Деякі показники розвитку ринку акцій, 2007 р.

Ринок деривативів

ринок інструментів торгівлі фінансовими ризиками, ціни яких прив'язані до іншого фінансового чи реального активу (ціни товарів, ціни акцій, курси валюти, процентної ставки)

Світові фінансові центри

Світові фінансові центри – це місце зосередження

банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інституцій, які здійснюють міжнародні валютні

кредитні, фінансові операції, реалізують угоди з

цінними паперами та золотом.

Формування світових фінансових центрів

обумовлено:

1)високим рівнем розвитку економіки країни;

2)високорозвиненим національним ринком капіталу;

3)активною участю країни в міжнародних економічних

відносинах;

4)ліберальним (пільговим) валютним та податковим законодавством;

5)вигідним географічним розташуванням;

6)політичною стабільністю.

Передумови функціонування світового фінансового центру

1)Країна зі стійкою національною фінансовою

системою і стабільною валютою;

2)Наявність інститутів, що забезпечують

функціонування фінансових ринків;

3)Наявність гнучкої системи фінансових інструментів;

4)Відповідна структура і достатні правові гарантії, які

здатні викликати довіру у міжнародних позичальників та кредиторів;

5)Наявність людського капіталу, що вільно володіє

спеціальними фінансовими знаннями;

6)Здатність забезпечувати мобільність капіталу;

7)Наявність 4-х економічних свобод: діяльності,

споживання, накопичення й інвестування.

Основні фінансові центри

1.Нью-Йорк (США) – головний міжнародний центр, де діє найбільша у світі фінансова біржа, основною функцією якої є реалізація цінних паперів.

2.Лондон (Велика Британія) — основний

європейський фінансовий центр. Він посідає перше

місце у світі за обсягом валютних і кредитних операцій.

3.Цюріх (Швейцарія), Франкфурт-на-Майні

(Німеччина), Люксембург - фінансові центри, що

спеціалізуються на коротко- та середньострокових

кредитних операціях.

4.Токіо, Сінгапур, Гонконг (Сянган), Бахрейн - спеціалізуються на кредитних операціях.

5.Латиноамериканські фінансові центри - Панама,

Багами, Антіли та ін.

Траннаціональні банки

Транснаціональні банки – це великі банки, що

досягнули такого рівня міжнародної концентрації

та централізації капіталу, який дає змогу їм брати

участь в економічному розділі світового ринку позикових капіталів та кредитно-фінансових

установ.

ТНБ характеризуються такими основними рисами:

1)інтернаціональний характер функціонування і

застосування капіталу;

2)фінансовий потенціал;

3)притаманна висока незалежність руху власного капіталу порівняно з процесами, що відбуваються в

національних межах.

Світові фінансові кризи

Першопричиною сучасної світової фінансової кризи прийнято вважати нафтові шоки, які розпочалися з

1970 рр. і призвели до переростання заборгованості

окремих країн, що розвиваються, у глобальну кризу заборгованості.

Перший нафтовий шок 1970 р викликав різке

збільшення дефіцитів поточних платіжних балансів

усіх країн-імпортерів нафти. Це, у свою чергу призвело до великих запозичень на міжнародному ринку капіталів. Розпочався сучасний етап глобалізації і фінансової інтеграції.

Другий нафтовий шок з 1979 по 1981 рр. ще більше ускладнив ситуацію. За 1974-1982 рр. сукупне від’ємне сальдо за поточними рахунками

промислово розвинутих країн досягло 154,2 млрд.

дол. США, а країн, що розвиваються, -330 млрд.

Водночас сукупне додатне сальдо країн ОПЕК становило 393 млрд.дол.США

Світові фінансові кризи

Третім поштовхом до глобальної фінансової кризи

(валютно-фінансової) послужила світова економічна криза початку 80-х років, яка одночасно започаткувала і сучасну міжнародну кризу зовнішньої заборгованості.

Четвертий поштовх – перший симптом сучасної

глобальної фінансової (валютно-фінансової)

кризи як продукту новітньої світової фінансової системи стала криза у Мексиці 1995 р.

П’ятий поштовх – 1998 рр.

Шостий поштовх – кінець 2007 – 2008 рр