Конвертованість валюти
Повна конвертованість – це відсутність будь-якого контролю та обмежень з боку держави за поточними та капітальними операціями в іноземній валюті, за зовнішніми та внутрішніми валютними операціями. Таку властивість мають валюти країн з високо розвинутою ринковою економікою, сталим грошовим механізмом, широкими економічними зв’язками. Вільноконвертованими валютами є долар США, фунт стерлінгів, євро, єна, швейцарський франк.
Часткова конвертованість валюти – передбачає наявність в країні певних валютних обмежень.
9
Конвертованість валюти
Конвертованість за поточними операціями – відсутність обмежень на платежі і трансферти за поточними міжнародними операціями, пов’язаними з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів та трансфертів (вимога МВФ до країн-членів).
Конвертованість за капітальними операціями – відсутність обмежень на платежі та трансферти за міжнародними операціями, що пов’язані з рухом капіталу – прямі та портфельні інвестиції, кредити та капітальні гранти.
Внутрішня конвертованість – право резидентів купувати і продавати валюту, розміщувати банківські депозити в іноземній валюті, а також здійснювати інші операції з валютними активами.
Зовнішня конвертованість – право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами.
10
Види режимів валютних курсів за способом регулювання
|
|
Види валютних курсів |
Сутність |
|
|
|
|
||
Фіксований |
встановлюється державою |
|
||
реально фіксований |
формується на золотого паритету і допускає відхилення |
|||
|
|
|
валютного курсу від золотого паритету в рамках «золотих |
|
|
|
|
крапок» (використовувався при золотомонетному стандарті); |
|
договірно-фіксований |
формується на основі погодженого еталону – офіційної ціни |
|||
|
|
|
золота або на основі поєднання золота та певних валют , чи на |
|
|
|
|
базисі поєднання однієї або кількох валют; |
|
- |
ординарні валютні курси, прив’язані |
курси валют Лівії, М’янми, Раунди, Сейшельських островів |
||
|
до СДР |
(всього чотири країни); |
|
|
- |
ординарні валютні курси, прив’язані |
курси валют Аргентини, Сирії, Іраку, Панами, Венесуели, |
||
|
до долара США |
Нігерії, Оману, Литви, Туркменії, Гаїті, Гондурасу, Анголи, |
||
|
|
|
Ямайки та ін. (загалом двадцять три країни); |
|
- |
ординарні валютні курси |
прив’язані до іншій валют; |
|
|
- |
кошиковий курс |
прив’язаний до штучно побудованих |
комбінацій валют |
|
|
|
|
основних торговельних партнерів (валюти |
Алжиру, Кіпру й |
|
|
|
ін.); |
|
- |
валютний курс, оснований на системі |
коли держава встановлює твердий валютний курс по |
||
|
змінного паритету |
відношенню до базової валюти, проте зв’язок між динамікою |
||
|
|
|
курсів не автоматичний, а встановлюється за спеціальною |
|
|
|
|
формулою, яка враховує різницю в темпах зростання цін. Це |
|
|
|
|
валюти Бразилії, Чилі, Колумбії, Мадагаскару, Португалії; |
|
|
|
|
|
11 |
Види режимів валютних курсів за способом регулювання
|
|
Види валютних курсів |
Сутність |
|
|
||
Обмежено-гнучкий |
офіційно встановлене співвідношення між національним валютами, що |
||
|
|
|
допускає невеликі коливання валютного курсу , відповідно до встановлених |
|
|
|
правил; |
Обмежено-гнучкий курс до |
підтримка коливань валютного курсу у визначених межах від офіційно |
||
однієї валюти |
зафіксованого паритету до певної іноземної валюти; |
||
обмежено-геучкий курс у |
Спільне плавання національних валют у межах 2,25% від центрального |
||
рамках спільної політики |
розрахункового курсу (спосіб визначення валютних курсів використовувався |
||
|
|
|
у країнах-членах ЄВС); |
Плаваючий |
курс, що вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції, на якій |
||
|
|
|
держава може за певних умов впливати шляхом валютних інтервенцій; |
незалежне плавання |
курс валюти формується на дивізних ринках при помірнихінтервенціях ЦБ; |
||
кероване плавання |
подібне до незалежного плавання, але за більшого втручання ЦБ |
||
спільне плавання |
використовувалось в межах Європейського валютного союзу, при чому з |
||
|
|
|
двома валютними режимами: один – для валютних операцій серед членів |
|
|
|
союзу, інший, - для третіх країн; |
«чисте» плавання |
курсоутворення без втручання Центрального банку у валютний ринок; |
||
«брудне» плавання |
курсоутворення за активних інтервенцій Центрального банку на валютному |
||
|
|
|
ринку. |
12