Оформлення протоколу здійснюється за схемою:

Тема:

Мета:

№ досліду	Назва досліду. Техніка виконання досліду.	Спостереження, рівняння реакції, розрахунки, малюнки, графіки	Висновки
1	2	3	4

Заняття 4

Тема: Кислотно-основна рівновага в біологічних рідинах. Водневий показник. Гідроліз солей. Буферні системи.

Актуальність теми: Біохімічні процеси в організмі людини проходять у водних розчинах. При цьому водне середовище може бути нейтральним, кислим чи основним. Організм успішно справляється з кислотно-основною рівновагою і рН біологічних рідин залишається сталим, що забезпечує його нормальний життєвий рівень. Знання рН біологічних рідин дозволяє виявити патологічні зміни в організмі, попереджувати хвороби.

Гідролізом називають реакції взаємодії речовин з водою, які приводять до утворення слабодисоційованих речовин або важкорозчинних продуктів. Гідроліз має велике значення для багатьох процесів, що відбуваються у живих організмах. Так, біологічна роль деяких солей, що входять до складу крові (NaHCO₃ і Na₂HPO₄) полягає, головним чином, в підтримці постійності реакції середовища. Завдяки цьому реакція середовища крові здорової людини лише незначно коливається відносно середнього значення рН = 7,36. Без гідролізу неможливе засвоєння в організмі харчових продуктів. Тому необхідно знати механізм процесу гідролізу і умови його протікання.

Буферні системи є необхідними компонентами для існування живих організмів. У крові і інших біологічних рідинах є відповідні буферні системи, що підтримують майже стале значення рН. Знання складу буферних розчинів, механізму підтримання його рН, має важливе значення для розуміння механізмів дії буферних систем і регулювання основних фізіологічних процесів в організмі.

Навчальні цілі:

Знати: Значення рН шлункового соку, слини і інших біологічних рідин, від чого залежить значення рН різних розчинів. Склад солей, умови протікання реакцій гідролізу, умови утворення і розчинення осадів. Склад основних буферних систем організму, механізм їх дії, вплив на них кислотних і основних факторів.

Вміти: Визначати рН розчинів за допомогою індикаторів. Розраховувати теоретичне значення рН різних розчинів. Визначити середовище реакції гідролізу, розрахувати розчинність і визначити вплив йонів на розчинність. Готувати буферні розчини, розраховувати значення рН цих розчинів за їх складом та розраховувати співвідношення компонентів буферного розчину за заданим значенням рН.

Самостійна позааудиторна робота студентів

1. Сильні і слабкі електроліти. Ступінь і константа дисоціації.

2. Закон розведення Оствальда.

3. Протолітична теорія кислот і основ

4. Електролітична дисоціація води. Іонний добуток води.

5. Водневий показник розчинів (рН).

6. рН біологічних рідин (крові, жовчі, сечі, слюни), їх значення в здоровому організмі.

7. Кислотно-основні індикатори. Універсальний індикатор.

8. Межі рН для питної води, їх визначення.

9. Роль концентрації водневих іонів в біологічних процесах.

10. Типи солей, в залежності від їх складових: катіона і аніона.

11. Гідроліз солей, утворених катіонами слабких основ і аніонами слабких кислот.

12. Роль процесу гідролізу в організмі людини.

13. Дати визначення буферних систем, вказати їх хімічний склад.

14. Приготування буферних розчинів за даним значенням рН і розрахунок рН буферу за відомим співвідношенням компонентів буферної системи.

15. Буферні криві та їх характер.

16. Буферні системи крові.