Сигналізування окремих індикаторів 
фінансової безпеки
Серед сучасних фінансових центрів особливе місце посідають
офшорні зони – позанаціональні фінансові центри, які здійснюють великомасштабні операції кредитування й фінансування в валютах інших країн (євровалютах.).
ХАРАКТЕРИСТИКА ОФШОРНИХ ЗОН:
1.Ліберальне валютно-кредитне законодавство, що захищає інтереси інвесторів, не накладаючи при цьому зайвих обмежень на фінансові інститути (низькі податки, незначне державне втручання);
2.Здійснення валютно-кредитних операцій в основному з іноземною для даної країни валютою;
3.Законодавчий допуск продажу валюти за офіційною ціною, коли офіційний обмінний курс нижчий від ринкового,
і купівлі валюти, коли офіційний курс валюти вищий за ринковий.
Основні риси офшорних центрів:
1.Політична і економічна стабільність у країні.
2.Гарантія дотримання фінансової і банківської таємниці.
3.Відсутність валютних обмежень.
4.Вільні засоби зв’язку і добре обладнана мережа комунікацій.
5.Зручна правова система.
6.Виконання індивідуальних потреб клієнтів.
До інших особливих вимог клієнтів офшорних центрів звичайно відносять:
низькі адміністративні витрати на проведення діяльності;
мовне обслуговування з боку перекладачів та професійних радників;
сприятливе оподаткування;
легкість набуття громадянства;
можливість купівлі нерухомості;
низькі ціни на товари, необхідні для життя персоналу та членів їхніх родин.
ТИПИ ОФШОРНИХ ЗОН:
1. Власне офшорні території, офіційно визнані у світі, і юрисдикції, які належать до «податкових гаваней».
2. Юрисдикції з «помірним» рівнем оподаткування.
3. Комбіновані юрисдикції.
Існує 4 способи використання офшорних центрів, які включають як цілком легальні способи з точки зору податкового законодавства, так і злочинні:
По-перше, офшорні центри
можуть використовувати з будь- яких мотивацій фіскального характеру, коли йдеться про
операції, які визначають розмір
виплати національних податків.
По-друге, можливе використання офшорних центрів з вигодою для платника податків і одночасно в повній відповідності з законом.
По-третє, використання таких центрів у процесі реалізації міжнародного податкового планування, яке застосовується з метою пошуку оптимальних рішень у сфері оподаткування для корпорацій, фінансових груп чи фізичних осіб.
По-четверте, податкове шахрайство, яке є злочинним діянням, за допомогою якого платник незаконно прагне ухилитися від покладеного на нього обов'язку сплати податків, наприклад, шляхом недекларування своїх доходів.
Механізми використання офшорних 
центрів:
1) Трансферт прибутку шляхом заниження або завищення цін закупівлі і продажу товарів і послуг, а також
витрат на утримання персоналу.
2) Використання ротаційних компаній з метою «перекидання» коштів чи цінних паперів з країни в країну без зміни власників грошових сум чи цінних паперів.
РИСИ РОТАЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ:
1.Засновник компанії володіє повним пакетом акцій та здійснює над нею повний контроль;
2.Розміщення компанії тільки в офшорному центрі, відтак – її податкова незалежність є повною і всі податки виплачуються в офшорному центрі;
3.Маніпулювання міжнародними угодами;
4.Зміна місця проживання шляхом переселення в офшорний центр з метою несплати індивідуального прибуткового податку.