3. Закон ізольованого проведення збудження. У нервовому стовбурі, що складається із безлічі нервових волокон, збудження з одного нервового волокна на сусідні не передається.

V. Фізіологія м`язів.

Одним із найважливіших чинників роз­витку тваринного світу є активний рух. Рухи можуть здійснюватися в межах само­го організму, а також забезпечувати його активне переміщення у просторі.

М'язи людини поділяються на три групи:

• посмуговані скелетні,

• посму­говані серця і

• непосмуговані ( гладенькі).

Для всіх м'язів характерні:

• збудливість (здатність відтворювати ПД),

• провідність (здатність до проведення збуд­ження уздовж м'язового волокна) і

• скоротливість (здатність змінювати свою довжину й напругу).

Посмуговані м'язи

мають попе­речну смугастість, яка зумовлена чергуванням ділянок з різним заломленням світла, що помітно під світловим мікроскопом.

Посмуговані м'язи складаються з воло­кон (симпластів) двох типів- червоних і білих.

Червоні м'я­зи мають тонкі волокна, багаті на сарко­плазму, де міститься значна кількість ядер і мало м'язових міофібрил. У саркоплазмі цих м'язів міститься пігмент міоглобін, який, подібно до гемоглобіну крові, здатний зв'я­зувати й віддавати кисень. Ті м'язи, які щодня і майже без­перервно працюють, забезпечуючи певну позу людини, називають статичними, або тонічними, м'язами. Вони мають бу­дову, властиву червоним м'язам. Червоні волокна беруть участь у рухах, де потрібна витривалість і ритмічність: ходіння, біг, плавання, підтримання вертикального положення тіла

Білі – це м'язи, що містять товсті волокна і значно більше міофібрил, рівномірно розподілених у саркоплазмі, мають світліший колір. М'язи, які здійснюють швидкі й сильні скорочення, є білими, їх ще називають фазними, або тетанічними, м'язами. Білі волокна забезпечують здійснення важкої але нетривалої роботи.

У людини співвідношення червони і білих м'язових волокон різне в різни м'язах. Це залежить від функції, яку виконує м'яз.

Будова м'язового волокна та типи м`язових волокон.

Структурно-функціональною одиницею м'яза є м'я­зове волокно

( симпласт).

У посмугованих м'язах — це багатоядерна (близько 100 ядер) клітина міосимпласт), що утворилася злиттям первинних м'язових клітин — міобластів.

М'язове волокно має циліндричну фор­му, товщина його коливається від 10 до 100 мкм, а довжина від кількох міліметрів до кількох (іноді десятків) сантиметрів. Зовні волокно вкрите оболонкою (сарко­лемою), яка складається з двох шарів:

- зов­нішнього, що виконує функцію еластичного футляра і забезпечує його пружність,

- внутрішнього — базальної мембрани.

Під сарколемою міститься саркоплазма, яка складається з :

• саркоплазматичного матриксу і

• агранулярної ендоплазматичної сітки або саркоплазматичного ретикулуму( СР).