11. М’язи живота. Біла лінія живота. Пупкове кільце. Паховий канал, стегновий канал і місце можливого утворення гриж. Вплив фізичного виховання і спорту на розвиток м’язів тулуба і шиї.

М'язи живота. М'язи живота утворюють передню, бічну і частково задню стінку черевної порожнини. Функції їх багатоманітні. Вони є м'язами видиху (антагоністи діафрагми), беруть участь в рухах хребетного стовпа, підтримують на необхідному рівні внутрішньочеревний тиск і входять до складу черевного преса.

Розташовуються м'язи живота пошарово (мал.4.). Серед м'язів, створюючих передню стінку черевної порожнини, розрізняють прямий м'яз живота і пірамідальний м'яз.

М ал.4. М’язи латеральної поверхні тулуба і плечового поясу: А-поверхневий шар;

Б,В-глибокі шари; 1-підостний м’яз; 2-малий круглий м’яз; 3-великий круглий м’яз;

4-найширший м’яз спини; 5-передній зубчастий м’яз; 6-зовнішній косий м’яз живота; 7-внутрішній косий м’яз живота;

8-поперечний м’яз живота; 9-підлопатковий м’яз; 10-прямий м’яз живота; 11-сухожильні перетинки; 12-зовнішні міжреберні м’язи;

13-внутрішні міжреберні м’язи;

14-трапецієвидний м’яз; 15-дельтовидний м’яз; 16-триголовий м’яз плеча.

Прямий м'яз живота лежить біля передньої серединної лінії тіла у вигляді широкої стрічки. Він починається від мечовидного відростка груднини, п'ятого, шостого і сьомого ребер і прикріпляється до лобкової кістки. По ходу м'яза є сухожильні перетинки, що розділяють його на окремі частини (сегменти). М'яз бере участь в згинанні поперекового відділу хребетного стовпа. Сегментарна будова прямого м'яза живота дозволяє йому скорочуватися по частинах. Якщо з положення лежачи піднімати ноги і таз, то навантаження падає переважно на нижню частину прямого м'яза живота, а якщо піднімати верхній відділ тулуба, то напружуються верхні пучки прямого м'яза.

Пірамідальний м'яз прилежить до прямого м'яза живота спереду. Він має трикутну форму. Починається від лобкової кістки і прикріпляється до білої лінії живота. Пірамідальний м'яз натягує білу лінію живота. У людини цей м'яз погано розвинений (рудиментарний).

Групу м'язів, які утворюють бічну стінку живота, складають зовнішній і внутрішній косі м'язи живота і поперечний м'яз.

Зовнішній косий м'яз живота починається від восьми нижніх ребер між зубцями переднього зубчатого м'яза, попереково-грудної фасції і клубового гребеня. М'язові пучки йдуть криво вниз, вперед і медіально, переходять в широке сухожилля — апоневроз, який по серединній лінії з'єднується з апоневрозом однойменного м'яза протилежної сторони, беручи участь в утворенні білої лінії живота.

Нижній край апоневроза зовнішнього косого м'яза живота утворює пахову зв'язку, натягнуту у вигляді жолоба між верхньою передньою клубовою остю і лобковим горбиком. М'яз сприяє згинанню хребетного стовпа (при двосторонньому напруженні) і повороту його в протилежну сторону, при закріпленій грудній клітці — фіксації тазу (кут в упорі). Крім того, опускаючи ребра, він бере участь в акті видиху.

В нутрішній, косий м'яз живота знаходиться під зовнішнім косим м’язом. Він починається від попереково-грудної фасції, клубового гребеня і пахової зв'язки. М'язові пучки йдуть, подібно пучкам внутрішніх міжреберних м'язів, криво вгору і медіально. Як і попередній м'яз, він переходить в апоневроз, який по серединній лінії тіла зростається з апоневрозом однойменного м'яза протилежної сторони. Внутрішній косий м'яз живота бере участь в тих же рухах, що і зовнішній, але при поворотах тулуба скорочується на тій же стороні (мал. 5).

Мал.5.Схема напруження м’язів живота при скручуванні тулуба. При скручуванні вправо напружується правий зовнішній і лівий внутрішній косі м’язи живота.

Поперечний м'яз живота лежить під внутрішнім косим м’язом живота. Він починається від внутрішньої поверхні шести нижніх ребер, клубового гребеня і пахової зв'язки.

М'язові пучки йдуть в поперечному напрямі, переходять в апоневроз, що з'єднується по серединній лінії з апоневрозом протилежної сторони. Зближуючи ребра, м'яз сприяє видиху.

Апоневрози косих і поперечного м'язів живота, окутуючи прямий м'яз живота, утворюють для нього піхву, яка фіксує м'язи правої і лівої сторони і забезпечує їх взаємодію при рухах тулуба.

В утворенні задньої стінки черевної порожнини бере участь квадратний м'яз попереку. Він починається від поперечних відростків поперекових хребців, клубового гребеня і прикріпляється до дванадцятого ребра. М'яз опускає дванадцяте ребро, при двосторонньому скороченні згинає поперековий відділ хребетного стовпа, а при односторонньому — нахиляє його убік.

М'язи, які утворюють передню, бічну і задню стінки черевної порожнини, діафрагма і м'язи дна тазу утворюють черевний прес.

При скороченні всіх цих м'язів підвищується внутрішньочеревний тиск, відбувається так зване натуження, яке сприяє виведенню назовні вмісту порожнин внутрішніх органів, що спостерігається, наприклад, при блювоті, дефекації, сечовипусканні і у жінок під час пологів. У спортсменів скорочення (натуження) м'язів черевного преса закріплює тулуб, забезпечуючи можливість підняття ваги.

Серед топографічних утворень передньолатеральної стінки живота слід згадати так звані слабо захищені місця, через які при підвищенні внутрішньочеревного тиску можуть виходити під шкіру внутрішні органи (петлі кишок, великий сальник), утворюючи грижі. До них відносяться біла лінія живота, пупкове кільце і паховий канал.

Біла лінія живота протягується від мечовидного відростка до симфіза і є місцем перехрещення (переплетення) сухожильних волокон апоневрозів косих і поперечного м'язів живота правої і лівої сторін.

Пупкове кільце знаходиться приблизно на середині білої лінії живота. Через це кільце у плоду проходять судини. Після народження воно закривається сполучною тканиною і може бути місцем утворення гриж (пупкові грижі).

Паховий канал — щілиноподібний проміжок, розташований криво над паховою зв'язкою.

У паховому каналі у чоловіків розташований сім'яний канатик, у жінок — кругла зв'язка матки. Зовнішній отвір пахового каналу обмежений волокнами апоневроза зовнішнього косого м'яза живота. У цій області і можуть виникати пахові грижі.

При слабкому розвитку м'язів черевного преса внутрішньочеревний тиск знижується, органи черевної і тазової порожнин (сечовий міхур, матка, піхва) під впливом власної ваги опускаються (особливо у жінок), викликаючи порушення їх функцій. Опускання внутрішніх органів називається птозом. Найчастіше птоз виникає у літніх людей. Єдиним чинником, який застерігає від опущення внутрішніх органів, є фізичні вправи.