
- •Військово технічна підготовка
- •Розділ I
- •4.1 Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30…………………………………………………..28
- •4.2 Будова і дія механізмів наведення………………………………………………………………..29
- •Розділ II
- •Розділ III
- •Розділ IV
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •Розділ I
- •1.1 Призначення, основні ттх і загальна будова 122 ми гаубиці д-30
- •122 Мм гаубиця д-30 призначається для виконання наступних основних задач:
- •Основні тактико-технічні характеристики гаубиці:
- •Гаубиця д-30 має наступні основні частини:
- •1.2 Будова ствола 122 мм гаубиці д-30, кріплення його на лафеті.
- •Ствол Мал. 1
- •1.3 Визначення подовження зарядної камери (пзк). Прилад для вимірювання подовження зарядної камери.
- •Прилад вимірювання подовження зарядної камери
- •Призначення. Тип, будова затвора. Будова напівавтоматнкн з огорожею і блокуванням.
- •2.2 Взаємодія деталей, механізмів затвора гаубиці д-30 під час відкривання, закривання та здійснення пострілу. Дія механізмів иапівавтоматики й блокування (Мал. 2)
- •Під час відкривання затвора вручну.
- •Прн заряджанні гаубиці.
- •Під час пострілу.
- •При від каті ствола.
- •При накаті ствола.
- •Розбирання та збирання затвору
- •Механізм повторного
- •3.2 Призначення противідкатних пристроїв.
- •3.3 Дія противідкатннх пристроїв.
- •- Пробка, 7 - модератор, 8 - поршень штока, 9 - регулююче кільце, 10-
- •Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30.
- •Будова і дія механізмів наведення.
- •Поворотний механізм
- •Дія поворотного механізму
- •4.3 Будова і дія урівноважуючогомеханізму. Будова щитового прикриття.
- •Урівноважуючий механізм
- •Щитове прикриття
- •5.1 Будова і дія механізмів прицілу.
- •Основні характеристики прицілу.
- •5.2 Призначення і будова панорами пг-1, коліматора к-1 і оптичного прицілу оп-4м-45
- •Основна характеристики коліматора к-1:
- •Порядок користування комплектом освітлення для прицільних пристроїв гаубиці д-30
- •Механічний приціл д-726-65
- •Оптичний приціл оп-4-45
- •Панорама пг-1Мта Мал. 21
- •6.2 Будова і дія домкрата гаубиці д-30
- •6. 3 Будова і дія ходової частини
- •6.4 Будова і дія механізму підйому коліс д-30.
- •Механізм підйому коліс
- •- Упорний шарикопідшипник,
- •— Упорний роликопідшипник, 7- рукоятка, 8 - зубчастий венець, 9 - матка
- •7.1 Індивідуальний і груповий комплекти зіПу 122 мм гаубиці д-30. Їх склад і призначення
- •Приладдя:
- •Склад групового (батарейного) зіПу:
- •Укладка, укриття і збереження запасних частин і інструментів
- •8.1 Загальна будова 152 мм гаубиці 2а65 (Мал. (30-32, стор 60,61))
- •152 Мм гаубиця 2а65 складається з:
- •До лафету відносяться:
- •Основні техніко технічні характеристики
- •8.2 Особливості будови прицільних пристроїв 152 мм гаубиці 2а658
- •Приціл д-726-45 складається з:
- •Розділ II
- •1. Призначення, загальна будова і ттх 122-мм самохідної гаубиці 2с1
- •Особливості будови ствола
- •Призначення, тип і особливості будови затвора та напівавтоматики
- •Загальна будова самохідної гаубиці 2с1. Призначення і особливості будови люльки і огорожі
- •Призначення і будова приводів механізму наведення і механізму досилання
- •Призначення і будова прицільних пристроїв і електрообладнання
- •Розділ III
- •1.1 Призначення, загальна будова, ттх біноклів б6*30, б7*30, б8*30, би8*30.
- •1.2 Визначення кутових величин за допомогою біноклів.
- •2.1 Призначення паб-2а(2м, 2ам).
- •Технічні дані паб-2а.
- •2.2 Загальні відмінності приладу паб-2м від приладу паб-2.
- •Комплект приладу.
- •Призначення і взаємодія складових частин.
- •3.3 Оптична схема бусолі з перископом.
- •4. Бусоль.
- •Мал.7. Розріз відлікового механізму виміру вертикальних кутів:
- •5.1 Перископ.
- •5.2 Тринога.
- •Мал. 11. Верх триноги з чашкою:
- •Мал. 12 тринога б бойовому та похідному положенні
- •5.3 Освітлювач.
- •Мал. 13 освітлювач
- •Практична робота на далекомірах. Технічні перевірки та вивірки бусолі.
- •7. Квантові далекоміри. Призначення, загальна будова, ттх стереоскопічних далекомірів.
- •8. Стереоскопічні далекоміри.
- •Тринога;
- •9. Робота на перископічній артилерійській бусолі.
- •Розділ IV
- •1. Призначення, тактико-технічні характеристики, комплектність та загальна будова прп.
- •Озброєння, засоби зв'язку, допоміжне обладнання та майно.
- •3. Засоби розвідки та спостереження.
- •Принцип роботи
- •Підготовка до роботи тв-240(10п79)
- •Підготовка до роботи 1пн61
- •4. Прилади для топогеодезичної прив'язки та орієнтування. Призначення та загальна будова гірокомпаса.
- •Призначення та загальна будова навігаційної апаратури
- •Призначення та загальна будова курсопрокладчика
- •Розділ V
- •1.1 Класифікація вр за бойовим призначенням та їх коротка характеристика.
- •1.2Класифікація артилерійських снарядів і підривників.
- •Бойовий комплект
- •2.1 Призначення і будова артилерійських внстрілів 122-мм гаубиці д-30.
- •2.2 Фарбування та маркування снарядів.
- •Димовий снаряд д-4
- •Кумулятивний снаряд бп-1
- •Освітлювальний снаряд с-463 /с-463 ж/
- •3.1 Призначення, будова і дія підривника ргм-2.
- •Призначення, загальна будова і принцип дії підривників в-90 і гпв-2 і трубки т-7
- •Дія підривника
- •3.3 Установка підривників ргм-2 і в-90 на потрібний вид дії.
- •Склад і комплектація бойового заряду. Складання бонових зарядів. Норматив №9.
- •4.2 Призначення, будова гільзи і засобів запалений бойового заряду 122 мм гаубиці д-30.
- •4.3 Маркування на зарядах. Укупорка вистрілів.
- •Розділ VI
- •Види, мета та періодичність технічного обслуговування артилерійського озброєння.
- •Об'єм та періодичність контрольного огляду і поточного обслуговування артилерійського озброєння. Ведення формуляру на гармату.
- •1.3 Зберігання матеріальної частини в підрозділах.
- •1.4 Артилерійські мастила та рідини. Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням.
- •2.1 Підготовка гаубиці та прицільних пристроїв до перевірки. Перевірка контрольного рівня.
- •2.2 Перевірка нульових установок прицілу і нульової лінії прицілювання.
- •2.3 Визначення індивідуальних поправок на невідповідність кутів підвищення по прицілу і квадранту.
- •Розділ VII
- •1. Призначення та загальна будова автомобіля зі. 1-131 і його тактико-технічні характеристики.
- •2. Внутрішня служба в парках.
- •Базові та бойові машини розподіляються на:
- •3. Організація експлуатації автомобільної техніки.
Димовий снаряд д-4
Димовий снаряд призначається для осліплення спостережувальних і командних пунктів, вогневих позицій і дільниць фронту противника.
Можуть застосовуватися для цілезазначення, сигналізації, пристрілки і визначення напрямку та швидкості віфу в районі цілей. Основною вимогою до димових снарядів являється могутність дії, його властивостями і максимальним використанням для ефективного димоутворення біля цілі.
складаються з:
оболонки;
димоутворюючої речовини;
запального стакана;
розривного снаряда.
Оболонки димових снарядів можуть складатися з корпуса з пригвинченою головкою, що виготовляється з сталі або сталистого чавуну, і цільнокорпуоні, що можуть бути виготовляються тільки з сталі.
Внутрішня порожнина оболонки на 95-97% об'єму заповнюється димоутворюючою речовиною (переважно білий фосфор). Димові снаряди комплектуються готовими підривниками ударної дії (РГМ-2).
Рис.58.ДимовийснарядД4:
1—підрионикРГМ-2;2—запалювальний
стакан.З—
розривнийзаряд:4—корпус:
5—димоаиникаючарідина:6—ведучий
поясок(залізо-керамічний); 7—герметичнапробка:
8—прокладка
Кумулятивний снаряд бп-1
Призначається для стрільби прямою наводкою по танках і інших броньованих цілях, можуть застосовуватись для стрільби по вертикальних стінках міцних оборонних споруд. Особливістю кумулятивних снарядів є те, що пробиття броні вони здійснюють не за рахунок великої кінетичної енергії удару в броню, а за рахунок утворення і ефективного використання енергії вибухової речовини кумулятивного заряду її зосередження /кумуляції/ і забезпечення направленої дії о Основною вимогою до кумулятивних снарядів являються могутність бронебійної дії і висока купчастість бою.
По стабілізації в польоті кумулятивні снаряди підрозділяються на; обертові і необертові.
Обертові кумулятивні снаряди складаються з: корпуса з пригвинченою головкою, кумулятивного заряду і трасуючого пристроює. Корпус виготовляється зі сталі. В дно корпуса вгвинчується трасуючий пристрій. Пригвинтна головка, як правило, виготовляється зі сталі, у верхній частині має очко, під головкою підривник (ГКМ. ГПВ-3).
Кумулятивний заряд являється основною частиною снаряда, безпосередньо забезпечуючої ураження цілі. Він складається з розривного заряду, металічне облицювання, центральної трубки, капсули детонатора, з детонатором і запобіжного корпуса
Розривний заряд, що складається з пресованих шашок, флегматизованого гексогену шифру А-ІХ-І або іншого потужної вибухової речовини, у верхній частині має виїмку, забезпечуючу концентрацію енергії вибуху. Форма кумулятивної виїмки може бути різна.
Найбільш розповсюдженою формою являється конічна. По осі заряд має наскрізний отвір, з'єднуючий головний підривник з капсулем-детонатором, розміщеним в даній частині заряду.
Облицювання призначається для утворення металічного кумулятивного струму, виготовляється з маловутлецевої сталі або міді. Необертові кумулятивні снаряди застосовуються для стрільби із нарізних і гладкоствольних гармат, мають недальнобійну форму і складаються:
кумулятивного заряду;
стабілізуючого пристрою з трасером.
Будова корпуса і кумулятивного заряду принципово не відрізняється від розглянутих обертових снарядів.
Обтюрація порохових газів забезпечується мідним пояском, розмішеним на плаваючому кільці.
При вистрілі мідний поясок, врізаючись в нарізи каналу ствола, разом з кільцем вільно прокручується відносно корпуса снаряда.
Стабілізуючий пристрій забезпечує стійкість снаряда в польоті і складається з:
- корпуса і пір'я, що розкривається при вильоті снаряда за дульний зріз. Розкриття пір'я проходить під дією відцентрової сили і сили опору повітря.
Дія кумулятивного снаряда складається з пробиття броні і вражаючої дії за бронею.
Пробиття броні здійснюється направленою дією енергії вибуху розривного заряду» При зустрічі кумулятивного снаряда з бронею спрацьовує підривник миттєвої дії. При цьому вибуховий імпульс від підривника по центральній трубці передається капсулеві-детонатору і детонатору, розміщеним в даній частині, кумулятивного заряду. Вибух детонатора викликав детонацію розривного заряду, що розповсюджується від дна кумулятивної виїмки. Одночасно з детонацією розривного заряду проходить руйнування головної частини снаряда і кумулятивна виїмка своєю основою наближається до броні. При підході фронту детонації до поверхні кумулятивної виїмки продукти детонації, володіючи великою енергією діють на металічне облицювання, різко стискуючи його. В результаті різкого стиснення метал починає текти, утворюючи кумулятивний струм, в якому зосереджується біля 10-20% металу облицювання.
В результаті великої швидкості обтиску металічний струм нагрівається до температури 200-600°С і зберігає всі властивості металу облицювання. Переміщуючись в напрямку броні з швидкістю в вершині до 10-15 км/с, кумулятивний струм, ударяючись в броню, створює на її поверхні питомий тиск до 2 000 000 кг/см" при ударі головна частина кумулятивного струму руйнується, руйнуючи броню і витискуючи її метал в сторону і назовні. Наступні частинки проникаючи далі в броню, забезпечують її пробиття.