
- •Військово технічна підготовка
- •Розділ I
- •4.1 Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30…………………………………………………..28
- •4.2 Будова і дія механізмів наведення………………………………………………………………..29
- •Розділ II
- •Розділ III
- •Розділ IV
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •Розділ I
- •1.1 Призначення, основні ттх і загальна будова 122 ми гаубиці д-30
- •122 Мм гаубиця д-30 призначається для виконання наступних основних задач:
- •Основні тактико-технічні характеристики гаубиці:
- •Гаубиця д-30 має наступні основні частини:
- •1.2 Будова ствола 122 мм гаубиці д-30, кріплення його на лафеті.
- •Ствол Мал. 1
- •1.3 Визначення подовження зарядної камери (пзк). Прилад для вимірювання подовження зарядної камери.
- •Прилад вимірювання подовження зарядної камери
- •Призначення. Тип, будова затвора. Будова напівавтоматнкн з огорожею і блокуванням.
- •2.2 Взаємодія деталей, механізмів затвора гаубиці д-30 під час відкривання, закривання та здійснення пострілу. Дія механізмів иапівавтоматики й блокування (Мал. 2)
- •Під час відкривання затвора вручну.
- •Прн заряджанні гаубиці.
- •Під час пострілу.
- •При від каті ствола.
- •При накаті ствола.
- •Розбирання та збирання затвору
- •Механізм повторного
- •3.2 Призначення противідкатних пристроїв.
- •3.3 Дія противідкатннх пристроїв.
- •- Пробка, 7 - модератор, 8 - поршень штока, 9 - регулююче кільце, 10-
- •Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30.
- •Будова і дія механізмів наведення.
- •Поворотний механізм
- •Дія поворотного механізму
- •4.3 Будова і дія урівноважуючогомеханізму. Будова щитового прикриття.
- •Урівноважуючий механізм
- •Щитове прикриття
- •5.1 Будова і дія механізмів прицілу.
- •Основні характеристики прицілу.
- •5.2 Призначення і будова панорами пг-1, коліматора к-1 і оптичного прицілу оп-4м-45
- •Основна характеристики коліматора к-1:
- •Порядок користування комплектом освітлення для прицільних пристроїв гаубиці д-30
- •Механічний приціл д-726-65
- •Оптичний приціл оп-4-45
- •Панорама пг-1Мта Мал. 21
- •6.2 Будова і дія домкрата гаубиці д-30
- •6. 3 Будова і дія ходової частини
- •6.4 Будова і дія механізму підйому коліс д-30.
- •Механізм підйому коліс
- •- Упорний шарикопідшипник,
- •— Упорний роликопідшипник, 7- рукоятка, 8 - зубчастий венець, 9 - матка
- •7.1 Індивідуальний і груповий комплекти зіПу 122 мм гаубиці д-30. Їх склад і призначення
- •Приладдя:
- •Склад групового (батарейного) зіПу:
- •Укладка, укриття і збереження запасних частин і інструментів
- •8.1 Загальна будова 152 мм гаубиці 2а65 (Мал. (30-32, стор 60,61))
- •152 Мм гаубиця 2а65 складається з:
- •До лафету відносяться:
- •Основні техніко технічні характеристики
- •8.2 Особливості будови прицільних пристроїв 152 мм гаубиці 2а658
- •Приціл д-726-45 складається з:
- •Розділ II
- •1. Призначення, загальна будова і ттх 122-мм самохідної гаубиці 2с1
- •Особливості будови ствола
- •Призначення, тип і особливості будови затвора та напівавтоматики
- •Загальна будова самохідної гаубиці 2с1. Призначення і особливості будови люльки і огорожі
- •Призначення і будова приводів механізму наведення і механізму досилання
- •Призначення і будова прицільних пристроїв і електрообладнання
- •Розділ III
- •1.1 Призначення, загальна будова, ттх біноклів б6*30, б7*30, б8*30, би8*30.
- •1.2 Визначення кутових величин за допомогою біноклів.
- •2.1 Призначення паб-2а(2м, 2ам).
- •Технічні дані паб-2а.
- •2.2 Загальні відмінності приладу паб-2м від приладу паб-2.
- •Комплект приладу.
- •Призначення і взаємодія складових частин.
- •3.3 Оптична схема бусолі з перископом.
- •4. Бусоль.
- •Мал.7. Розріз відлікового механізму виміру вертикальних кутів:
- •5.1 Перископ.
- •5.2 Тринога.
- •Мал. 11. Верх триноги з чашкою:
- •Мал. 12 тринога б бойовому та похідному положенні
- •5.3 Освітлювач.
- •Мал. 13 освітлювач
- •Практична робота на далекомірах. Технічні перевірки та вивірки бусолі.
- •7. Квантові далекоміри. Призначення, загальна будова, ттх стереоскопічних далекомірів.
- •8. Стереоскопічні далекоміри.
- •Тринога;
- •9. Робота на перископічній артилерійській бусолі.
- •Розділ IV
- •1. Призначення, тактико-технічні характеристики, комплектність та загальна будова прп.
- •Озброєння, засоби зв'язку, допоміжне обладнання та майно.
- •3. Засоби розвідки та спостереження.
- •Принцип роботи
- •Підготовка до роботи тв-240(10п79)
- •Підготовка до роботи 1пн61
- •4. Прилади для топогеодезичної прив'язки та орієнтування. Призначення та загальна будова гірокомпаса.
- •Призначення та загальна будова навігаційної апаратури
- •Призначення та загальна будова курсопрокладчика
- •Розділ V
- •1.1 Класифікація вр за бойовим призначенням та їх коротка характеристика.
- •1.2Класифікація артилерійських снарядів і підривників.
- •Бойовий комплект
- •2.1 Призначення і будова артилерійських внстрілів 122-мм гаубиці д-30.
- •2.2 Фарбування та маркування снарядів.
- •Димовий снаряд д-4
- •Кумулятивний снаряд бп-1
- •Освітлювальний снаряд с-463 /с-463 ж/
- •3.1 Призначення, будова і дія підривника ргм-2.
- •Призначення, загальна будова і принцип дії підривників в-90 і гпв-2 і трубки т-7
- •Дія підривника
- •3.3 Установка підривників ргм-2 і в-90 на потрібний вид дії.
- •Склад і комплектація бойового заряду. Складання бонових зарядів. Норматив №9.
- •4.2 Призначення, будова гільзи і засобів запалений бойового заряду 122 мм гаубиці д-30.
- •4.3 Маркування на зарядах. Укупорка вистрілів.
- •Розділ VI
- •Види, мета та періодичність технічного обслуговування артилерійського озброєння.
- •Об'єм та періодичність контрольного огляду і поточного обслуговування артилерійського озброєння. Ведення формуляру на гармату.
- •1.3 Зберігання матеріальної частини в підрозділах.
- •1.4 Артилерійські мастила та рідини. Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням.
- •2.1 Підготовка гаубиці та прицільних пристроїв до перевірки. Перевірка контрольного рівня.
- •2.2 Перевірка нульових установок прицілу і нульової лінії прицілювання.
- •2.3 Визначення індивідуальних поправок на невідповідність кутів підвищення по прицілу і квадранту.
- •Розділ VII
- •1. Призначення та загальна будова автомобіля зі. 1-131 і його тактико-технічні характеристики.
- •2. Внутрішня служба в парках.
- •Базові та бойові машини розподіляються на:
- •3. Організація експлуатації автомобільної техніки.
3.1 Призначення, будова і дія підривника ргм-2.
Підривниками і трубками називаються спеціальні механізми, призначені для виклику дії снаряда після вистрілу в потрібній точці траєкторії або при зусрічі з перешкодою.
Відмінність між підривниками і трубками полягає в характері початкового імпульсу, що створюється ними - перші виробляють детонаційний імпульс, другі - променевий.
Підривник РГМ-2 - головний, ударний, механічний, запобіжного типу дальнього зведення. Має три види дії: осколочну, фугасну (інерційну) і сповільнену (фугасну зі сповільненням). Застосовується до осколочно-фугасних гранат ОФ-462 і ОФ-462 Ж і димових снарядів.
БУДОВА: Підривник складається з корпуса, головної втулки, ударного сповільнюючого і поворотного запобіжного механізмів і донної втулки з тетриловим детонатором.
УДАРНИЙ МЕХАНІЗМ: Розташовується в головці підривника. Він складається з нижнього інерційного ударника з капсулем-запалювачем у втулці, верхнього ударника миттєвої дії, включаючого ударний стрижень, грибок, жало і кілечко-обмежувач, кульок, запобіжного кільця, осідаючої гільзи з лапками, запобіжної і заводної пружини, контрзапобіжної пружини і лапчастого запобіжника. Зверху головки накручена мембрана і нагвинчений ковпачок.
СПОВІЛЬНЮЮЧИЙ МЕХАНІЗМ: Складається з втулки з пороховим сповільнювачем, установочного крана, шпильки. На зовнішньому кінці крана є вирізи для установочного ключа і стрілки, а на поверхні корпуса підривника - дві риски з відмітками "О" і "З", відповідні установкам крана.
ПОВОРОТНО-ЗАПОБІЖНИЙ МЕХАНІЗМ: Розміщений у корпусі, він складається з двох втулок - детонаторної, нерухомо з'єднаної з корпусом і поворотної, розташованої на осі. В поворотній втулці є два гнізда. В одному розташований капсуль-детонатор, а в другому -стопорний механізм, що складається зі стопора з пружиною, осідаючої втулочки з пружиною і кульки.
Нижній кінець стопора входить в гніздо детонаторної втулки, утримуючи втулку в холостому положенні, при якому капсуль-детонатор зміщений відносно передаточного заряду і відокремлений від детонатора детонаторною втулкою. При цьому, у випадку передчасного вибуху капсуля-детонатора, імпульс передаточному заряду і детонатору переданий не буде.
Зверху до втулки прикріплена кришка, а сама втулка поміщена в циліндричну сорочку, наглухо скріплену в втулкою. Поворот втулки з холостого положення в бойове здійснюється плоскою поворотною пружиною, один кінець якої кріпиться до кришки, а другий - до сорочки.
Для запобігання підривника від передчасної дії при установці на "З" у випадку самовільного запалення капсулі-запалювача служить ниряло з мідною чекою, яка розрахована гак, що в мордент вистрілу залишається цілою, але легко зрізається силою газів, що утворюються при запаленні капсуля-запалювача. При цьому ниряло опускається в проріз кришки і утримує втулку від повороту в бойове положення.
Калсуль-детонатор залишається в зміщеному (холостому) положенні і вибух його локалізується детонаторною втулкою, не передаючись детонатору.
Заводська установка підривника - на інерційну дію (ковпачок надягнутий, кран відкритий). Для: установки на миттєву дію потрібно згвинтити ковпачок, а для установки на сповільнену - закрити кран. В останньому випадку дія снаряда буде однаковою як при надягнутому, так і при знятому з підривника ковпачку.
Дія підривника. При вистрілі під дією сил інерції від лінійного прискорення гільза, долаючи опір пружини, осідає вниз і лапками зчіплюється з запобіжним кільцем. Одночасно, осідаюча втулочка стискує пружину і звільнює кульку, яку відцентровою силою зміщує в сторону, даючи шлях для підйому стопора.
Після вильоту снаряда за дульний зріз пружина перемішує вперед осідаючу гільзу з запобіжним кільцем.
Кульки, випадаючи в порожнину головної втулки, звільняють ударники миттєвої і інерційної дії. В поворотній втулці пружина піднімає стопор, звільняючи втулку, яка пружиною повертається в бойове положення. Підривник зведений. На польоті ударники миттєвої інерційної дії утримуються від переміщення пружиною і лапчастим контрзапобіжником.
При зустрічі снаряда з перешкодою при установці підривника на миттєву (осколочну) дію верхній ударник реакцією перешкоди переміщується назад і наколює капсуль-запалювач.
Промінь вогню через отвір в крані передається капсулю-детонатору, а вибух останнього через передаточний заряд передається детонатору.
При установці на сповільнену дію (фугасну з сповільненням) нижній ударник переміщується по інерції вперед і наколює капсуль-запалювач на жало. Промінь вогню передається капсулю-детонатору через отвір в крані, а детонаційний імпульс -передаточному заряду і детонатору.
При установці на сповільнену дію (фугасну з сповільненням/ в залежності від наявності чи відсутності ковпачка на підривнику верхній або нижній ударники збуджують капсуль-запалювач. Промінь вогню запалює пороховий сповільнювач, а після його вигорання передається капсулю-детонатору. Детонаційний імпульс далі передається передаточному заряду і детонатору.