мбайт - 2 Гбайт.

Пристрій Flash – пам’яті містить такі компоненти: одну чи кілька мікросхем Flash – пам’яті у корпусі TQPF; контролер, що керує доступом до мікросхем Flash – пам’яті; адаптер USB. Основні ха­рактеристики Flash – пам’яті: ємність, швидкість передавання даних, надійність. Ємність Flash – пам’яті має одне з таких значень: 16, 32, 64, 128, 256, 512 Мбайт, 1 Гбайт, 2 Гбайт, 4 Гбайт і більше. З кожним роком ємність їх збільшується. В майбутньому їх ємність буде визначатись в терабайтах. Максима­льна швидкість передавання даних 1, 5 Мбайт/с (USB 1.1) і 50....60 Мбайт/с (USB 2.0). Надійність: час зберігання даних до 10 років, кількість циклів перезапису до 1 млн.