2. Порядок виконання лабораторної роботи Завдання для всіх варіантів V 1...V 99

1. Під’єднати відеокамеру до USB порта комп’ютера, за допомогою тримача встановити її на висоті приблизно 17 см над поверхнею стола. Під відеокамерою на столі розмістити лист паперу із зображеннями фігур (вертикально в полі зору відеокамери). Повернути лист за стрілкою годинника на кут (10 ∙ V₁)°, де V₁ – старша цифра номеру варіанту V. За допомогою програми „USB_Video_11s” зчитати з відеокамери зображення геометричних фігур згідно варіанту V (один рядок V₁₂ з таблиці 2.1; номер V₁₂ отримується як залишок від цілочисельного ділення V на 12). При відсутності відеокамери зчитувати зображення з файлів (папка „Shape_10”).

2. Ввімкнути режим детектора змін (руху) „Change”, при цьому виконати зміщення листа із зображеннями на ~2 см для кадру з номером V і поворот на ~30° для кадру з номером 3V (рис. 1.6). Екранну форму програми з результатом роботи детектора змін (графіком) та поясненням вставити у звіт.

3. В режимі перегляду „Show” виділити маркером на зображенні геометричну фігуру з номером С, рівним залишку від цілочисельного ділення варіанту V на 7. Ввімкнути режим „Track” відслідковування траєкторії руху виділеного сегменту (геометричної фігури) на зображенні. Повільно перемістити лист із зображеннями на ½ розміру кадру у довільному напрямі таким чином, щоб маркер весь час вказував на виділену фігуру. Екранну формі із зображенням маркера у початковому та в кінцевому положенні вставити у звіт. Ввімкнути режим „Show”.

4. Встановити в програмі інтервал часу між зчитуванням окремих кадрів „Image_Video” рівним (112+2∙V) мс. Розрахувати, який об’єм пам’яті займає відеопотік за 1 с при вибраній роздільній здатності і частоті кадрів. Визначити, зі скількох камер можна одночасно зчитувати відеопотік при вказаних параметрах через шину USB 2.0, враховуючи пропускну здатність шини.

Таблиця 2.1

Зображення геометричних фігур

V12	C0	C1	C2	C3	C4	C5	C6	C7
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

5. Отримати RGB-складові кольору всіх фігур C0-C7 згідно варіанту, результат оформити у вигляді таблиці. Зробити зміни в процедурі розпізнавання „p_Rec_Image” (лістинг 1) таким чином, щоб програма розпізнавала колір з номером С, рівним залишку від цілочисельного ділення варіанту V на 7. Екранну форму програми з результатом розпізнавання та поясненням вставити у звіт.

6. Для всіх фігур свого та наступного варіантів отримати геометричні параметри сегмента: kcs – відношення кількості пікселів контуру до кількості пікселів сегмента, rMin_Max – відношення мінімальної відстані контуру від центра сегмента до максимальної; результат оформити у вигляді таблиці. Зробити зміни в процедурі розпізнавання „p_Rec_Image” (лістинг 1) таким чином, щоб програма розпізнавала форму геометричної фігури згідно варіанту V. Екранну форму програми з результатом розпізнавання та поясненням вставити у звіт.

7. Змінити процедуру розпізнавання „p_Rec_Image” (лістинг 1) таким чином, щоб програма розпізнавала орієнтацію геометричної фігури; розпізнавати орієнтацію під кутом V∙5º (у кутовому діапазоні 30º з центром V∙5º). Екранну форму програми з результатом розпізнавання та поясненням вставити у звіт.

8. Процедуру розпізнавання „p_Rec_Image” з відповідними змінами та поясненнями додати до звіту.