І. Визначення фізіології як науки, об’єкта її досліджень, завдань.

Фізіологія - наука про функції живих організмів, яка розглядає функції організму у взаємодії з факторами зовнішнього середовища.

В перекладі з грецької physis – природа, logos – вчення.

Завдання фізіології – зрозуміти роботу людського організму і визначити значення кожної його складової, зрозуміти, як ці складові взаємодіють.

Фізіологія пов`язана з багатьма іншими дисциплінами. Фізіологія є теоретичною базою багатьох медичних та біологічних наук.

Фізіологія є наукою експериментальною. Всі знання про функцію тієї чи іншої частини організму одержані за допомогою конкретного методу, розробленого і засто­сованого кимось із численної армії талановитих дослід­ників.

Го­ловним методом фізіологічних досліджень є спостере­ження, тобто визначення фізичних і хімічних параметрів процесу.

Якщо це спостереження відбувається при ство­ренні певних умов, то його називають експериментом.

Та­ким чином, у фізіології використовуються два основних методи до­сліджень: спостереження процесу в звичайних умовах і експеримент — спостереження у спеціальних умовах.

Останнім часом у зв'язку з розвитком кібернетики і комп`ютерних технологій значного поширення набув метод моделювання функцій. Моделювання має безліч методів. Ось деякі з них.

Метод видалення – видалення органу дозволяє більш повно зрозуміти його значення для організму.

Метод перевантажень. Дозволяє зрозуміти максимальні навантаження на орган, які ще не викликають патологічних змін.

Метод створення дефіциту. Створюючи дефіцит тої чи іншої речовини вивчають її значення для обміну речовин.

Метод створення перешкод. Перев'язуючи кровоносні судини, нерви, вивчають живлення і іннервацію того чи іншого органу. .

Метод експлантації — вивчення процесів поза організмом: в куль­турах тканин, на ізольованих органах.

Крім згаданих методів у фізіології використовуються багато інших сучасних способів дослідження органів і систем. Наприклад, застосування УЗД, комп`ютерної томографії, ендоскопічні методи дослідження, лабораторне дослідження рідин організму та багато інших, які більш детально ви будете вчити на клінічних предметах.

Іі. Визначення основних понять фізіології: функція, процес, фізіологічна норма, механізм, реакція, подразнення.

Основні поняття фізіології використовуються для характеристики всіх тих процесів, які відбуваються в організмі в нормі протягом життя.

До них відносять такі поняття як функція, біологічний процес, фізіологічна норма, механізм, реакція, подразнення, фізіологічна константа та інші. Дамо визначення основним з них.

Основне поняття в біології - це життя .

„ Життя – це спосіб існування білкових тіл , суттєвим моментом котрого є постійний обмін речовин з зовнішнім середовищем . Причому з зупинкою цього обміну припиняється і саме життя” .

«Функція - це специфічна діяльність всіх структурних елементів організму».

Фізіологічною мірою здоров`я є НОРМА .

„ Норма – це межі фізіологічних коливань , при яких в організмі не спостерігається патологічних змін”. Норма відбиває оптимальний рівень життєдіяльності організму .

Основною умовою існування організму є здатність забезпечувати гомеостаз при змінах умов зовнішнього і внутрішнього середовища, тобто , допускати коливання показників гомеостазу у досить вузькому діапазоні .

Універсальна властивість живого організму активно зберігати ста­більність функцій всіх органів і систем, незважаючи на зовнішні дії, називається гомеостазом. (лат. homeo— однаковий, stasis — стан).

Гомеостаз характеризується біологічними константами

„ Біологічна константа – це стійкий кількісний показник життєдіяльності організму”( рН крові , цукор крові , гематокрит та інші , які ви будете вивчати на анатомії та фізіології) .

Константи параметрів гомеостазу не є строго постійними. Можливі і відхилення їх від якогось середнього рівня в ту чи іншу сторону у своєрідному "коридорі". Для кож­ного параметра межі максимально можли­вих відхилень свої. Одні константи організму вельми стабільні-жорсткі константи, інші відрізняються ширшим діапазоном коливань - пластичні константи.

Гомеостатичні умови підтримуються системами регуляції.

Одним з механізмів підтримки гомеостазу є постійний обмін речовин і енергії в організмі, які ми будемо вивчати трохи пізніше.

Реакції , які відповідають за збереження гомеостазу називаються пристосувальними , або адаптаційними .

Ці реакції спрямовані на виживання організму та відновлення клітин і тканин у незвичайних умовах .

„ Фізіологічний процес – це сукупність місцевих і загальних реакцій організму, які виникають в відповідь на дію певного чинника”.

З іншими поняттями ми познайомимось протягом вивчення фізіології.