Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
№4 Транспортна.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
56 Кб
Скачать
☆

3. Пошкодження не від колеса:

- сліди волочіння;

- розсічені рани;

- розтягнення зв’язок;

- відриви кінцівок;

- ушкодження буфером;

- розтрощення грудної клітки.

4. Випадіння з рейкового транспорту може бути при:

- вистрибуванні;

- виштовхуванні;

- скиданні жертви.

Виникає весь спектр пошкоджень, характерних при випадінні з автомобіля.

Мотоциклетна травма:

Особливості:

  • сезонність;

  • страждає сам водій;

  • пошкодження пішохода від удару частинами мотоцикла, рідше – від переїзду.

Пошкодження:

  • У пішохода:

*садна;

*крововиливи; в нижній частині тіла від нижніх частин

*рвані рани; мотоцикла

*переломи кісток;

*пошкодження органів живота

*переломи тазу від руля

*ЧМТ при падінні.

  • У водія:

*пошкодження нижніх кінцівок при ударі об деталі (садна, крововиливи, забито-рвані рани, переломи);

*осколчаті переломи черепа від удару об асфальт;

*здавлення тіла мотоциклом;

*опіки.

Тракторна травма:

  • удар частинами, що виступають (типові для усіх пошкоджень);

  • переїзд гусиницею чи колесом:

*залежать пошкодження від будови гусиниці;

*найбільшої шкоди завдають шпори;

*штовхання тіла майже немає;

*має місце затягування жертви під гусиницю;

*переїзд гусиницею здійснюється ривками – наїзджаючи на тіло трактор припиняється, рухається повільніше, потім перекочується через тіло, тим самим збільшуючи тривалість здавлення;

*шипи утворюють на шкірі полосоподібні садна і крововиливи, перпендикулярні лінії переїзду;

*утворюються рвані рани, краї яких відшаровуються;

8множинні переломи;

*травми внутрішніх органів – розмодення, дислокація;

*роздавлення черепа, витискання головного мозку;

*східцеподібні переломи трубчастих кісток.

  • притиснення тіла трактором:

*двобічні переломи;

*розможення внутрішніх органів;

*дислокація внутрішніх органів.

  • падіння – зважаючи на невелику швидкість руху – немає важких пошкоджень.

  • попадання в ріжучі частини жаток та комбайнів:

*множинні глибокі рвано-забиті рани;

*різані та рублені рани;

*при попаданні в сілосозбиральні комбайни – розрізання на стрічноподібні фрагменти.

Водний транспорт:

Пошкодження виникають при:

  • навантажувально-розвантажувальних роботах:

*від падіння;

*від здавлення;

  • при швартуванні судна:

*здавлення між бортами судна;

*між бортом та причалом;

*травми тросами, що обірвалися – удари, утворення петель;

  • гостра гіпоксія в трюмі, де перевозяться речовини, що окислюються;

  • утоплення;

  • підводні гвинти – грубі пошкодження;

  • удари носовим крилом – повністю розрізає людину в одній площині.

Особливості огляду місця події:

1. Огляд трупа:

- положення по відношенні до тротуару;

- поза трута;

- сліди на одязі;

- вираженість трупних плям;

- характер та локалізація пошкоджень.

2. Огляд транспорту:

- царапини та трансформація транспорту;

- стертість фарби та пилу;

- розбиті фари, фонарі, скло;

- сліди крові, волосся, шкіри, шматків одягу.

3. Ділянка дороги:

- сліди транспорту;

- його напрямок;

- сліди гальмування;

- частини деталей, скла;

- сліди волочіння;

- частини одягу.

Питання, які вирішує СМЕ:

  • експертиза водія;

  • встановлення транспортної травми, виду та механізму утворення пошкодження;

  • дослідження речових доказів;

  • питання, що межують з СМЕ та автотехнічною експертизою.

План роботи експерта при дослідженні трупа:

  • вивчити сліди та пошкодження та одязі, нанести їх на схеми та сфотографувати;

  • виявити всі забруднення та пошкодження, встановити висоту їх локалізації по відношенню до підошв, нанести на схему та сфотографувати;

  • співставити пошкодження одягу та тіла;

  • вилучити для лабораторного дослідження скло, частини фарби та інші предмети;

  • провести додаткові секційні розрізи на задній поверхні тіла;

  • взяти шматочки внутрішніх органів для гістологічного дослідження; взяти фрагменти кісток з місць перелому;

  • взяти кров та сечу для встановлення етанолу;

  • взяти кров для виявлення її групової належності;

  • дослідити стан органів зору та слуху.