Для нотаток

Підпис викладача:___________

Дом. завдання: "Визначення резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагенту анти-D)"

1. Плотнікова К.С.” Практикум з клінічних лабораторних досліджень”с.66.

Навчальна практика № 7.

Дата: _________________

Тема: Визначення резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагенту анти-D).

Мета: Оволодіти методикою визначення резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагенту анти-D).

Література:

1. К.С.Плотнікова ” Практикум з клінічних лабораторних досліджень”с.66.

Знати: 1. Поняття резус-фактор.

2. Важливість визначення резус-фактора в медицині.

Уміти: 1. Визначати резус- фактора за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагенту анти-D).

ПЛАН:

1. Обладнання робочого місця для визначення резус- фактора.

2. Визначення резус- фактора за допомогою моноклональних антитіл.

3. Причини помилок при визначенні резус- фактора.

Забезпечення заняття:

1. Тест- реагент анти-D, ізотонічний розчин натрію хлориду, склограф, годинник, мікроскоп, лупа, дезрозчини, 70% спирт, стерильні набори та скарифікатори. Проведення поточного контролю теоретичних знань студента:

1. Які антигени містяться на еритроцитах?

2. Чому антиген має назву резус-фактор?

3. Хто вперше відкрив резус-антиген?

4. Як називаються люди, що не мають резус-антигена?

5. Як називаються люди, що мають резус-антиген?

6. Що відбувається , якщо резус-негативному реціпієнту влити кров резус- позитивного донора?

7. Чому в акушерській практиці важливо знати резус-належність?

8. Якими методами користуються при визначенні резус-належності?

9. Який принцип методу визначення резус- фактора за допомогою моноклональних антитіл?

ХІД РОБОТИ:

І. Обладнання робочого місця для визначення резус-фактора:

• МКА анти-D;

• 0,9% розчин хлориду натрію;

• предметні скельця або палички;

• лупа;

• білі пластинки.

2. Визначення резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагенту анти D-).

1. На білу пластинку нанести краплю реагента анти-D.

2. Поряд нанести маленьку краплю досліджуваних еритроцитів (співвідношення реагент:еритроцити становить 10:1) і перемішати скляною паличкою.

3. Через 20-30 сек. пластинку обережно похитувати і спостерігати за ходом реакції протягом Зхв.

4. Оцінити результат: якщо є аглютинація, то еритроцити резус-позитивні, якщо немає, - еритроцити резус-негативні.

5. Замалювати результати.

6. Для контролю взяти стандартні резус-позитивні і резус-негативні еритроцити по краплі і нанести по великій краплі реагента, перемішати.

4. Контроль порівняти з досліджуваною пробою.

2. Причини помилок при вивченні резус-фактора:

1. Неправильне співвідношення між МКА і еритроцитами.

2. Недотримання часу необхідного для проведення реакції.

3. Використання гемолізованої крові.

4. Використання протермінованих МКА.

5. Використання забрудненого посуду.

2. Занести результати в бланк аналізу.

Клінічна лабораторія АНАЛІЗ КРОВІ Відділення Прізвище___________________________________ Ім'я________________________________________ По батькові_________________________________ Група крові___________________________________ Резус-належність______________________________ "_____"_______________ 20 _ р. Аналіз виконав _________________

2. Вирішити тести, ситуаційні задачі.

Задача 1

При визначенні груп крові перехресним методом лаборант отримав такий результат: реакція ізогемаглютинації відбулася із МКА анти-В та зі стандартними еритроцитами другої групи. Яка буде група досліджуваної крові?

Відповідь:_______________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 2

При визначенні груп крові за допомогою моноклональних антитіл лаборант отримав такий результат: реакція відбулася з тест-реагентом анти-А. Яка буде група досліджуваної крові?

Відповідь:_______________________________________________________________________________________________________________________________

Задача З

При визначенні груп крові перехресним методом лаборант отримав такий результат: реакція з моноклональними антитілами не відбулася, а зі стандартними еритроцитами другої і третьої групи відбулася. Яка буде група досліджуваної крові?

Відповідь:_______________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 4

При визначенні резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл реакція аглютинації спостерігалась з тест-реагентом анти-D. Який буде резус-фактор досліджуваної крові? Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________

Тести контролю знань

1.Реакція ізогемаглютинації відбувається:

1.Під час зустрічі різнойменних аглютиногенів і аглютинінів

2.Під час зустрічі однойменних аглютиногенів і аглютинінів

3.Під час зустрічі різнойменних аглютинінів

4.Під час зустрічі різнойменних аглютиногенів

5.Під час зустрічі однойменних аглютиногенів

2.Резус-фактор це:

1.Специфічна клітина крові.

2.Білок, що міститься на тромбоцитах

3.Білок, що міститься на поверхні лейкоцита

4.Антиген еритроцитів

5.Антитіло сироватки

3.Для крові людей першої групи характерно:

1.На еритроцитах аглютиноген В, у сироватці - аглютинін α

2.На еритроцитах аглютиноген А, у сироватці - аглютинін β

3.На еритроцитах аглютиногени А і В, в сироватці аглютинінів немає

4.На еритроцитах аглютиногенів немає, в сироватці - аглютиніни α і β

5.На еритроцитах аглютиногени А і В, в сироватці - аглютинін α

4.Для крові людей другої групи характерно:

1.На еритроцитах аглютиноген В, у сироватці - аглютинін α

2.На еритроцитах аглютиноген А, у сироватці - аглютинін β

3.На еритроцитах аглютиногени А і В, в сироватці аглютинінів немає

4.На еритроцитах аглютиногенів немає, в сироватці - аглютиніни α і β

5.На еритроцитах аглютиногени А і В, в сироватці – аглютинін α

5.Для крові людей третьої групи характерно:

1.На еритроцитах аглютиноген В, у сироватці - аглютинін α

2.На еритроцитах аглютиноген А, у сироватці - аглютинін β

3.На еритроцитах аглютиногени А і В, в сироватці аглютинінів немає

4.На еритроцитах аглютиногенів немає, в сироватці - аглютиніни α і β

5.На еритроцитах аглютиногени А і В, в сироватці - аглютинін α

6.Для крові людей четвертої групи характерно:

1.На еритроцитах аглютиноген В, у сироватці - аглютинін α

2.На еритроцитах аглютиноген А, у сироватці - аглютинін β

3.На еритроцитах аглютиногени А і В, в сироватці аглютинінів немає

4.На еритроцитах аглютиногенів немає, в сироватці - аглютиніни α і β

5.На еритроцитах аглютиногени А і В, в сироватці - аглютинін α

7.Групу крові людини в системі АВО зумовлює:

1.Наявність чи відсутність того чи іншого групового аглютиногену на еритроцитах

2. Наявність чи відсутність того чи іншого аглютиніну в сироватці крові

3.Наявність еритроцитів у крові

4.Наявність лейкоцитів у крові

5.Наявність тромбоцитів у крові