6.Правила оформлення курсової роботи

Текст курсової роботи повинен бути логічно обґрунтованим та грамотно викладеним. У роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки. Курсова робота має бути написана (набрана на комп’ютері) грамотно без скорочення спеціальних і наукових термінів (крім загальновизнаних), на одній стороні аркуша паперу стандартного формату А4 з дотриманням таких розмірів поля: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє –20 мм, нижнє – 20 мм. He допускається виділення поля будь-якими рамками.

При виконанні курсової роботи на комп’ютері текст друкується на одній стороні аркушу формату А4 з полуторним міжстроковим інтервалом у текстовому редакторі Microsoft Word Windows. Текст набирається нежирним шрифтом Times New Roman, розміром 14 пунктів. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою. Текст повинен бути розділений на абзаци, кожний з яких включає самостійну думку, яка складається з декількох речень. Абзацний відступ повинен бути однаковим і дорівнювати п’яти знакам. У тексті слід уникати складних та громіздких речень. Не прийнято писати «я думаю», «я рекомендую» та ін. Викладати матеріал рекомендується від першої особи у множині: „на нашу думку”, „вважаємо” тощо. У курсовій роботі на всі цифрові матеріали з довідників та інших літературних джерел, а також цитати авторів повинні мати посилання на джерела. Вказується порядковий номер джерела за переліком літературних джерел і сторінка, наприклад: [8, с. 91].

Для підтвердження власних аргументів робляться посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Оформлення елементів тексту. Текст курсової роботи розбивається на розділи та підпункти, які повинні мати порядковий номер. Структурні елементи – „Зміст”, „Вступ”, „Висновки та пропозиції” – не нумерують. Заголовки окремих підрозділів роботи друкуються малими літерами, крім першої, без крапки в кінці, не підкреслюються, центруються. Якщо заголовок складається з двох чи декількох речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовках не допускається. Заголовки пунктів та підпунктів необхідно починати з абзацу (5 знаків). Відстань між заголовками та наступним або попереднім текстом має бути не менше двох інтервалів. Не можна розміщувати заголовок в нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один рядок тексту. Пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами. Номер підпункту складається з номера розділу та номера підпункту, розділених крапкою, наприклад 1.1., 1.2. тощо. Кожне питання розміщується з нової сторінки, а підпункт починається на тій же сторінці, на якій закінчувався попередній. Не використовується жирний шрифт та курсив або інший шрифт, окрім Times New Roman; також не допускається використання виключно великих літер.

Зміст. Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема, вступу, висновків і пропозицій, додатків, переліку використаних джерел.

Нумерація сторінок. Нумерація сторінок роботи повинна бути наскрізною, включаючи список використаних джерел та додатки. Першою сторінкою вважається титульний лист (додаток Б), номер сторінки на ньому не ставиться. На інших сторінках номер проставляється арабськими цифрами в верхньому правому куті без крапки. Таблиці, рисунки, які розміщені по тексту роботи і займають площу сторінки, включаються у загальну нумерацію сторінок.

Оформлення ілюстрацій. Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: схема, фотографія, діаграма і графік. Усі ілюстрації називаються рисунками та у тексті позначаються словом „Рис.”. У роботі слід розміщувати лише такі ілюстрації, які збагачують зміст. Кожна ілюстрація повинна пояснювати текст, а текст – ілюстрацію. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійне речення, в якому лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладаються питання, пов’язані з ілюстрацією, і де треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках „(рис. 2.1)” або наступного типу: „...як це видно з рис. 2.1” або „...як це показано на рис. 2.1”.

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті чи на наступній сторінці таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного боку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблиці, що розміщені по тексту роботи, нумеруються арабськими цифрами. Для курсової роботи достатньо наскрізної нумерації таблиць, проте допускається і їх подвійна нумерація, де перша цифра відповідає номеру питання, а друга – порядковому номеру таблиці в даному питанні (наприклад, таблиця 1.2 – друга таблиця першого розділу). Заголовок таблиці повинен відображати її зміст, у назві таблиці обов’язково треба вказувати назву банку та період, за який проводиться аналіз (наприклад, „Аналіз джерел формування та напрямів розміщення ресурсів ПАТ „ОТП Банк” за 2007–2010 рр.”). Слово „Таблиця” розміщують в правому верхньому куті над заголовком таблиці. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Громіздкі таблиці рекомендується розміщувати в додатках. У цьому випадку слово „Таблиця” не вказується. У разі переносу таблиці на наступну сторінку її назву не треба повторювати. У цьому випадку нумеруються графи та повторюється їх нумерація на наступній сторінці. Передує цьому напис: Продовження табл. __. У таблиці не має бути пустих клітинок. Тому при заповненні таблиць, крім цифр, користуються умовними позначеннями: якщо явище не мало місця – ставлять тире; якщо показник не має сенсу – ставлять знак «X». Для наочності таблиці громіздкі цифри слід округлювати до одиниць більшої розмірності (наприклад, тис. грн. замість грн. тощо). Якщо дані таблиці запозичені, то обов’язково треба дати посилання на джерело. У випадку, коли цифрові дані у графах таблиці мають різні одиниці виміру (тис.грн., рази тощо), то одиниці виміру треба показати в заголовку кожної графи або по кожному показнику. Таблиця вважається завершеною при наявності в ній підсумків.

Формули. Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони зазначаються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули та рівняння нумеруються порядковою нумерацією у межах питання. Номер складається з номера питання та порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер проставляється в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку. Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом "де" без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.

Порядок складання переліку використаних джерел. Перелік використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків і пропозицій. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю, без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. До списку літератури включають всі використані джерела.

Додатки. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами за українським алфавітом, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А. Якщо додаток являє собою документ, що має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, то перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують "ДОДАТКИ".

Порядок брошурування курсової роботи. Виконана і відповідним чином оформлена курсова робота підшивається в папку в такій послідовності:

- титульний аркуш;

- рецензія;

- план курсової роботи, затверджений науковим керівником;

- зміст;

- текст роботи;

- перелік використаних джерел;

- додатки.

Курсова робота повинна бути підшита і розміщена у папку. На останній сторінці студент зазначає дату закінчення роботи і ставить свій підпис.

Рецензування, захист і оцінка курсових робіт Курсова робота виконується у терміни, визначені кафедрою. Протягом терміну виконання курсової роботи студент звертається до наукового керівника з питань, які виникли у процесі виконання дослідження. Правильно оформлена курсова робота подається на кафедру у встановлений термін для реєстрації та перевірки науковим керівником. Виконану в строк курсову роботу студент подає на рецензування не пізніше ніж за два тижні до початку залікового тижня. Строки перевірки курсової роботи – до 7 днів. Разом із курсовою роботою студент отримує письмову рецензію на неї. У рецензії науковий керівник дає загальну оцінку курсової роботи, вказує глибину розкриття теми дослідження, відзначає позитивні сторонни роботи, а також недоліки, допущені студентом, вказує шляхи виправлення недоліків. У рецензії повинен зазначатися допуск роботи до захисту. Робота, яка отримала негативну рецензію, повертається студенту на доопрацювання з урахуванням критичних зауважень рецензента і подається на повторну перевірку і рецензування разом з першою рецензією на неї. Готуючись до захисту перш за все необхідно підготувати відповіді на зауваження, зазначені в рецензії, а також виділити найважливіші моменти курсового дослідження. До захисту допускається курсова робота, яка отримала позитивну рецензію. Захист здійснюється перед комісією у складі не менше двох викладачів, які призначаються завідувачем кафедри, і відбувається не пізніше останнього дня залікового тижня. У процесі підготовки до захисту своєї роботи студент уважно ознайомлюється зі змістом рецензії, відзначеними в ній критичними зауваженнями та побажаннями рецензента і відповідно до них будує свою доповідь. Під час захисту студент говорить про актуальність вибраної теми, розкриває зміст її основних питань, обґрунтовує послідовність та основні параметри аналітичного дослідження, аргументовано викладає свою точку зору щодо предмета дослідження, робить висновки та пропозиції. Він також відповідає на запитання членів комісії. Оцінювання курсової роботи здійснюється на основі 100 бальної системи оцінки. На основі поданої на кафедру курсової роботи науковий керівник проводить попереднє оцінювання якості виконання курсової роботи та її відповідності вимогам і приймає рішення про допуск (недопуск) виконаної роботи до захисту. Підсумкова оцінка виставляється за результатами захисту курсової роботи з урахуванням попереднього рецензування. За невиконання курсової роботи чи неподання її на перевірку студенту виставляється незадовільна оцінка. Невиконаною курсова робота визнається також у разі її невідповідності вимогам, що висуваються до курсових робіт.