- •Розділ іі. Авторське право і суміжні права
- •Глава 4. Поняття авторського права
- •§ 1. Історична ретроспектива розвитку правової охорони авторського права
- •§ 2. Поняття та юридична природа авторського права
- •Глава 5. Об‘єкти авторського права
- •§ 1. Поняття об’єкту авторського права
- •§ 2. Види об‘єктів авторського права
- •§ 3. Твори, які не є об‘єктами авторського права
- •Глава 6. Суб'єкти авторського права
- •Глава 7. Зміст авторського права
- •§ 1. Загальні підходи до визначення змісту авторського права
- •§ 2. Особисті немайнові права автора
- •§ 3. Майнові права автора на твір
- •§ 4. Обмеження майнових прав автора
- •§ 5. Строк охорони авторських прав
- •§ 6. Правові наслідки закінчення строку чинності майнових авторських прав
- •Глава 8. Суміжні права
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Особливості суміжних прав
- •Глава 9. Правова охорона суміжних прав
- •§ 1. Правова охорона прав виконавців
- •§ 2. Охорона прав виробників фонограм і відеограм
- •§ 3. Охорона прав організацій мовлення
- •§ 4. Вільне використання об’єктів суміжних прав
- •§ 5. Міжнародна охорона суміжних прав
- •5.1. Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція)
- •5.2. Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (Конвенція про фонограми)
- •5.3. Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники (Конвенція про супутники)
- •5.4. Договір воів про виконання і фонограми (двф)
- •5.5. Стандарти Угоди тріпс щодо наявності, обсягу та використання суміжних прав
- •Глава 10. Колективне управління авторським правом і суміжними правами
- •§ 1. Поняття і становлення колективного управління та його роль
- •У здійсненні авторського права і суміжних прав
- •§ 2. Правове регулювання діяльності організацій колективного управління правами в Україні
- •Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління авторським правом і суміжними правами
- •§ 1. Колективне управління правом на публічне виконання музичних творів "малих форм"
- •§ 2. Колективне управління механічними правами
- •§ 3. Колективне управління правами на публічне виконання драматичних творів
- •§ 4. Колективне управління правом слідування
- •§ 5. Колективне управління правами на репрографічне репродукування творів
- •§ 6. Колективне управління правами виконавців і виробників фонограм
- •§ 7. Колективне управління правами у зв’язку з кабельною ретрансляцією програм, що передаються в ефір
- •§ 8. Колективне управління правами у зв’язку з домашнім перезаписом
- •§ 9. Колективне управління майновими правами в актах Європейського законодавства
- •Глава 12. Захист авторського і суміжних прав
- •§ 1. Поняття захисту авторського і суміжних прав
- •§ 2. Цивільно-правові способи захисту авторського права і суміжних прав
- •§ 3. Кримінально-правові способи захисту авторського права і суміжних прав
- •§ 4. Адміністративно-правові способи захисту авторського права і суміжних прав
- •§ 5. Адміністративні процедури
- •§ 6. Найбільш розповсюджені способи порушення авторського права і суміжних прав та боротьба з ними
- •1. Піратство. Сам термін був введений у законодавчий обіг Законом України «Про авторське право й суміжні права» у редакції від 25 липня 2001 р.
- •Посягання на майнові права виникає із внесення змін в оригінальний твір без дозволу і його використання (відтворення, повідомлення для загального відома).
5.5. Стандарти Угоди тріпс щодо наявності, обсягу та використання суміжних прав
До основних стандартів Угоди ТРІПС (1994) щодо наявності, обсягу та використання суміжних прав належать такі:
- щодо суміжних прав виконавці повинні мати право не допускати запис власного виконання, не призначеного для фонограми, відтворення такого запису, ефірного мовлення і доведення до загального відома шляхом прямої трансляції виконання (ст. 14(1));
- виробники фонограм користуються правом дозволяти або забороняти пряме або опосередковане відтворення своїх фонограм (ст. 14(2));
- організації мовлення (або, якщо такі права не надають організаціям мовлення, володільці авторського права на об’єкти передачі) мають право забороняти запис, відтворення записів і ретрансляцію через канали ефірного мовлення, а також доведення до загального відома шляхом телевізійної трансляції таких записів (ст. 14(3));
- виробникам фонограм і деяким іншим правоволодільцям дають право прокату. Країни-члени можуть зберегти чинні на 15 квітня 1994 р., тобто на час підписання Угоди ТРІПС, системи виплати справедливої винагороди за прокат фонограм за умови, що такі системи не завдають суттєвої шкоди виключним правам на відтворення (ст. 14(4));
- строк охорони, надаваної за цією Угодою виконавцям і виробникам фонограм, дорівнює принаймні 50 рокам від кінця календарного року, у якому був здійснений запис або мало місце виконання, і для організацій мовлення – принаймні 20 рокам від кінця календарного року, у якому відбулася передача (ст. 14(5));
- умови, обмеження, винятки і застереження, які допускає Римська конвенція, можна застосовувати до певних суміжних прав (відповідно до пунктів 14(1)-14(3)), надаваних Угодою; проте положення ст. 18 Бернської конвенції mutatіs mutandis застосовують до прав на фонограми виконавців і виробників фонограм (ст.14(6)). Це означає, що права на фонограми виконавців і виробників фонограм охороняються протягом 50 років від часу їх створення.
Питання для самоконтролю:
1. Чи можливе існування права виконавця, який виконав твір, щодо якого закінчився строк дії авторського права?
2. Чи має власник примірника фонограми право здавати його у прокат без одержання згоди володільця прав на фонограму?
3. У яких випадках можливе відтворення запису передачі ефірного або кабельного мовлення без згоди правоволодільця?
4. Які міжнародні угоди стосуються охорони суміжних прав?
5. Які положення Угоди ТРІПС, що стосуються охорони суміжних прав, знайшли відображення в національному законодавстві України?
Рекомендована література до глав з суміжних прав:
Авторське право і суміжні права: Європейський досвід: У 2-х книгах /За ред. А.С. Довгерта. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001.
Введение в интеллектуальную собственность. – ВОИС, 1998.
Гришаев С.П. Интеллектуальная собственность: Учебное пособие. – М.: Юрист, 2003.
Дроб’язко В. С., Дроб’язко Р. В. Право интеллектуальної власності: Навч. посібник. К.: Юрінком Інтер, 2004.
Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. Том 2. Авторське право і суміжні права /За ред. Г.І. Миронка, В.С. Дроб’язка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999.
Липцик Д. Авторское право и смежные права / Пер. с фр. – М.: Ладомир, Издательство ЮНЕСКО, 2002.
Охорона інтелектуальної власності: Нормативно-правові акти /За заг. ред. О.Д. Святоцького. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.
Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004.
Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК “Велби”, 2004.
