
- •Фонетика
- •1.1. Звуки мовлення
- •1.2. Творення звуків
- •1.3. Голосні і приголосні звуки
- •1.4. Тверді і м’які приголосні
- •1.5. Класифікація приголосних звуків
- •1.6. Графіка
- •1.7. Український алфавіт
- •1.8. Особливості української графіки такі:
- •1.9. Склад і наголос
- •1.10. Основні правила поділу слів на склади:
- •1.11. Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі
- •1.12. Уподібнення приголосних звуків
- •1.13. Спрощення в групах приголосних
- •1.14. Основні випадки чергування у - в (префікси та прийменники)
- •1.15. Основні випадки чергування сполучників і- й
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 1
- •2. Орфографія
- •2.1. Голосні в коренях слів
- •2.2. Уживання апострофа
- •2.3. Уживання м'якого знака
- •2.4. Написання буквосполучень йо, ьо
- •2.5. Спрощення в групах приголосних
- •2.6. Чергування голосних
- •2.7. Чергування приголосних
- •2.8. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних
- •2.9. Уживання великої літери
- •2 .11. Правопис слів іншомовного походження
- •2.12. Правопис префіксів
- •2.13. Правопис суфіксів
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 2
- •3. Лексикологія
- •3.1. Лексичне значення слова
- •3.2. Конкретне і абстрактне значення слова
- •3.3. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова
- •3.4. Омоніми
- •3.5. Синоніми
- •3.6. Пароніми
- •3.7. Антоніми
- •3.8. Словниковий склад мови
- •3.9. Власне українські і запозичені слова
- •3.10. Застарілі слова
- •3.11. Неологізми
- •3.12. Загальновживані і стилістично забарвлені слова
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 3
- •4. Фразеологія
- •4.1. Синонімія і антонімія фразеологізмів
- •Практична частина
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть синонімічні пари.
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть антонімічні пари.
- •Тестові завдання
- •5. Будова слова
- •5.1. Основа слова. Закінчення. Значущі частини слова
- •5.2. Основні способи словотворення
- •5.3. Розрізняють такі способи словотворення:
- •Практична частина
- •Поділіть подані слова на морфеми.
- •Розподіліть подані слова за особливостями способів їх утворення.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 4
- •6. Морфологія
- •6.1. Іменник
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 5
- •6.2. Прикметник
- •Практична частина
- •1. Визначте розряд прикметників. Якщо можливо, утворіть ступені порівняння, якщо неможливо, поясніть чому.
- •2. Визначте розряд прикметників.
- •5. Запишіть подані прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 6
- •6.3. Числівник
- •Числівники кількісні і порядкові
- •Числівники прості, складні й складені
- •Розряди кількісних числівників за значенням
- •Кількісні числівники на означення цілих чисел
- •Дробові числівники
- •Збірні числівники
- •Практична частина
- •Провідміняйте подані числівники.
- •Запишіть, узгодивши числівники з іменниками.
- •Використовуючи мовленнєві формули на позначення часу, запишіть числівниками.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 7
- •6.4. Займенник
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Множина
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Практична частина
- •Визначте розряд поданих займенників.
- •Запишіть правильно подані займенники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.5. Дієслово
- •Особові закінчення дієслів наказового способу
- •Майбутній час
- •Минулий час
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.6. Дієприкметник як особлива форма дієслова
- •6.7. Дієприслівник як особлива форма дієслова
- •Практична частина
- •1. Визначте вид та перехідність поданих дієприслівників.
- •2. Визначте активний чи пасивний дієприкметник, вид, час, число, рід, відмінок.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 9
- •6.8. Прислівник
- •Практична частина
- •1. Визначте групу прислівників за значенням, розряд.
- •2. Утворіть усі можливі ступені порівняння поданих прислівників.
- •3. Запишіть разом, окремо або через дефіс подані прислівники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 10
- •6.9. Службові частини мови
- •Практична частина
- •1. Визначте, сурядний чи підрядний сполучник.
- •3. Визначте групу вигуків за значенням.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 11
- •Додаток № 12
- •Загальна морфологія
Додаток № 10
Прислівниками є всі слова рядка
А пліч-о-пліч, опівдні, дехто
Б нарешті, вранці, казна-що
В усередині, без кінця, чий-небудь
Г збоку, завглибшки, ніколи
Д ніхто, звечора, анітелень
Прислівниками є всі слова рядка
А зокола, безперестанку, тут
Б по-угорському, будь-що, щосереди
В догори, навмисне, навіть
Г почасти, пізно, перебиваючи
Д хтозна-де, сотня, безтактно
Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Нестерпно бути мертвим за життя.
Б Ніде щиріше не співають, як на війні.
В Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.
Г Ліс ще дрімає в передранішній тиші.
Д Глянь кругом себе — рай найкращий.
Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ
А І ось тихо розгортаються кущі.
Б Десь бриніла притишена пісня.
В Було нам добре, і було нам зле.
Г Обабіч шляху зеленіє озимина.
Д Часом блимне вогонь і зникне.
Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
А швидко — швидше
Б холодно — холодніше
В погано — поганіше
Г добре — краще
Д низько — нижче
Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
А часто — частіше
Б тихо — тихіше
В близько — близькіше
Г дорого — дорожче
Д яскраво — яскравіше
Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
А сильно — сильніше
Б чисто — чистіше
В високо — вижче
Г мало — менше
Д солодко — солодше
Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника
А багато — більше — найбагато
Б тяжко — тяжіше — найтяжіше
В товсто — товсше — найтовсше
Г струнко — стрункіше — найстрункішіше
Д глибоко — глибше — найглибше
Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника
А зручно — більш зручно — найбільш зручніше
Б гаряче — більш гарячіше — найбільш гаряче
В довго — більш довго — більш найдовше
Г радісно — більш радісно — найбільш радісно
Д доволі — більш доволі — найбільш доволі
Літеру і треба писати на місці всіх пропусків у варіанті
А поноч.., до реч.., утрич..
Б заввишк.., заоч.., опівноч..
В укуп.., напівдороз.., навік..
Г по-вовч.., навесн.., удвіч..
Д у віч.., сьогодн.., безвіст..
Літеру и треба писати на місці всіх пропусків у варіанті
А по-ведмеж.., удвіч.., навтік..
Б навскок.., настільк.., зарад..
В докуп.., навкруг.., наспод..
Г нахильц.., інкол.., анітрох..
Д зовн.., мовчк.., по-китайськ..
Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А по/польськи, на/вхрест, по/тиху
Б до/щенту, на/весні, в/основному
В з/висока, на/вшпиньки, уві/сні
Г на/гору, з/середини, по/іншому
Д за/панібрата, не/сказанно, у/день
Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А ні/коли, на/впроти, з/вечора
Б на/рівні, під/ряд, віч/на/віч
В на/переваги, на/взнак, раз/у/раз
Г куди/небудь, з/ненацька, за/раз
Д без/упину, зо/зла, зі/споду
Разом треба писати прислівник у реченні
А Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.
Б І блідий місяць на ту пору із хмари де/де визирав.
В У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.
Г Без ворогів можна в світі як/небудь прожити.
Д Один собі навік/віку в снігу заночую.
Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А чим/далі, на/швидку/руч, спід/лоба
Б без/кінця/краю, поза/вчора, до/схочу
В до/гори, до/вподоби, попід/тинню
Г ані/трохи, без/упину, спокон/віку
Д над/вечір, на/світанку, на/четверо
Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А на/щастя, на/виворіт, у/переміш
Б по/перше, від/давна, на/впростець
В з/висока, за/молоду, без/перестанно
Г в/цілому, на/пам’ять, по/всяк/час
Д у/п’ятьох, на/завжди, по/дитячому
Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А мимо/хідь, на/яву, будь/що/будь
Б по/друге, на/вшпиньки, до/ладу
В на/сам/перед, на/чисто, за/видна
Г до/пізна, куди/небудь, перед/усім
Д до/віку, коли/не/коли, в/середині
Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
А по/середині, по/київськи, по/третє
Б час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як
В кінець/кінцем, вряди/годи, будь/де
Г сам/собою, повік/віки, такий/сякий
Д по/латині, по/дитячому, по/свійськи
Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
А хтозна/скільки, ані/звідки, коли/небудь
Б по/братськи, по/маленьку, по/твоєму
В десь/інде, все/одно, видимо/невидимо
Г по/нашому, по/трохи, по/мисливськи
Д рано/вранці, сила/силенна, зроду/віку
Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
А з діда/прадіда, будь/ласка, по/синівськи
Б день/у/день, мало/помалу, ледве/ледве
В хтозна/куди, тет/а/тет, з давніх/давен
Г раз/у/раз, десь/не/десь, давним/давно
Д як/не/як, сам/на/сам, всього/на/всього
Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
А сама/самотою, на/жаль, в/обмін
Б під/силу, по/переду, по/правді
В до/побачення, що/тижня, по/суті
Г до/речі, повсяк/час, у/стократ
Д за/молоду, без/кінця, з/переляку
Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
А поза/торік, з/розгону, до/смаку
Б по/черзі, по/можливості, в/міру
В на/сміх, при/вселюдно, під/час
Г як/слід, натще/серце, за/кордон
Д у/ночі, до/сих/пір, до/останку
Виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо в рядку
А На/четверо розкопана, розрита могила.
Б Вони в/двох хутенько піднялися на гору.
В Поїхали спочатку в/перше село, потім — далі.
Г У/перше ми зустрілися давно.
Д Горде місто раз одбилось, потім — в/друге.
Виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо в рядку
А З/верху гори відкривається чудовий краєвид.
Б Удосвіта дві хмароньки зустрілися в/горі.
В Осінь — це життя, що гомонить по/своєму.
Г На/дворі повітря було особливо чисте, бадьоре.
Д На селі навіть у/ночі не замовкав дівочий спів.
Виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо в рядку
А подарувати на/пам’ять фото; покладатися на/пам’ять
Б брати на себе за/багато; навчитися за/багато років
В повертатися з роботи до/дому; підійти до/дому батька
Г повторювати вірш в/голос; заслухатися в/голос Олени
Д попередити в/останнє; домовитися в/останнє побачення
Виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо в рядку
А повернути в/бік; їхати в/бік Донецька
Б працював у/день; подарував у/день народження
В зал на/багато читачів; збільшити на/багато місць
Г їхати по/новому мосту; почати жити по/новому
Д знаходити в/купі піску; зростати в/купі
Правильно позначено наголошені голосні в прислівниках рядка
А високо, насамперед, заново
Б замолоду, злегка, зопалу
В позаочі, ліворуч, звисока
Г спроста, зовсім, нарівно
Д навзнак, надворі, заодно