
- •Військово технічна підготовка
- •Розділ I
- •4.1 Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30…………………………………………………..28
- •4.2 Будова і дія механізмів наведення………………………………………………………………..29
- •Розділ II
- •Розділ III
- •Розділ IV
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •Розділ I
- •1.1 Призначення, основні ттх і загальна будова 122 ми гаубиці д-30
- •122 Мм гаубиця д-30 призначається для виконання наступних основних задач:
- •Основні тактико-технічні характеристики гаубиці:
- •Гаубиця д-30 має наступні основні частини:
- •1.2 Будова ствола 122 мм гаубиці д-30, кріплення його на лафеті.
- •Ствол Мал. 1
- •1.3 Визначення подовження зарядної камери (пзк). Прилад для вимірювання подовження зарядної камери.
- •Прилад вимірювання подовження зарядної камери
- •Призначення. Тип, будова затвора. Будова напівавтоматнкн з огорожею і блокуванням.
- •2.2 Взаємодія деталей, механізмів затвора гаубиці д-30 під час відкривання, закривання та здійснення пострілу. Дія механізмів иапівавтоматики й блокування (Мал. 2)
- •Під час відкривання затвора вручну.
- •Прн заряджанні гаубиці.
- •Під час пострілу.
- •При від каті ствола.
- •При накаті ствола.
- •Розбирання та збирання затвору
- •Механізм повторного
- •3.2 Призначення противідкатних пристроїв.
- •3.3 Дія противідкатннх пристроїв.
- •- Пробка, 7 - модератор, 8 - поршень штока, 9 - регулююче кільце, 10-
- •Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30.
- •Будова і дія механізмів наведення.
- •Поворотний механізм
- •Дія поворотного механізму
- •4.3 Будова і дія урівноважуючогомеханізму. Будова щитового прикриття.
- •Урівноважуючий механізм
- •Щитове прикриття
- •5.1 Будова і дія механізмів прицілу.
- •Основні характеристики прицілу.
- •5.2 Призначення і будова панорами пг-1, коліматора к-1 і оптичного прицілу оп-4м-45
- •Основна характеристики коліматора к-1:
- •Порядок користування комплектом освітлення для прицільних пристроїв гаубиці д-30
- •Механічний приціл д-726-65
- •Оптичний приціл оп-4-45
- •Панорама пг-1Мта Мал. 21
- •6.2 Будова і дія домкрата гаубиці д-30
- •6. 3 Будова і дія ходової частини
- •6.4 Будова і дія механізму підйому коліс д-30.
- •Механізм підйому коліс
- •- Упорний шарикопідшипник,
- •— Упорний роликопідшипник, 7- рукоятка, 8 - зубчастий венець, 9 - матка
- •7.1 Індивідуальний і груповий комплекти зіПу 122 мм гаубиці д-30. Їх склад і призначення
- •Приладдя:
- •Склад групового (батарейного) зіПу:
- •Укладка, укриття і збереження запасних частин і інструментів
- •8.1 Загальна будова 152 мм гаубиці 2а65 (Мал. (30-32, стор 60,61))
- •152 Мм гаубиця 2а65 складається з:
- •До лафету відносяться:
- •Основні техніко технічні характеристики
- •8.2 Особливості будови прицільних пристроїв 152 мм гаубиці 2а658
- •Приціл д-726-45 складається з:
- •Розділ II
- •1. Призначення, загальна будова і ттх 122-мм самохідної гаубиці 2с1
- •Особливості будови ствола
- •Призначення, тип і особливості будови затвора та напівавтоматики
- •Загальна будова самохідної гаубиці 2с1. Призначення і особливості будови люльки і огорожі
- •Призначення і будова приводів механізму наведення і механізму досилання
- •Призначення і будова прицільних пристроїв і електрообладнання
- •Розділ III
- •1.1 Призначення, загальна будова, ттх біноклів б6*30, б7*30, б8*30, би8*30.
- •1.2 Визначення кутових величин за допомогою біноклів.
- •2.1 Призначення паб-2а(2м, 2ам).
- •Технічні дані паб-2а.
- •2.2 Загальні відмінності приладу паб-2м від приладу паб-2.
- •Комплект приладу.
- •Призначення і взаємодія складових частин.
- •3.3 Оптична схема бусолі з перископом.
- •4. Бусоль.
- •Мал.7. Розріз відлікового механізму виміру вертикальних кутів:
- •5.1 Перископ.
- •5.2 Тринога.
- •Мал. 11. Верх триноги з чашкою:
- •Мал. 12 тринога б бойовому та похідному положенні
- •5.3 Освітлювач.
- •Мал. 13 освітлювач
- •Практична робота на далекомірах. Технічні перевірки та вивірки бусолі.
- •7. Квантові далекоміри. Призначення, загальна будова, ттх стереоскопічних далекомірів.
- •8. Стереоскопічні далекоміри.
- •Тринога;
- •9. Робота на перископічній артилерійській бусолі.
- •Розділ IV
- •1. Призначення, тактико-технічні характеристики, комплектність та загальна будова прп.
- •Озброєння, засоби зв'язку, допоміжне обладнання та майно.
- •3. Засоби розвідки та спостереження.
- •Принцип роботи
- •Підготовка до роботи тв-240(10п79)
- •Підготовка до роботи 1пн61
- •4. Прилади для топогеодезичної прив'язки та орієнтування. Призначення та загальна будова гірокомпаса.
- •Призначення та загальна будова навігаційної апаратури
- •Призначення та загальна будова курсопрокладчика
- •Розділ V
- •1.1 Класифікація вр за бойовим призначенням та їх коротка характеристика.
- •1.2Класифікація артилерійських снарядів і підривників.
- •Бойовий комплект
- •2.1 Призначення і будова артилерійських внстрілів 122-мм гаубиці д-30.
- •2.2 Фарбування та маркування снарядів.
- •Димовий снаряд д-4
- •Кумулятивний снаряд бп-1
- •Освітлювальний снаряд с-463 /с-463 ж/
- •3.1 Призначення, будова і дія підривника ргм-2.
- •Призначення, загальна будова і принцип дії підривників в-90 і гпв-2 і трубки т-7
- •Дія підривника
- •3.3 Установка підривників ргм-2 і в-90 на потрібний вид дії.
- •Склад і комплектація бойового заряду. Складання бонових зарядів. Норматив №9.
- •4.2 Призначення, будова гільзи і засобів запалений бойового заряду 122 мм гаубиці д-30.
- •4.3 Маркування на зарядах. Укупорка вистрілів.
- •Розділ VI
- •Види, мета та періодичність технічного обслуговування артилерійського озброєння.
- •Об'єм та періодичність контрольного огляду і поточного обслуговування артилерійського озброєння. Ведення формуляру на гармату.
- •1.3 Зберігання матеріальної частини в підрозділах.
- •1.4 Артилерійські мастила та рідини. Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням.
- •2.1 Підготовка гаубиці та прицільних пристроїв до перевірки. Перевірка контрольного рівня.
- •2.2 Перевірка нульових установок прицілу і нульової лінії прицілювання.
- •2.3 Визначення індивідуальних поправок на невідповідність кутів підвищення по прицілу і квадранту.
- •Розділ VII
- •1. Призначення та загальна будова автомобіля зі. 1-131 і його тактико-технічні характеристики.
- •2. Внутрішня служба в парках.
- •Базові та бойові машини розподіляються на:
- •3. Організація експлуатації автомобільної техніки.
Призначення, загальна будова і принцип дії підривників в-90 і гпв-2 і трубки т-7
Зривник В-90 являється механічним підривником з годинниковим механізмом, дистанційної і ударної дії, запобіжного типу з дальнім зведенням (50-300 м від гармати). Застосовується до 122 мм і 152 мм осколочно-фугасних фанат. Підривник складається з:
корпуса;
ударного механізму;
дистанційного механізму;
запобіжно-детонуючого пристрою.
В корпусі зібрані дистанційні та запобіжно-детонуючі пристрої. В головній втулці розташований ударний механізм. Головна втулка разом з установочною втулкою закріплена в корпусі. На втулках нанесена дистанційна шкала.
Ударний механізм складається з ударника миттєвої дії, що уфимується 3-ма кульками, які від випадання утримуються гільзою.
Дистанційний присфій включає установочний, годинниковий механізми і пускове пристосування.
Установочний механізм складається з втулки з установочною планкою, фіксуючого кільця з ножами і двома стопорами з пружинами.
Годинниковий механізм складається з заводної пружини в барабані, зубчастої передачі та регулятора ходу.
Наколюючий механізм складається з дистанційного жала і капсуля-запалювача. Пускове
пристосування складається з пускового стопора зі стопорком і пружиною. Запобіжно-детонуючий пристрій включає механізм дальнього зведення і детонатора. Установка підривника на дистаншйну дію визначається по таблицях стрільби, проводиться з допомогою ключа-установника ЗІ 36 по шкалі 440 з поділками, а при його відсутності - ключем ЗІ 37 по шкалі 88 поділками нанесеними на головну втулку підривника. Для установки підривника на ударну дію в пазу головної втулки є клеймо "Д". З заводу підривник випускається з установкою на "УД".
Дія підривника
При зустрічі з перешкодою фіксуюче кільце з ножами осідає вниз, при цьому ножі врізаються в установочну втулку, чим фіксується установка підривника, одночасно пусковий стопор, опускаючись вниз, звільняє стрілку і цим запускає годинниковий механізм.
При русі снаряда в каналі ствола під дією відцентрової сили стопори виходять із зачеплення з поворотною втулкою, але вона не стає в бойове положення тому, що цьому перешкоджає тертя між деталями механізму, що створюється силами тертя.
В польоті гільза ударного механізму пружиною переміщується вверх, звільнюючи стопорні кульки. Ударний механізм зведений.
Після вильоту снаряда за дульний зріз втулка механізму дальнього зведення запобіжно-детонуючого пристрою відцентровою силою повертається, приводячи в обертальний рух ходове колесо годинникового механізму. Після того, як втулка повернеться і буде зафіксована в бойовому положенні стопором - підривник повністю зведений. Одночасно з цим в дистанційному пристрої стріла наколюючого механізму повертається одночасно з центральним колесом наколюючого механізму до тих пір, поки стріла не суміститься з фігурним вирізом в установочній планці установочного механізму і буде виштовхнута пружиною. В цей момент кільце стріли звільняє кульки які викочуються і дозволяють жалу під дією пружини наколоти капсуль-запалювач.
Промінь вогню від капсуля-запалювача передається капсулю-детонатору, а потім через передаточний заряд і детонатор розривному заряду снаряда. При установці підривника на "УД" або у випадку відмови в дистанційній дії при зустрічі снаряда з перешкодою спрацьовує ударний механізм наколювання жалом капсуля-запалювача.
Являється електромеханічним підривником ударної дії, запобіжного типу з дальнім зведенням. Зведення проходить на відстані 3-40 м від гармати. Застосовується до 76, 85, 100 і 122мм кумулятивних не обертових снарядів.
Дія підривника заснована на використанні п'єзоелектричного ефекту, який забезпечує стабільну кумулятивну дію снарядів.
Зривник складається з:
корпуса;
п'єзогєнератора;
запобіжно-звідного механізму;
детонуючого пристрою.
КОРПУС
В корпусі зібрані всі вузли і механізми підривника.
П'ЄЗОГЕНЕРАТОР складається з центрального контакту в ізоляторі, ізоляційної втулки п'єз елемента, верхнього ударника і кришки.
Пєзоелемент являється перетворювачем механічної енергії удару в електричну при зустрічі підривника з перешкодою.
Електродами п'єзоелементу являються його торцеві поверхні.
ЗАПОБІЖНО-ЗВШШ1Й МЕХАНІЗМ. Складається з втулки, движка з контактним пристроєм та іскровим електродетонатором (ІЕД), інерційного стопора і замикача.
Детонуючий пристрій складається з передаточного заряду, детонатора і стакана детонатора.
Дія підривника при вистрілі:
Замикач, стискуючи пружину, осідає - при цьому кулька вкочується в паз движка. Одночасно інерційний; стопор осідаючи звільняє кульку, яка вкочується з пазу движка по похилому отвору в втулку.
В польоті замикач пружиною піднімається до упору в планку і звільняє кульку. Движок під дією пружини перемішується вверх в бойове положення, при цьому контактний ковпачок ШД ковзає по планці і, минувши її, набігав на центральний контакт. Електродетонатор включається в ланцюг п'єзогенератора і розташовується над передаточним зарядом. Підривник зведений.
При зустрічі з перешкодою проходить стискування п'єз елемента, в результаті якого виникає різниця потенціалів на його електродах в декілька кіловольт. Як тільки різниця потенціалів не досягає необхідної величини в іскровому проміжку ІЕД проходить електричний розряд. Вибух електродетонатора викликає детонацію передаточного заряду, детонатора кумулятивного заряду.
Трубка Т-7 - головна, дистанційної дії, що має на нижньому дистанційному кільці рівномірну шкалу в 165 поділок. Повний час дії трубки - 74,4 с.
Вона застосовується до 122 мм освітлювальних і агітаційних снарядів. Будова: Трубка Т-7 складається з корпуса, дистанційного пристрою, донної втулки з пороховою петардою і запобіжного ковпака. Дистанційний пристрій складається з трьох дистанційних кілець (верхнього, середнього і нижнього) запалювального механізму, затискного кільця, натискної гайки і балістичного ковпака.
На нижній основі дистанційного кільця є кільцевий канал з перемичкою, в якому запресований повільно горящий порох.
Дія трубки.
При вистрілі під дією сили інерції затискне кільце і натискна гайка з балістичним ковпаком осідають вниз і щільно підтискаючи дистанційні кільця, закріпляють установку трубки, дистанційний ударник стискає пружину і наколює капсуль-запалювач. Промінь вогню від капсуля-запалювача через запальне вікно запалює дистанційний склад верхнього дистанційного кільця.
В польоті, після того, як порох в верхньому кільці вигорить до передаточного отвору запалюється пороховий стовпчик і загорається порох в середньому дистанційному кільці. Потім промінь вогню передається в нижнє кільце і через порохові стовпчики в похилому і вертикальному передаточних отворах запалює порохову петарду. Гази порохової петарди виштовхують латунний кружок донної втулки і запалюють виштовхуючий заряд снаряда. ДЕТОНАЦІЙНИЙ ЛАНЦЮГ ПІДРИВНИКА.
Детонаційний імпульс в підривниках виробляє детонадійний ланцюг, який в загальному випадку складається з капсуля-запалювача, порохового замінника, капсуля-детонатора, передаточного заряду і детонатора.
1 .Ударник з жалом.
Наколювання.
Капсуль-запалювач.
Промінь вогню.
Пороховий сповільнювач.
Промінь вогню.
Капсуль-детонатор.
Детонаційний імпульс.
Передаточний заряд.
10.Детонаційний імпульс.
Детонатор.
Детонаційний імпульс.
Розривний заряд снаряда.
ВОГНЕВИЙ ЛАНЦЮГ ДИСТАНТІТЙНОЇ ТРУБКИ. Променевий імпульс трубок виробляється вогневим ланцюгом, що складається з капсуля-запалювача, сповільнювача і петарди. 1 .Ударник з жалом. 2.Наколювання. З .Капсуль-запалювач.
Промінь вогню.
Дистанційний склад (сповільнювач).
Про.мінь вогню.
Порохова петарда. 8.Викидний заряд снаряда.