- •3.1. Поняття економічної безпеки підприємництва.
- •Загрози економічній безпеці держави та функції економічної безпеки підприємництва щодо її зміцнення
- •3.2. Ризики та джерела загроз економічної безпеки підприємництва.
- •Індикатори економічної безпеки підприємництва та їх порогові значення
- •3.4. Державна політика забезпечення економічної безпеки підприємництва.
- •Література до теми
Індикатори економічної безпеки підприємництва та їх порогові значення
|
Індикатори, одиниці вимірювання |
Типи індикаторів |
Порогові значення |
|
|
нижні |
верхні |
||
|
Макроекономічний складник |
|||
|
Кількість діючих підприємств на 1000 осіб населення, од. |
стимулятор |
10 |
50 |
|
Відношення кількості новостворених підприємств до тих, що припинили діяльність |
стимулятор |
1 |
1,2 |
|
Частка прибуткових підприємств, % |
стимулятор |
50 |
75 |
|
Темпи приросту обсягів виробництва (реалізації) продукції в середньому одним підприємством, % |
стимулятор |
70 |
150 |
|
Рівень тінізації економіки до ВВП, % |
дестимулятор |
25 |
5 |
|
Коефіцієнт системного ризику підприємницької діяльності |
дестимулятор |
2 |
0 |
|
Кількість злочинних та/чи дискримінаційних (в т.ч. рейдерських) дій по відношенню до суб’єктів підприємницької діяльності, кількість випадків на 100 підприємств |
дестимулятор |
5 |
0 |
|
Рівень монополізації (концентрації) економіки (індекс Гірфіндаля-Гіршмана) |
дестимулятор |
1800 |
1000 |
|
Рівень довіри населення до державного регулювання підприємницької діяльності, % |
стимулятор |
25 |
100 |
|
Середній термін створення нового підприємства, днів |
дестимулятор |
48 |
10 |
|
Середній термін отримання ліцензій та дозволів, днів |
дестимулятор |
205 |
100 |
|
Середній термін реєстрації власності, днів |
дестимулятор |
86 |
20 |
|
Фінансовий складник |
|||
|
Індекс захищеності юридичних прав кредиторів і позичальників |
стимулятор |
1 |
5,7 |
|
Середній рівень відсоткової ставки за кредитами, % |
дестимулятор |
30 |
1 |
|
Умовний середній загальний коефіцієнт ліквідності |
стимулятор |
1 |
2 |
|
Умовний середній коефіцієнт фінансової незалежності |
стимулятор |
0,6 |
1 |
|
Рівень податкового навантаження до валового прибутку, % |
дестимулятор |
50 |
10 |
|
Рівень інфляції, % |
дестимулятор |
105 |
95 |
|
Показник “щільності страхування” (страхові премії на одну особу), дол. США |
стимулятор |
30 |
200 |
|
Динаміка капіталізації підприємств, % |
стимулятор |
100 |
150 |
|
Зовнішньоекономічний складник |
|||
|
Коефіцієнт відношення темпів росту експорту до темпів росту імпорту, % |
стимулятор |
100 |
150 |
|
Тривалість експортних операцій, днів |
дестимулятор |
28 |
10 |
|
Відношення обсягу експорту до ВВП, % |
стимулятор |
10 |
60 |
|
Відношення обсягу імпорту до ВВП, % |
дестимулятор |
60 |
10 |
|
Інвестиційний складник |
|||
|
Індекс захищеності інтересів інвесторів |
стимулятор |
1 |
4,5 |
|
Рівень зносу основних засобів, % |
дестимулятор |
70 |
10 |
|
Відношення обсягу інвестицій до вартості основних фондів, % |
стимулятор |
1 |
16 |
|
Відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій до ВВП, % |
стимулятор |
1 |
15 |
|
Науково-технологічний складник |
|||
|
Частка нових видів продукції (послуг), % |
стимулятор |
1 |
50 |
|
Витрати на інноваційний розвиток до ВВП, коефіцієнт |
стимулятор |
0,5 |
6 |
|
Частка підприємств, які впроваджують інновації, % |
стимулятор |
30 |
100 |
|
Коефіцієнт винахідницької активності (кількість отриманих охоронних документів на 1 млн. осіб) |
стимулятор |
200 |
800 |
|
Темпи збільшення кількості інноваційно-активних підприємств, % |
стимулятор |
100 |
150 |
|
Кількість випадків незаконного використання права власності |
дестимулятор |
5 |
0 |
|
Виробничий складник |
|||
|
Умовна продуктивність праці відносно середньосвітового значення, % |
стимулятор |
50 |
100 |
|
Відношення темпів росту продуктивності праці до фонду оплати праці |
стимулятор |
1 |
1,2 |
|
Плинність кадрів, % |
дестимулятор |
30 |
5 |
|
Витратомісткість промислового виробництва, грн./грн. |
дестимулятор |
0,7 |
0,1 |
|
Фондомісткісткість промислової продукції, грн./грн. |
дестимулятор |
5,0 |
2,0 |
|
Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, % |
стимулятор |
0 |
8 |
|
Індекс реального виробництва, у % до 1990 року |
стимулятор |
60 |
200 |
|
Рівень забезпечення підприємств матеріально-технічною базою, % |
стимулятор |
100 |
150 |
|
Темпи росту обсягів господарської діяльності, скориговані на інфляцію, % |
стимулятор |
100 |
150 |
|
Відношення темпів росту продуктивності праці до темпів росту обсягів виробництва/реалізації продукції (послуг) |
стимулятор |
0,5 |
1,5 |
|
Енергетичний складник |
|||
|
Рівень забезпечення економіки паливно-енергетичними ресурсами, % |
стимулятор |
70 |
150 |
|
Рівень зносу основних виробничих фондів підприємств паливно-енергетичного комплексу, % |
дестимулятор |
70 |
10 |
|
Відношення інвестицій в підприємства паливно-енергетичного комплексу до ВВП, % |
стимулятор |
2 |
10 |
|
Енергоємність ВВП, кг умовного палива/грн. |
дестимулятор |
0,8 |
0,05 |
|
Екологічний складник |
|||
|
Частка впроваджених маловідходних та екологічно чистих технологій, од. |
стимулятор |
1 |
50 |
|
Рівень використання суб’єктами підприємництва вторинних енергетичних ресурсів, % |
стимулятор |
50 |
100 |
|
Частка екологічних зборів у вартості товарної продукції, % |
дестимулятор |
70 |
1 |
|
Частка фактично сплачених екологічних зборів у загальній сумі пред’явлених, % |
стимулятор |
50 |
100 |
Для кожного індикатора вказане як мінімальне порогове значення (перевищення відповідного показника якого засвідчує критичний «підрив» системи безпеки за цим індикатором), так і максимальне (яке відображає найбільш бажаний стан захищеності системи). Наявність обох меж є необхідною для усвідомлення границь рівня перебування значень показників-індикаторів у допустимих межах, а також дозволяє, за необхідності, здійснювати поділ цих меж на вужчі інтервали, що містять оптимальні, допустимі, загрозливі та критичні значення показників.
У перелік функціональних складників економічної безпеки підприємництва, наведених вище, не включено індикатори, характерні для таких складників національної економічної безпеки, як демографічний, соціальний та продовольчий.
Це пояснюється наступним. Значення показників демографічної безпеки держави також впливають на рівень життєздатності суб’єктів підприємницької діяльності, а саме – визначають їх кадровий потенціал. Йдеться передусім про середню тривалість життя, коефіцієнти природного приросту та відтворення населення, демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне. Певний вплив на рівень демографічної безпеки, в свою чергу, мають фактичні показники індикаторів стану продовольчої безпеки держави, зокрема обсяги виробництва та рівень споживання основних життєво необхідних продовольчих товарів. Разом з тим показники демографічної і продовольчої безпеки більш опосередковано впливають на економічну безпеку підприємництва порівняно з показниками макроекономічного, фінансового, зовнішньоекономічного, інвестиційного, виробничого та науково-технологічного складників.
Показники стану соціальної безпеки держави скоріше є похідними, ніж первісними у контексті забезпечення економічної безпеки підприємництва, оскільки одночасно відображають існуючий обсяг соціальної відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності щодо рівня та легітимності оплати праці, диференціації доходів підприємців та населення, зайнятості, обсягів видатків на навчання, забезпечення охорони здоров’я та розвитку житлово-комунального господарства.
Відповідно до наведених методичних засад перелік індикаторів економічної безпеки підприємництва з табл. 3.2 містить показники, які характеризують усі компоненти її внутрішньої структури. Зокрема, серед індикаторів у межах макроекономічного складника такі показники як темпи приросту кількості діючих підприємств, рівень тінізації економіки та системного ризику підприємництва, кількість злочинних дій, рейдерських атак відображають наявність передумов підприємництва і його економічної безпеки. Про ефективність функціонування як внутрішню компоненту системи економічної безпеки підприємництва свідчать частка прибуткових підприємств, збільшення обсягів господарської діяльності та ін. На здатність підприємництва до подальшого розвитку і відповідно підвищення рівня економічної захищеності вказують конкурентоспроможність суб’єктів господарської діяльності та ефективність дій органів державного управління щодо її посилення.
З метою відображення рівня економічної незалежності підприємництва (та/чи наявності передумов для цього) до сукупності індикаторів економічної безпеки підприємництва внесено: в межах фінансового складника – середній рівень відсоткової ставки за кредитами та податкового навантаження, інфляції, показник «щільності» страхування; в межах інвестиційного складника – рівень зносу основних засобів, умовні середні коефіцієнти ліквідності та фінансової незалежності; в межах науково-технологічного складника – кількість випадків незаконного використання права власності; у межах виробничого складника – витрато- та фондомісткість виробництва і продукції, рівень кваліфікації персоналу та ін.
Більшість індикаторів економічної безпеки підприємництва відображають ефективність функціонування первинних економічних агентів. Зокрема, в межах зовнішньоекономічного складника – це коефіцієнт покриття імпорту експортом та їх частка у ВВП; у межах інвестиційного складника – частка інвестицій у вартості основних фондів; у межах науково-технологічного складника – частка інноваційної продукції, частка підприємств, які впроваджують інновації та коефіцієнт винахідницької активності; у межах виробничого складника – продуктивність праці та відношення темпів її зміни до обсягів господарської діяльності, а також до витрат на оплату праці, рентабельність господарської діяльності тощо.
Водночас здатність до розвитку підприємництва і відповідно зміцнення його економічної безпеки відображають такі індикатори: в межах фінансового складника – динаміка капіталізації підприємств; у межах зовнішньоекономічного складника – відношення темпів зростання експорту до імпорту; в межах інвестиційного складника – відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій до ВВП; в межах науково-технологічного складника – обсяг витрат на інноваційний розвиток до ВВП, коефіцієнти інноваційної та винахідницької активності підприємств; в межах виробничого складника – індекс реального виробництва та обсягів господарської діяльності суб’єктів підприємництва.