- •Лекція №1 Основні поняття з теорії механізмів і машин (тмм)
- •1.1 Вступ
- •1.2 Основні поняття тмм
- •Лекція №2 класифікація кінематичних пар
- •2.1 Класифікація кінематичних пар за характером з’єднання ланок
- •2.2 Класифікація кінематичних пар за числом накладених в’язів
- •Лекція 3 Структура механізмів
- •3.1 Кінематичні ланцюги та їх класифікація
- •3.2 Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •3.3 Види механізмів
- •Лекція 4 структурний аналіз механізмів
- •4.1 Класифікація плоских важільних механізмів
- •4.2 Структура механізмів та її дефекти
- •4.3 Основний принцип утворення механізмів
- •Кінематичне дослідження важільних механізмів
- •5.2 Графо-аналитичний метод кінематичного дослідження механізмів (метод планів положень, швидкостей та прискорень)
- •1) З точки а до ав,
- •2) З полюса р – до вс.
- •5.3 Аналітичний метод кінематичного дослідження
- •Лекція 2.1 Основні терміни та поняттяз розділу “Деталі мшин” План лекції
- •2.1.1 Вступ.
- •2.1.1 Вступ Сучасне суспільство відрізняється від первісного використанням машин. Життя людей немислиме без різних механічних пристроїв і пристосувань (греч. "механа" – хитрість).
- •2.1.2 Основні поняття й визначення курсу
- •2.1.3 Класифікація деталей машин
- •2.1.4 Основні принципи розробки машин
- •Лекція 2.2 Механічні передачі обертового руху План лекції
- •2.2.1 Конструкції на основі типових складових частин машин. Типові механічні передачі.
- •2.2.2 Вали, осі й підшипники.
- •2.2.3 Редуктори, призначення й класифікація. Мотор-редуктори як мехатронний модуль.
- •2.3.1 Питання проектування електромеха-нічного приводу в цілому. Вибір і визначення основних параметрів електродвигуна
- •2.3.2 Розрахунок редукторної зубчастої передачі
- •Перевірковий розрахунок зубчастої редукторної передачі
- •Лекція 2.4 міцністні розрахунки деталей План лекції
- •2.4.1 Загальні принципи міцністних розрахунків
- •2.4.2 Залежність міцності деталі від її конфігурації
3.2 Структурні формули кінематичних ланцюгів
Якщо на рух ланки у просторі не накладено ніяких умов в'язів, то вона має шість ступенів вільності (рухомості).
Якщо число ланок кінематичного ланцюга дорівнює k, то загальне число ступенів вільності, які мали k ланок до їхнього з'єднання у кінематичні пари, дорівнюватиме 6k.
Кожна кінематична пара накладає різне число в'язів на відносний рух ланок, що залежить від класу пари. Так, кожна пара 5-го класу віднімає 5 ступенів вільності, кожна пара 4-го класу – 4 ступені вільності і т.д.
Позначимо число пар І класу, що входять до складу ланцюга, через р1, II р2, III р3, IV р4, V р5.
Клас кінематичної пари визначається числом умов в'язів, які накладає кожна кінематична пара на відносний рух ланок.
Тоді число ступенів вільності H, що їх має кінематичний ланцюг, становить
Н = 6k 5р5 4р4 3p3 2р2 р1. (3.1)
Якщо одна з ланок кінематичного ланцюга буде нерухомою, то загальне число ступенів вільності ланок ланцюга зменшиться на шість, тобто число ступенів вільності (рухомості) відносно нерухомої ланки
W = Н 6. (3.2)
Підставляючи у (3.2) замість Н його вираз з (3.1), одержуємо формулу рухомості або структурну формулу кінематичного ланцюга загального вигляду:
W = 6(k 1) 5p5 4р4 Зp3 2р2 р1. (3.3)
Якщо в (3.3) величину k -1 позначити через n (число рухомих ланок кінематичного ланцюга), то отримаємо формулу Сомова – Малишева для визначення числа ступенів вільності просторового механізму:
W = 6n 5р5 4р4 3p3 2р2 р1, (3.4)
Застосування цієї формули можливе тільки у тому випадку, коли на рухи ланок, які входять до складу механізму, не накладено будь-яких загальних додаткових умов.
Так, можна поставити вимогу, щоб у механізмі, який складається тільки з обертових пар V класу, осі всіх цих пар були паралельні, або перетиналися в одній точці, або перетиналися у двох точках і т. п. Виявляється, що такі додаткові вимоги істотно змінюють характер руху механізму і змінюють відповідно вигляд структурної формули механізму.
Нехай, наприклад, у механізмі, який складається з обертових пар V класу, осі всіх пар паралельні (рисунок 3.8).
|
Рисунок 3.8 – Осі всіх обертових пар механізму паралельні |
Виберемо систему координат хуz так, щоб напрямок осі х збігався з напрямком осей пар, а осі у і z лежали у площині, перпендикулярній до осей пар. Тоді неважко переконатися, що в цьому випадку ланки механізму ОАВС рухатимуться паралельно загальній площині, яка містить осі у і z, тобто маємо так званий плоский механізм.
Не трудно визначити обмеження, що накладено на рухи всіх ланок механізму умовою паралельності осей усіх кінематичних пар: ланки механізму не можуть мати обертового руху навколо осей у і z і поступального руху вздовж осі х, тобто з шести можливих рухів три не можуть бути здійсненими.
Якщо в загальному випадку число ступенів вільності рухомих ланок механізму дорівнює 6n, то для плоского механізму:
W = (6 3)n = 3n,
тобто тіло в плоскому русі має три ступеня вільності (два поступальні вздовж осей у і z, один обертовий навколо осі х).
Відповідно з п'яти в'язів, які накладає пара V класу, у цьому механізмі вона накладатиме тільки 5 3 = 2, оскільки три в'язі вже накладено умовою паралельності осей пар. Тоді структурна формула механізму (3.4) перепишеться так:
W = (6 – 3)n – (5 – 3)p5 – (4 – 3)p4 – (3 – 3)p3 ,
тобто ступені вільності (рухомості) плоского механізму або структурна формула Чебишова для плоских механізмів загального вигляду має вигляд:
W = 3n – 2p5 – p4 . (3.5)
До складу плоских механізмів можуть входити тільки пари IV і V класів, причому пари IV класу вищі, V нижчі.
Приклад визначення числа ступенів вільності плоского механізму:
Механізм має 5 ланок, з них рухомих n = 4 і 5 кінематичних пар 5 класу (р5 = 5); кінематичні пари 4 класу відсутні (р4 = 0). Визначимо число ступенів вільності W механізму:
W = 3n – 2p5 – p4 = 3 4 – 2 5 – 0 = 12 – 10 = 2.
