
- •Анатомія людини Частина і
- •5.01020101 «Фізичне виховання»*
- •Тема 1. Вступ. План.
- •1. Анатомія як наука і предмет викладання. Її місце в системі біологічних і медичних наук. Класифікація анатомічних наук: описова, топографічна, вікова, пластична, функціональна.
- •2. Значення курсу «Анатомія людини» в зв’язку з вимогами теорії і практики фізичного виховання і спорту та для підготовки вчителів фізичного виховання.
- •3. Методи анатомічних досліджень.
- •4.Анатомічна номенклатура.
- •Модуль 1. Організм людини, його складові структури та індивідуальний розвиток.
- •Тема 5. Короткі відомості про індивідуальний розвиток організму людини. План.
- •1. Ембріональний і постембріональний періоди розвитку організму людини.
- •2. Вікова періодизація.
- •3. Основні типи пропорцій тіла.
- •4. Значення вивчення вікових перетворень у будові і функціях організму для майбутнього вчителя фізичної культури.
- •Модуль 2. Анатомія опорно-рухового апарату.
- •Тема 1. Вчення про кістки (остеологія). План.
- •1. Скелет як складова частина опорно-рухового апарату. Функції скелету.
- •3. Хребетний стовп: будова, розвиток, вікові зміни. Особливості будови хребетного стовпа, пов’язані з вертикальним положенням тіла людини. Рудиментарні утворення в хребетному стовпі.
- •5. Череп: будова, вікові і індивідуальні особливості. Сполучення черепа з хребетним стовпом.
- •Модуль 2. Анатомія опорно-рухового апарату.
- •Тема 2. Загальна анатомія сполучень кісток. План.
- •1. Неперервні сполучення ( синартрози ); перервні сполучення (діартрози) і напівсуглоби (геміартрози).
- •2. Різні види неперервних сполучень, їх будова, функціональне значення і вікові зміни.
- •3. Суглоби: однокамерні і двокамерні. Допоміжні утворення суглобів. Види зв’язок і їх значення. Види суглобів в залежності від осей обертання.
- •4. Класифікація рухів у суглобах. Функціональна залежність між формою суглобових поверхонь і характером рухів. Суглоби прості, складні і комбіновані.
- •5. Зміни сполучень кісток в зв’язку з віком і впливом фізичних навантажень.
- •Модуль 2. Анатомія опорно-рухового апарату.
- •Тема 4. Вчення про м’язи. План.
- •1. Функціональне значення та основні особливості будови м’язової системи людини.
- •2. Допоміжний апарат м’язів.
- •3. Рухова функція м’язів. Види роботи м’язів.
- •4. Зміни будови м’язів під впливом зміни їх функцій. Вплив фізичного виховання і спорту на розвиток м’язової системи.
- •5. Топографія і функціональне значення м’язів плечового поясу і вільної верхньої кінцівки.
- •6. Топографія і функціональне значення м’язів нижньої кінцівки. Особливості будови м’язів нижньої кінцівки в зв’язку з вертикальним положенням тіла людини.
- •9. Функціональне значення і топографія мімічних і жувальних м’язів.
- •10. Топографія, функціональне значення і розвиток м’язів тулуба і шиї.
- •11. М’язи живота. Біла лінія живота. Пупкове кільце. Паховий канал, стегновий канал і місце можливого утворення гриж. Вплив фізичного виховання і спорту на розвиток м’язів тулуба і шиї.
- •12. Топографія і характеристика м’язів, що здійснюють вдих і видих. Діафрагма. Механізм дихання при різних положеннях тіла людини. Вплив фізичної культури і спорту на розвиток дихальних м’язів.
- •Модуль 3. Вчення про нутрощі (спланхнологія).
- •Тема 1. Загальна характеристика внутрішніх органів. Травна система. План.
- •1.Загальна характеристика внутрішніх органів.
- •2. Вплив фізичних вправ на внутрішні органи.
- •3. Травний канал.
- •4. Травні залози.
- •5. Черевна порожнина і очеревина.
- •Модуль 3. Вчення про нутрощі (спланхнологія).
- •Тема 2. Система дихання. План.
- •1. Дихальні шляхи.
- •2. Легені.
- •Модуль 3. Вчення про нутрощі (спланхнологія).
- •Тема 3. Сечостатевий апарат. План.
- •1. Сечовидільна система.
- •2. Статева система.
11. М’язи живота. Біла лінія живота. Пупкове кільце. Паховий канал, стегновий канал і місце можливого утворення гриж. Вплив фізичного виховання і спорту на розвиток м’язів тулуба і шиї.
М'язи живота. М'язи живота утворюють передню, бічну і частково задню стінку черевної порожнини. Функції їх багатоманітні. Вони є м'язами видиху (антагоністи діафрагми), беруть участь в рухах хребетного стовпа, підтримують на необхідному рівні внутрішньочеревний тиск і входять до складу черевного преса.
Розташовуються м'язи живота пошарово (мал.4.). Серед м'язів, створюючих передню стінку черевної порожнини, розрізняють прямий м'яз живота і пірамідальний м'яз.
М
ал.4.
М’язи латеральної поверхні тулуба і
плечового поясу: А-поверхневий
шар;
Б,В-глибокі шари; 1-підостний м’яз; 2-малий круглий м’яз; 3-великий круглий м’яз;
4-найширший м’яз спини; 5-передній зубчастий м’яз; 6-зовнішній косий м’яз живота; 7-внутрішній косий м’яз живота;
8-поперечний м’яз живота; 9-підлопатковий м’яз; 10-прямий м’яз живота; 11-сухожильні перетинки; 12-зовнішні міжреберні м’язи;
13-внутрішні міжреберні м’язи;
14-трапецієвидний м’яз; 15-дельтовидний м’яз; 16-триголовий м’яз плеча.
Прямий м'яз живота лежить біля передньої серединної лінії тіла у вигляді широкої стрічки. Він починається від мечовидного відростка груднини, п'ятого, шостого і сьомого ребер і прикріпляється до лобкової кістки. По ходу м'яза є сухожильні перетинки, що розділяють його на окремі частини (сегменти). М'яз бере участь в згинанні поперекового відділу хребетного стовпа. Сегментарна будова прямого м'яза живота дозволяє йому скорочуватися по частинах. Якщо з положення лежачи піднімати ноги і таз, то навантаження падає переважно на нижню частину прямого м'яза живота, а якщо піднімати верхній відділ тулуба, то напружуються верхні пучки прямого м'яза.
Пірамідальний м'яз прилежить до прямого м'яза живота спереду. Він має трикутну форму. Починається від лобкової кістки і прикріпляється до білої лінії живота. Пірамідальний м'яз натягує білу лінію живота. У людини цей м'яз погано розвинений (рудиментарний).
Групу м'язів, які утворюють бічну стінку живота, складають зовнішній і внутрішній косі м'язи живота і поперечний м'яз.
Зовнішній косий м'яз живота починається від восьми нижніх ребер між зубцями переднього зубчатого м'яза, попереково-грудної фасції і клубового гребеня. М'язові пучки йдуть криво вниз, вперед і медіально, переходять в широке сухожилля — апоневроз, який по серединній лінії з'єднується з апоневрозом однойменного м'яза протилежної сторони, беручи участь в утворенні білої лінії живота.
Нижній край апоневроза зовнішнього косого м'яза живота утворює пахову зв'язку, натягнуту у вигляді жолоба між верхньою передньою клубовою остю і лобковим горбиком. М'яз сприяє згинанню хребетного стовпа (при двосторонньому напруженні) і повороту його в протилежну сторону, при закріпленій грудній клітці — фіксації тазу (кут в упорі). Крім того, опускаючи ребра, він бере участь в акті видиху.
В
нутрішній,
косий м'яз живота знаходиться
під зовнішнім косим м’язом.
Він починається від попереково-грудної
фасції, клубового гребеня і пахової
зв'язки. М'язові пучки йдуть, подібно
пучкам внутрішніх міжреберних м'язів,
криво вгору і медіально. Як і попередній
м'яз, він переходить в апоневроз,
який по серединній лінії тіла зростається
з апоневрозом
однойменного м'яза протилежної сторони.
Внутрішній косий м'яз живота бере участь
в тих же рухах, що і зовнішній, але при
поворотах тулуба скорочується на тій
же стороні (мал. 5).
Мал.5.Схема напруження м’язів живота при скручуванні тулуба. При скручуванні вправо напружується правий зовнішній і лівий внутрішній косі м’язи живота.
Поперечний м'яз живота лежить під внутрішнім косим м’язом живота. Він починається від внутрішньої поверхні шести нижніх ребер, клубового гребеня і пахової зв'язки.
М'язові пучки йдуть в поперечному напрямі, переходять в апоневроз, що з'єднується по серединній лінії з апоневрозом протилежної сторони. Зближуючи ребра, м'яз сприяє видиху.
Апоневрози косих і поперечного м'язів живота, окутуючи прямий м'яз живота, утворюють для нього піхву, яка фіксує м'язи правої і лівої сторони і забезпечує їх взаємодію при рухах тулуба.
В утворенні задньої стінки черевної порожнини бере участь квадратний м'яз попереку. Він починається від поперечних відростків поперекових хребців, клубового гребеня і прикріпляється до дванадцятого ребра. М'яз опускає дванадцяте ребро, при двосторонньому скороченні згинає поперековий відділ хребетного стовпа, а при односторонньому — нахиляє його убік.
М'язи, які утворюють передню, бічну і задню стінки черевної порожнини, діафрагма і м'язи дна тазу утворюють черевний прес.
При скороченні всіх цих м'язів підвищується внутрішньочеревний тиск, відбувається так зване натуження, яке сприяє виведенню назовні вмісту порожнин внутрішніх органів, що спостерігається, наприклад, при блювоті, дефекації, сечовипусканні і у жінок під час пологів. У спортсменів скорочення (натуження) м'язів черевного преса закріплює тулуб, забезпечуючи можливість підняття ваги.
Серед топографічних утворень передньолатеральної стінки живота слід згадати так звані слабо захищені місця, через які при підвищенні внутрішньочеревного тиску можуть виходити під шкіру внутрішні органи (петлі кишок, великий сальник), утворюючи грижі. До них відносяться біла лінія живота, пупкове кільце і паховий канал.
Біла лінія живота протягується від мечовидного відростка до симфіза і є місцем перехрещення (переплетення) сухожильних волокон апоневрозів косих і поперечного м'язів живота правої і лівої сторін.
Пупкове кільце знаходиться приблизно на середині білої лінії живота. Через це кільце у плоду проходять судини. Після народження воно закривається сполучною тканиною і може бути місцем утворення гриж (пупкові грижі).
Паховий канал — щілиноподібний проміжок, розташований криво над паховою зв'язкою.
У паховому каналі у чоловіків розташований сім'яний канатик, у жінок — кругла зв'язка матки. Зовнішній отвір пахового каналу обмежений волокнами апоневроза зовнішнього косого м'яза живота. У цій області і можуть виникати пахові грижі.
При слабкому розвитку м'язів черевного преса внутрішньочеревний тиск знижується, органи черевної і тазової порожнин (сечовий міхур, матка, піхва) під впливом власної ваги опускаються (особливо у жінок), викликаючи порушення їх функцій. Опускання внутрішніх органів називається птозом. Найчастіше птоз виникає у літніх людей. Єдиним чинником, який застерігає від опущення внутрішніх органів, є фізичні вправи.