ТЕМА 4. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК

1.Міжнародний рух капіталу: причини, сутність, сучасні особливості, форми

2.Експорт підприємницького капіталу та його види

3.Джерела зовнішнього фінансування країн (на самостійний розгляд)

4.Cвітовий фінансовий ринок, його функціональна, валютна та географічна структура

5.Основні світові фінансові центри, передумови їх формування

6.Транснаціональні банки, передумови їх діяльності

7.Світові фінансові кризи, їх наслідки

1. Міжнародний рух капіталу

Міжнародний рух капіталу – переміщення через національні кордони певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку чи підприємницької вигоди, розв’язання економічних та соціальних проблем країн-донорів і реципієнтів капіталу. Може також трактуватися як розміщення і функціонування капіталу за кордоном з метою його примноження.

Причини міжнародного руху капіталу

Основною причиною експорту (вивозу)

капіталу за кордон є його відносний надлишок - насичення внутрішнього ринку такою кількістю капіталу, коли його застосування в країні не приносить прибутку, або веде до його зменшення.

Серед інших причин вивезення капіталу:

-більш високі процентні ставки за кордоном;

-преференційні податкові, інвестиційні режими;

-пільги у банківській сфері;

-динамічні високоприбуткові фінансові ринки в країні розміщення;

Причини міжнародного руху капіталу 2

-відмінності у витратах виробництва, бажання забезпечити конкурентоспроможність товарів і компаній;

можливість використання внутрішніх переваг володіння фірми (технологій, досвіду, знань);

використання сприятливих факторів дислокації у країнах, що залучають іноземний капітал (ємність ринку, пільгове оподаткування…);

-бажання обійти тарифні та нетарифні обмеження;

-обмеження щодо використання капіталу у країні- донорі (або неефективність його використання);

-виконання програм технічної допомоги країнам.

Сучасні риси міжнародного руху капіталу

Залучення до процесів міжнародного руху капіталу переважної більшості країн;

Зростання масштабів вивозу капіталу у світі;

Зміна у галузевій структурі капіталу та динаміці його вивезення;

Підвищення ролі держави та міжнародних організацій у процесі вивезення капіталу.

Основні країни-експортери капіталу, 2008 р.

Основні країни-імпортери капіталу, 2005-2007 рр.

Основні країни-імпортери капіталу, 2008 р.

Концепції міжнародного руху

капіталуТеорія ринкової влади С.Хаймера – суб'єкт інвестиційної діяльності, який вивозить капітал,

керується прагненням домінувати на ринку та досягнути

ринкової влади. Закордонне інвестування здійснюється з

метою придушення конкуренції і збереження контролю над ринком. Практикуються і так звані “захисні

інвестиції”: створення за кордоном виробничих потужностей, що є мало не збитковими, зі свідомою метою підриву позицій конкурентів на цих ринках.

Теорія інтерналізації – кожна фірма переслідує мету мінімізації трансакційних витрат (витрат на укладання угод). Зі зменшенням трансакційних витрат операції фірм починають набирати “внутрішнього характеру”, тобто відбувається інтерналізація ринків. Мета мінімізації

трансакцій залишається основним мотивом переведення діяльності за кордон.