
- •Військово технічна підготовка
- •Розділ I
- •4.1 Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30…………………………………………………..28
- •4.2 Будова і дія механізмів наведення………………………………………………………………..29
- •Розділ II
- •Розділ III
- •Розділ IV
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •Розділ I
- •1.1 Призначення, основні ттх і загальна будова 122 ми гаубиці д-30
- •122 Мм гаубиця д-30 призначається для виконання наступних основних задач:
- •Основні тактико-технічні характеристики гаубиці:
- •Гаубиця д-30 має наступні основні частини:
- •1.2 Будова ствола 122 мм гаубиці д-30, кріплення його на лафеті.
- •Ствол Мал. 1
- •1.3 Визначення подовження зарядної камери (пзк). Прилад для вимірювання подовження зарядної камери.
- •Прилад вимірювання подовження зарядної камери
- •Призначення. Тип, будова затвора. Будова напівавтоматнкн з огорожею і блокуванням.
- •2.2 Взаємодія деталей, механізмів затвора гаубиці д-30 під час відкривання, закривання та здійснення пострілу. Дія механізмів иапівавтоматики й блокування (Мал. 2)
- •Під час відкривання затвора вручну.
- •Прн заряджанні гаубиці.
- •Під час пострілу.
- •При від каті ствола.
- •При накаті ствола.
- •Розбирання та збирання затвору
- •Механізм повторного
- •3.2 Призначення противідкатних пристроїв.
- •3.3 Дія противідкатннх пристроїв.
- •- Пробка, 7 - модератор, 8 - поршень штока, 9 - регулююче кільце, 10-
- •Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30.
- •Будова і дія механізмів наведення.
- •Поворотний механізм
- •Дія поворотного механізму
- •4.3 Будова і дія урівноважуючогомеханізму. Будова щитового прикриття.
- •Урівноважуючий механізм
- •Щитове прикриття
- •5.1 Будова і дія механізмів прицілу.
- •Основні характеристики прицілу.
- •5.2 Призначення і будова панорами пг-1, коліматора к-1 і оптичного прицілу оп-4м-45
- •Основна характеристики коліматора к-1:
- •Порядок користування комплектом освітлення для прицільних пристроїв гаубиці д-30
- •Механічний приціл д-726-65
- •Оптичний приціл оп-4-45
- •Панорама пг-1Мта Мал. 21
- •6.2 Будова і дія домкрата гаубиці д-30
- •6. 3 Будова і дія ходової частини
- •6.4 Будова і дія механізму підйому коліс д-30.
- •Механізм підйому коліс
- •- Упорний шарикопідшипник,
- •— Упорний роликопідшипник, 7- рукоятка, 8 - зубчастий венець, 9 - матка
- •7.1 Індивідуальний і груповий комплекти зіПу 122 мм гаубиці д-30. Їх склад і призначення
- •Приладдя:
- •Склад групового (батарейного) зіПу:
- •Укладка, укриття і збереження запасних частин і інструментів
- •8.1 Загальна будова 152 мм гаубиці 2а65 (Мал. (30-32, стор 60,61))
- •152 Мм гаубиця 2а65 складається з:
- •До лафету відносяться:
- •Основні техніко технічні характеристики
- •8.2 Особливості будови прицільних пристроїв 152 мм гаубиці 2а658
- •Приціл д-726-45 складається з:
- •Розділ II
- •1. Призначення, загальна будова і ттх 122-мм самохідної гаубиці 2с1
- •Особливості будови ствола
- •Призначення, тип і особливості будови затвора та напівавтоматики
- •Загальна будова самохідної гаубиці 2с1. Призначення і особливості будови люльки і огорожі
- •Призначення і будова приводів механізму наведення і механізму досилання
- •Призначення і будова прицільних пристроїв і електрообладнання
- •Розділ III
- •1.1 Призначення, загальна будова, ттх біноклів б6*30, б7*30, б8*30, би8*30.
- •1.2 Визначення кутових величин за допомогою біноклів.
- •2.1 Призначення паб-2а(2м, 2ам).
- •Технічні дані паб-2а.
- •2.2 Загальні відмінності приладу паб-2м від приладу паб-2.
- •Комплект приладу.
- •Призначення і взаємодія складових частин.
- •3.3 Оптична схема бусолі з перископом.
- •4. Бусоль.
- •Мал.7. Розріз відлікового механізму виміру вертикальних кутів:
- •5.1 Перископ.
- •5.2 Тринога.
- •Мал. 11. Верх триноги з чашкою:
- •Мал. 12 тринога б бойовому та похідному положенні
- •5.3 Освітлювач.
- •Мал. 13 освітлювач
- •Практична робота на далекомірах. Технічні перевірки та вивірки бусолі.
- •7. Квантові далекоміри. Призначення, загальна будова, ттх стереоскопічних далекомірів.
- •8. Стереоскопічні далекоміри.
- •Тринога;
- •9. Робота на перископічній артилерійській бусолі.
- •Розділ IV
- •1. Призначення, тактико-технічні характеристики, комплектність та загальна будова прп.
- •Озброєння, засоби зв'язку, допоміжне обладнання та майно.
- •3. Засоби розвідки та спостереження.
- •Принцип роботи
- •Підготовка до роботи тв-240(10п79)
- •Підготовка до роботи 1пн61
- •4. Прилади для топогеодезичної прив'язки та орієнтування. Призначення та загальна будова гірокомпаса.
- •Призначення та загальна будова навігаційної апаратури
- •Призначення та загальна будова курсопрокладчика
- •Розділ V
- •1.1 Класифікація вр за бойовим призначенням та їх коротка характеристика.
- •1.2Класифікація артилерійських снарядів і підривників.
- •Бойовий комплект
- •2.1 Призначення і будова артилерійських внстрілів 122-мм гаубиці д-30.
- •2.2 Фарбування та маркування снарядів.
- •Димовий снаряд д-4
- •Кумулятивний снаряд бп-1
- •Освітлювальний снаряд с-463 /с-463 ж/
- •3.1 Призначення, будова і дія підривника ргм-2.
- •Призначення, загальна будова і принцип дії підривників в-90 і гпв-2 і трубки т-7
- •Дія підривника
- •3.3 Установка підривників ргм-2 і в-90 на потрібний вид дії.
- •Склад і комплектація бойового заряду. Складання бонових зарядів. Норматив №9.
- •4.2 Призначення, будова гільзи і засобів запалений бойового заряду 122 мм гаубиці д-30.
- •4.3 Маркування на зарядах. Укупорка вистрілів.
- •Розділ VI
- •Види, мета та періодичність технічного обслуговування артилерійського озброєння.
- •Об'єм та періодичність контрольного огляду і поточного обслуговування артилерійського озброєння. Ведення формуляру на гармату.
- •1.3 Зберігання матеріальної частини в підрозділах.
- •1.4 Артилерійські мастила та рідини. Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням.
- •2.1 Підготовка гаубиці та прицільних пристроїв до перевірки. Перевірка контрольного рівня.
- •2.2 Перевірка нульових установок прицілу і нульової лінії прицілювання.
- •2.3 Визначення індивідуальних поправок на невідповідність кутів підвищення по прицілу і квадранту.
- •Розділ VII
- •1. Призначення та загальна будова автомобіля зі. 1-131 і його тактико-технічні характеристики.
- •2. Внутрішня служба в парках.
- •Базові та бойові машини розподіляються на:
- •3. Організація експлуатації автомобільної техніки.
Бойовий комплект
Бойовий комплект - це основна розрахунково-забезпечуюча одиниця встановлена для даного зразку зброї.
Склад бойового комплекту встановлюється наказом міністра збройних сил і залежить від характеру виконуваних задач.
Бойовий комплект встановлюється для кожного зразка зброї.
Як варіант, боновий комплект для 122-мм гаубиці Д-30:
Бойовий комплект 80 снарядів, з них
Осколково-фугасних:
з зарядом ПОВНИМ 20 штук, з них 8 з дистанційним підривником;
з зарядом ЗМЕНШИНИМ - ЗМІННИЙ 55 штук, з них 8 з радіо-підривником;
Кумулятивних:
з зарядом СПЕЦІАЛЬНИМ 5 штук.
Останні види боєприпасів котрі використовуються в склад БК не входять, а постачаються до війська в залежності від характеру виконуваних завдань.
2.1 Призначення і будова артилерійських внстрілів 122-мм гаубиці д-30.
Артилерійським вистрілом називається комплект основних і допоміжних елементів боєприпасів, зібраних в установленому порядку для здійснення одного пострілу з гармати.
До складу бойового артилерійського вистрілу в різних поєднаннях можуть входити наступні елементи:
снаряд з відповідним спорядженням;
підривник або трубка;
бойовий заряд;
гільза або картуз;
засіб запалювання бойового заряду;
- допоміжні елементи бойового заряду (запалювач, полум'ягасник, розміднювач, плегматнзатор і ущільнюючий пристрій).
Для стрільби з 122 мм гаубиці Д-30 застосовуються вистріли роздільно-гільзового заряджання. Вистрілом роздільно-гільзового заряджання називається вистріл, при якому гармата заряджається в два етапи, відповідно складання його елементів.
Вистріл складається з наступних двох окремо зібраних частин:
А) Снаряда зі спорядженням і підривником або трубкою;
Б) Гільзи з бойовим зарядом, засобом запалення і допоміжними елементами, Осколочні і осколочно-фугасні снаряди називаються фанатами. Всі решта снаряди називаються просто снарядами.
Снаряди з нагвинченими підривниками називаються повністю спорядженими.
До 122 мм гаубиці Д-30 застосовуються:
Кумулятивний снаряд БП 1 з підривниками ГКН, ГПО-3 та спеціальним зарядом.
Осколочно-фугасна граната ОФ-462 Ж (із залізокерамічним ведучим пошуком).
Осколочно-фугасна граната ОФ-462 з підривниками РГМ-2, В-90, Д-1-У з зарядами повним, зменшеним першим, другим, третім і четвертим.
Димовий заряд Д-4 з підривником РІ1/1-2 або В-90 з зарядами повним, зменшеним, першим, другим, третім, четвертим.
Освітлювальний парашутний снаряд 0-463 з мідним ведучим пояском.
Агітаційний снаряд АІ-АІД з трубкою Т-7 і зарядами повним, зменшеним, першим і другим.
Бойовий комплект. Це встановлена наказом МОУ кількість вистрілів на одну гармату.
2.2 Фарбування та маркування снарядів.
Артилерійський снаряд - основний елемент артилерійського вистрілу - служить для пригнічення і знищення живої сили і вогневих засобів противника, ураження танків і інших бронецілей, руйнування оборонних споруд, пригнічення артилерійських і мінометних батарей і для виконання інших вогневих задач, що вирішуються артилерією.
Більшість снарядів по своїй будові являють собою сукупність металічної оболонки і спорядження, відповідного призначення снаряда. Оболонки снарядів бувають цільнокорпусні і збірні.
За зовнішнім обрисом оболонки в снаряда розрізняють: вершину, головну, циліндричну, запояскову частини і донний зріз.
Форма вершини може бути гострою, притупленою або закрученою і визначається формою підривника (трубки).
Форма і розмір головної частини встановлюються в залежності від початкової швидкості снаряда і його призначання, із збільшенням його довжини збільшується дальнобпін їсть, погіршується купчастість бою і зменшується могутність снаряда. Циліндрична частіша має довжину в межах від 1.2 до 3 клб. Від довжини і будови циліндричної частини головним чином залежить правильність ведення снаряда по каналу ствола гармати, дальнобійність і могутність більшості типів снарядів. На циліндричній частині розміщується 1-2 центруючих потовщення, 1-2 ведучих поясків.
Ведучий поясок призначається для надання снаряду обертання, обтюрації порохових газів і центрування снаряда при русі по каналу ствола гармати, а у снарядів до вистрілів роздільного заряджання і для фіксування в каналі ствола
Запояскова частина. Форма і розміри запояскової частини снаряда залежать від початкової швидкості його і типу вистрілу. По формі запояскова частина може бути циліндрично-конічною або циліндричною.
По внутрішньому обрису оболонка снаряда утворюється камерою під споряджання і нарізним очком лід підривник.
Будова осколочно-футасної фанати ОФ-462 Ж і ОФ-462.
Осколочио-фугасна граната ОФ-462 Ж і ОФ-462) (рис. 55) складається:
корпуса;
одного
ведучого пояска;
вибухової
речовини;
головного
підривника.
ОФ-462
Ж має залізо-керамічний ведучий поясок.
В залежності від установки підривника
РГМ-2 при стрільбі можна отримати різну
дію гранати: осколочну, фугасну, рикошетну
або фугасну з сповільненням. При
установці підривника на осколочну дію
граната вибухає миттєво і наносить
осколками ураження на площі до 60 м по
фронту і до 20 м в глибину с При цьому в
грунті середньої щільності утворюється
вирва глибиною 0,4 м і діаметром 2 м.
При установці підривника на фугасну дію граната вибухає після того, як дещо поглибиться в перешкоду. При розриві в фунті середньої щільності утворюється вирва діамефом 3 м і глибиною коло 1 м.
При установці підривника на сповільнену дію фаната встигає заглибитися ще більше в перешкоду, а при малих кутах зусфічі (15-18°) утворюються рикошети.