
- •Військово технічна підготовка
- •Розділ I
- •4.1 Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30…………………………………………………..28
- •4.2 Будова і дія механізмів наведення………………………………………………………………..29
- •Розділ II
- •Розділ III
- •Розділ IV
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •Розділ I
- •1.1 Призначення, основні ттх і загальна будова 122 ми гаубиці д-30
- •122 Мм гаубиця д-30 призначається для виконання наступних основних задач:
- •Основні тактико-технічні характеристики гаубиці:
- •Гаубиця д-30 має наступні основні частини:
- •1.2 Будова ствола 122 мм гаубиці д-30, кріплення його на лафеті.
- •Ствол Мал. 1
- •1.3 Визначення подовження зарядної камери (пзк). Прилад для вимірювання подовження зарядної камери.
- •Прилад вимірювання подовження зарядної камери
- •Призначення. Тип, будова затвора. Будова напівавтоматнкн з огорожею і блокуванням.
- •2.2 Взаємодія деталей, механізмів затвора гаубиці д-30 під час відкривання, закривання та здійснення пострілу. Дія механізмів иапівавтоматики й блокування (Мал. 2)
- •Під час відкривання затвора вручну.
- •Прн заряджанні гаубиці.
- •Під час пострілу.
- •При від каті ствола.
- •При накаті ствола.
- •Розбирання та збирання затвору
- •Механізм повторного
- •3.2 Призначення противідкатних пристроїв.
- •3.3 Дія противідкатннх пристроїв.
- •- Пробка, 7 - модератор, 8 - поршень штока, 9 - регулююче кільце, 10-
- •Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30.
- •Будова і дія механізмів наведення.
- •Поворотний механізм
- •Дія поворотного механізму
- •4.3 Будова і дія урівноважуючогомеханізму. Будова щитового прикриття.
- •Урівноважуючий механізм
- •Щитове прикриття
- •5.1 Будова і дія механізмів прицілу.
- •Основні характеристики прицілу.
- •5.2 Призначення і будова панорами пг-1, коліматора к-1 і оптичного прицілу оп-4м-45
- •Основна характеристики коліматора к-1:
- •Порядок користування комплектом освітлення для прицільних пристроїв гаубиці д-30
- •Механічний приціл д-726-65
- •Оптичний приціл оп-4-45
- •Панорама пг-1Мта Мал. 21
- •6.2 Будова і дія домкрата гаубиці д-30
- •6. 3 Будова і дія ходової частини
- •6.4 Будова і дія механізму підйому коліс д-30.
- •Механізм підйому коліс
- •- Упорний шарикопідшипник,
- •— Упорний роликопідшипник, 7- рукоятка, 8 - зубчастий венець, 9 - матка
- •7.1 Індивідуальний і груповий комплекти зіПу 122 мм гаубиці д-30. Їх склад і призначення
- •Приладдя:
- •Склад групового (батарейного) зіПу:
- •Укладка, укриття і збереження запасних частин і інструментів
- •8.1 Загальна будова 152 мм гаубиці 2а65 (Мал. (30-32, стор 60,61))
- •152 Мм гаубиця 2а65 складається з:
- •До лафету відносяться:
- •Основні техніко технічні характеристики
- •8.2 Особливості будови прицільних пристроїв 152 мм гаубиці 2а658
- •Приціл д-726-45 складається з:
- •Розділ II
- •1. Призначення, загальна будова і ттх 122-мм самохідної гаубиці 2с1
- •Особливості будови ствола
- •Призначення, тип і особливості будови затвора та напівавтоматики
- •Загальна будова самохідної гаубиці 2с1. Призначення і особливості будови люльки і огорожі
- •Призначення і будова приводів механізму наведення і механізму досилання
- •Призначення і будова прицільних пристроїв і електрообладнання
- •Розділ III
- •1.1 Призначення, загальна будова, ттх біноклів б6*30, б7*30, б8*30, би8*30.
- •1.2 Визначення кутових величин за допомогою біноклів.
- •2.1 Призначення паб-2а(2м, 2ам).
- •Технічні дані паб-2а.
- •2.2 Загальні відмінності приладу паб-2м від приладу паб-2.
- •Комплект приладу.
- •Призначення і взаємодія складових частин.
- •3.3 Оптична схема бусолі з перископом.
- •4. Бусоль.
- •Мал.7. Розріз відлікового механізму виміру вертикальних кутів:
- •5.1 Перископ.
- •5.2 Тринога.
- •Мал. 11. Верх триноги з чашкою:
- •Мал. 12 тринога б бойовому та похідному положенні
- •5.3 Освітлювач.
- •Мал. 13 освітлювач
- •Практична робота на далекомірах. Технічні перевірки та вивірки бусолі.
- •7. Квантові далекоміри. Призначення, загальна будова, ттх стереоскопічних далекомірів.
- •8. Стереоскопічні далекоміри.
- •Тринога;
- •9. Робота на перископічній артилерійській бусолі.
- •Розділ IV
- •1. Призначення, тактико-технічні характеристики, комплектність та загальна будова прп.
- •Озброєння, засоби зв'язку, допоміжне обладнання та майно.
- •3. Засоби розвідки та спостереження.
- •Принцип роботи
- •Підготовка до роботи тв-240(10п79)
- •Підготовка до роботи 1пн61
- •4. Прилади для топогеодезичної прив'язки та орієнтування. Призначення та загальна будова гірокомпаса.
- •Призначення та загальна будова навігаційної апаратури
- •Призначення та загальна будова курсопрокладчика
- •Розділ V
- •1.1 Класифікація вр за бойовим призначенням та їх коротка характеристика.
- •1.2Класифікація артилерійських снарядів і підривників.
- •Бойовий комплект
- •2.1 Призначення і будова артилерійських внстрілів 122-мм гаубиці д-30.
- •2.2 Фарбування та маркування снарядів.
- •Димовий снаряд д-4
- •Кумулятивний снаряд бп-1
- •Освітлювальний снаряд с-463 /с-463 ж/
- •3.1 Призначення, будова і дія підривника ргм-2.
- •Призначення, загальна будова і принцип дії підривників в-90 і гпв-2 і трубки т-7
- •Дія підривника
- •3.3 Установка підривників ргм-2 і в-90 на потрібний вид дії.
- •Склад і комплектація бойового заряду. Складання бонових зарядів. Норматив №9.
- •4.2 Призначення, будова гільзи і засобів запалений бойового заряду 122 мм гаубиці д-30.
- •4.3 Маркування на зарядах. Укупорка вистрілів.
- •Розділ VI
- •Види, мета та періодичність технічного обслуговування артилерійського озброєння.
- •Об'єм та періодичність контрольного огляду і поточного обслуговування артилерійського озброєння. Ведення формуляру на гармату.
- •1.3 Зберігання матеріальної частини в підрозділах.
- •1.4 Артилерійські мастила та рідини. Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням.
- •2.1 Підготовка гаубиці та прицільних пристроїв до перевірки. Перевірка контрольного рівня.
- •2.2 Перевірка нульових установок прицілу і нульової лінії прицілювання.
- •2.3 Визначення індивідуальних поправок на невідповідність кутів підвищення по прицілу і квадранту.
- •Розділ VII
- •1. Призначення та загальна будова автомобіля зі. 1-131 і його тактико-технічні характеристики.
- •2. Внутрішня служба в парках.
- •Базові та бойові машини розподіляються на:
- •3. Організація експлуатації автомобільної техніки.
Базові та бойові машини розподіляються на:
Групу бройових машин складає більша частина бойових та базових машин: Танки, САУ, БМП, БМД. БТР і машини на їх базі, що призначені для управління, розвідки та ведення бою. В цю групу входять всі командирські машини та машини управління.
Групу учбово - бойових машин складає частина машин, що виділена з бойової групи згідно зі штатами та нормами для повсякденної бойової підготовки фахівців, екіпажів, підрозділів, з метою економії моторесурсів бойової техніки. В учбово-бойову групу відводять машини старих марок або з більшим розходом моторесурсів. Вона комплектується в першу чергу і за рахунок групи бойових машин. Допоміжні машини розподіляються :
Групу стройових машин - більша частина допоміжних машин та мотоциклів ;
Групу учбово-стройовнх машин частина допоміжних машин та мотоциклів для підготовки фахівців, екіпажів . підрозділів.
Групу транспортних машин частина танкоремонтних майстерень і мотоциклів для забезпечення повсякденної службової діяльності
До груп бойових та стройових машин включаються справні та найбільш надійні машини. Вони повинні мати визначений моторесурс до чергового ремонту (так званий запас ходу"), який достатній для успішного ведення бойових дій у початковій період війни.
Більшу частину року машини бойової та стройової груп утримуються на зберіганні. Лише періодично, як правило два рази у рік, використовуються на навчаннях для злагодження дій частин та з'єднань. Проводити на машинах бойових та стройових груп одиночну підготовку фахівців не дозволяється.
Збільшувати або зменшувати ці норми має тільки той чоловік, який їх встановив т. е. МОУ. Перерозподіл моторесурсів з однієї групи машин на іншу забороняється.
Командири підрозділів у всіх випадках повинні забезпечити найбільш раціональне використання машин. Для цього застосовується тренування на тренажерах, проведення комплексного заняття на одній і тій же матеріальної частини, планується доставляння техніки на учбові місця залізничним та автомобільним транспортом. Для любої техніки встановлені певні терміни її служби.
Термін служби під час якого завод-виробник гарантує безвідмовну роботу машини називається гарантійним терміном (строком) роботи. Він вказується у формулярі машини.
Під час гарантійного строку завод зобов'язується усувати всі несправності, що не пов'язані з порушенням правил експлуатації, за свій рахунок
Під час роботи машин деталі вузли, механізми та агрегати постійно зношуються. Коли знос деталей досягає граничних по технічним умовам величин, подальша експлуатація може привести до серйозних пошкоджень і порушення заходів безпеки. Такі машини закінчують експлуатувати і вони підлягають ремонту.
Періоди роботи машин з початку експлуатації до середнього або капітального ремонту називається міжремонтними термінами.
Мінімальні пробігн машин до виходу у черговий середній або капітальний ремонт визначаються спеціальними ходовими іспитами та узагальненням військової експлуатації.
Термін служби машин після середнього ремонту до капітального ремонту зменшується у зв'язку з тим, що маються деталі, зносостійкість яких не забезпечує двократний міжремонтний пробіг.
У машин шо пройшли капітальний ремонт, міжремонтний пробіг зменшується в наслідок того, що вони збираються в основному з деталей, які пройшли ремонт та поновлення. Машини що відпрацювали свій міжремонтний пробіг відправляються до ремонту. Якщо вони відправлені до капітального ремонту, робиться заміна однотипними із бойової або стройової груп. Доукомплектування бойової та стройової груп здійснюється за рахунок машин що подаються з заводів капітального ремонту або нових.
Якщо машина після відпрацювання мінімального міжремонтного ресурсу, придатна до подальшого використання та не потребує ремонту, то по висновкам технічної комісії частини, що оформлений актом технічного стану, експлуатація її продовжується до граничного зношування частин.
Попередній вихід машин у ремонт розслідується у частині та винні в тому прилучаються до відповідальності.
Експлуатація машин у підрозділах організується так, щоб більша частина машин у любий час була спроможна вести бойові дії зі здійсненням маршу на великій відстані
Запас ходу (ресурс) - це пробіг в км, якій машина повинна пройти від дійсної миті до чергового ремонту. Його визначають як різницю між встановленим міжремонтним ресурсом та фактичним пробігом машини.
Командири підрозділів повинні негайно доповідати за командою про всі випадки пошкодження машин приймати міри по їх швидкому поновленню.
Доукомплектування підрозділів та частин технікою здійснюється у плановому порядку за рахунок передачі машин з інших частин, баз зберігання, отримання з заводів промисловості та ремонтних заводів.
Всередині частини машини з одного підрозділу у другий передаються згідно письмового наказу командира частини, а з частини в частину - наказу командира з'єднання (об'єднання).
Командири та їх заступники з озброєння повинні забезпечити своєчасну підготовку і передачу кожної машини. Готують машини до передачі екіпажі після інструктажу ЗКО під керівництвом командира підрозділу.
Прийом та передача техніки може здійснюватися у випадках:
Прийом посади;
Інспектування або перевірка військ;
Прийом (передача) з іншої частини (заводу ремонту або виробника).
Машини, що підготовлені до передачі повинні відповідати усім вимогам на утримання прийом та передачу техніки у військах. Ні при яких обставинах не можлива заміна справних деталей, вузлів несправними або нижчої категорії. Готовність машин до передачі правильність заповнення документів перевіряє командир частини особисто, при необхідності залучає до перевірки відповідних начальників служб частини.
Основні вимоги до машин, що підлягають перевірці та оцінці вказані у:
Наказі МО М 268 87р.;
Технічних умовах на прийом та передачу АТ;
Методичному посібнику по перевірці технічного стану та утримання АТ.
Обсяг робіт по підготовці машин до перевірки визначається тим, хто приймає машину. Машини перевіряються зовнішнім оглядом без вскривання агрегатів і порушення
заводських пломб. Недоліки, що знайдені записуються у відомість недоліків, яка завіряється підписом командирів, що здає та приймає. Недоліки усуваються негайно силами та засобами підрозділу, що здає машини. У подальшому перевірка усунення недоліків іде по відомості недоліків.
Після виявлення недоліків проводиться контрольний пробіг. Недоліки які знайдені під час та після контрольного пробігу, також занотовуються у відомість недоліків та усуваються тим хто здає машини.
Якщо після контрольного пробігу у мастильному фільтрі грубої очистки буде знайдена металічна стружка, машина прийому не підлягає, до заміни двигуна.
Після закінчення виконання перерахованих робіт на кожну машину складаються акти технічного стану, підписуються приймаючим та завіряються підписом командира частини. Акти технічного стану реєструються.
Введення машин до строю - це встановлений порядок зарахування в списки частини машин що отримані на доукомплектування, передавання їх у підрозділи та закріплення за призначеними екіпажами.
До введення машини до строю експлуатація її забороняється.
Готують машини до введення до строю екіпажі під керівництвом командирів взводів та старших техніків рот. Під час підготовки усуваються всі недоліки, що виявлені. Командири підрозділів та частин особисто перевіряють машини переконуються в їх справності та готовності, після чого віддається наказ про введення машин до строю.
В наказі вказується:
в який підрозділ та групу експлуатації зараховується машина;
номер машини по стройовому розрахунку;
запас ходу до чергового ремонту;
норма експлуатації машини до кінця року;
військове звання та прізвища членів екіпажу.
Номер наказу та прізвища членів екіпажу занотовується у формуляр машини. Всі члени екіпажу розписуються в формулярі о прийомі машини.
Машини вручаються екіпажам звичайно у парку бойових машин особисто командирам частини. Після оголошення наказів перед строєм підрозділів командир частини приймає доповідь екіпажу о прийомі та вручає формуляр машини механіку-водію.
З цієї миті відповідальність за машину несе екіпаж і у першу чергу її командир. Машина як правило закріпляється за екіпажем на весь термін служби. Зміна екіпажу або його членів віддається наказом по частині і відмічається у формулярі. Передачу машини новому екіпажі проводить командир роти перед строєм роти.
Облік роботи машини:
Облік роботи машин ведеться в підрозділі та службі частини. Облік роботи машин в підрозділі ведеться в книзі обліку роботи машин та витрати ПММ і в формулярі машини.
В формуляр щомісячно заноситься робота машини, її двигуна та складових частин машини. Дані беруться зі шляхових листів щоденно. По закінченню року підводиться підсумок та завіряється підписом та печаткою частини.
В книгу обліку роботи машини та витрати ПММ щоденно заносяться дані про роботу машини, роботу двигуна та витрати ПММ також зі шляхових листів. В кінці місяця ці дані підраховуються, та підсумок занотовується у формуляр. Відповідальними за правильне ведення формуляру та книги обліку роботи машин є старший технік та командир підрозділу.
Командири підрозділів несуть відповідальність за постійну готовність машин до дій, правильне їх використання, збереження, своєчасне обслуговування, ремонт та евакуацію.
Вони зобов'язані:
Знати матеріальну частину правила експлуатації та зберігання всіх машин підрозділу. Систематично перевіряти технічний стан, утримання та правильність використання машин, точність ведення обліку їх роботи, знати місцезнаходження та технічний стан кожної машини підрозділу.
Проводити заходи по підвищенню бойової готовності збільшенню строків служби машин та попередженню їх пошкоджень.
Керувати організацією технічного забезпечення та проведенням паркових днів.
Приймати міри по підвищенню технічних знань та кваліфікації особового складу.
Приймати міри по удосконаленню обладнання парку та забезпеченню встановлених мір безпеки під час занять та робот на машинах.
Водій (механік-водій) відповідає за збереження машини, що закріплена за ним. постійну її справність та готовність до використання.
Він зобов'язаний:
знати будову, тех. можливості, правила експлуатації та зберігання машини;
вміти відмінно водити машину вдень та вночі, в різноманітних умовах, в тому числі з навісним обладнанням і при буксируванні, а також застосовувати різні засоби самовитягування при застряганні машини;
знати строки та обсяг робіт технічного обслуговування, вміти виконувати всі види обслуговування, поточний ремонт, дегазацію і дезактивацію машини в терміни, що встановлені нормативом;
утримувати машину в повної технічно ї справності та постійної готовності до використання;
знати та точно дотримуватись правил руху, виконувати сигнали регулювання нікому не передавати управління машиною;
виконувати міри безпеки при використанні, ремонті та евакуації машини; знати норми витрати ПММ та добиватися їх економії:
знати норми та правила посадки екіпажу, розміщення, укладання вантажів на машини, не допускати їх порушення;
укривати та маскувати машину на навчанні та при бойових діях;
при використанні машини мати при собі: посвідчення та права водія, військовий квіток та шляховий лист;
вміти користуватися картою, схемою маршруту, та орієнтуватися на місцевості.