
- •Військово технічна підготовка
- •Розділ I
- •4.1 Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30…………………………………………………..28
- •4.2 Будова і дія механізмів наведення………………………………………………………………..29
- •Розділ II
- •Розділ III
- •Розділ IV
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •Розділ I
- •1.1 Призначення, основні ттх і загальна будова 122 ми гаубиці д-30
- •122 Мм гаубиця д-30 призначається для виконання наступних основних задач:
- •Основні тактико-технічні характеристики гаубиці:
- •Гаубиця д-30 має наступні основні частини:
- •1.2 Будова ствола 122 мм гаубиці д-30, кріплення його на лафеті.
- •Ствол Мал. 1
- •1.3 Визначення подовження зарядної камери (пзк). Прилад для вимірювання подовження зарядної камери.
- •Прилад вимірювання подовження зарядної камери
- •Призначення. Тип, будова затвора. Будова напівавтоматнкн з огорожею і блокуванням.
- •2.2 Взаємодія деталей, механізмів затвора гаубиці д-30 під час відкривання, закривання та здійснення пострілу. Дія механізмів иапівавтоматики й блокування (Мал. 2)
- •Під час відкривання затвора вручну.
- •Прн заряджанні гаубиці.
- •Під час пострілу.
- •При від каті ствола.
- •При накаті ствола.
- •Розбирання та збирання затвору
- •Механізм повторного
- •3.2 Призначення противідкатних пристроїв.
- •3.3 Дія противідкатннх пристроїв.
- •- Пробка, 7 - модератор, 8 - поршень штока, 9 - регулююче кільце, 10-
- •Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30.
- •Будова і дія механізмів наведення.
- •Поворотний механізм
- •Дія поворотного механізму
- •4.3 Будова і дія урівноважуючогомеханізму. Будова щитового прикриття.
- •Урівноважуючий механізм
- •Щитове прикриття
- •5.1 Будова і дія механізмів прицілу.
- •Основні характеристики прицілу.
- •5.2 Призначення і будова панорами пг-1, коліматора к-1 і оптичного прицілу оп-4м-45
- •Основна характеристики коліматора к-1:
- •Порядок користування комплектом освітлення для прицільних пристроїв гаубиці д-30
- •Механічний приціл д-726-65
- •Оптичний приціл оп-4-45
- •Панорама пг-1Мта Мал. 21
- •6.2 Будова і дія домкрата гаубиці д-30
- •6. 3 Будова і дія ходової частини
- •6.4 Будова і дія механізму підйому коліс д-30.
- •Механізм підйому коліс
- •- Упорний шарикопідшипник,
- •— Упорний роликопідшипник, 7- рукоятка, 8 - зубчастий венець, 9 - матка
- •7.1 Індивідуальний і груповий комплекти зіПу 122 мм гаубиці д-30. Їх склад і призначення
- •Приладдя:
- •Склад групового (батарейного) зіПу:
- •Укладка, укриття і збереження запасних частин і інструментів
- •8.1 Загальна будова 152 мм гаубиці 2а65 (Мал. (30-32, стор 60,61))
- •152 Мм гаубиця 2а65 складається з:
- •До лафету відносяться:
- •Основні техніко технічні характеристики
- •8.2 Особливості будови прицільних пристроїв 152 мм гаубиці 2а658
- •Приціл д-726-45 складається з:
- •Розділ II
- •1. Призначення, загальна будова і ттх 122-мм самохідної гаубиці 2с1
- •Особливості будови ствола
- •Призначення, тип і особливості будови затвора та напівавтоматики
- •Загальна будова самохідної гаубиці 2с1. Призначення і особливості будови люльки і огорожі
- •Призначення і будова приводів механізму наведення і механізму досилання
- •Призначення і будова прицільних пристроїв і електрообладнання
- •Розділ III
- •1.1 Призначення, загальна будова, ттх біноклів б6*30, б7*30, б8*30, би8*30.
- •1.2 Визначення кутових величин за допомогою біноклів.
- •2.1 Призначення паб-2а(2м, 2ам).
- •Технічні дані паб-2а.
- •2.2 Загальні відмінності приладу паб-2м від приладу паб-2.
- •Комплект приладу.
- •Призначення і взаємодія складових частин.
- •3.3 Оптична схема бусолі з перископом.
- •4. Бусоль.
- •Мал.7. Розріз відлікового механізму виміру вертикальних кутів:
- •5.1 Перископ.
- •5.2 Тринога.
- •Мал. 11. Верх триноги з чашкою:
- •Мал. 12 тринога б бойовому та похідному положенні
- •5.3 Освітлювач.
- •Мал. 13 освітлювач
- •Практична робота на далекомірах. Технічні перевірки та вивірки бусолі.
- •7. Квантові далекоміри. Призначення, загальна будова, ттх стереоскопічних далекомірів.
- •8. Стереоскопічні далекоміри.
- •Тринога;
- •9. Робота на перископічній артилерійській бусолі.
- •Розділ IV
- •1. Призначення, тактико-технічні характеристики, комплектність та загальна будова прп.
- •Озброєння, засоби зв'язку, допоміжне обладнання та майно.
- •3. Засоби розвідки та спостереження.
- •Принцип роботи
- •Підготовка до роботи тв-240(10п79)
- •Підготовка до роботи 1пн61
- •4. Прилади для топогеодезичної прив'язки та орієнтування. Призначення та загальна будова гірокомпаса.
- •Призначення та загальна будова навігаційної апаратури
- •Призначення та загальна будова курсопрокладчика
- •Розділ V
- •1.1 Класифікація вр за бойовим призначенням та їх коротка характеристика.
- •1.2Класифікація артилерійських снарядів і підривників.
- •Бойовий комплект
- •2.1 Призначення і будова артилерійських внстрілів 122-мм гаубиці д-30.
- •2.2 Фарбування та маркування снарядів.
- •Димовий снаряд д-4
- •Кумулятивний снаряд бп-1
- •Освітлювальний снаряд с-463 /с-463 ж/
- •3.1 Призначення, будова і дія підривника ргм-2.
- •Призначення, загальна будова і принцип дії підривників в-90 і гпв-2 і трубки т-7
- •Дія підривника
- •3.3 Установка підривників ргм-2 і в-90 на потрібний вид дії.
- •Склад і комплектація бойового заряду. Складання бонових зарядів. Норматив №9.
- •4.2 Призначення, будова гільзи і засобів запалений бойового заряду 122 мм гаубиці д-30.
- •4.3 Маркування на зарядах. Укупорка вистрілів.
- •Розділ VI
- •Види, мета та періодичність технічного обслуговування артилерійського озброєння.
- •Об'єм та періодичність контрольного огляду і поточного обслуговування артилерійського озброєння. Ведення формуляру на гармату.
- •1.3 Зберігання матеріальної частини в підрозділах.
- •1.4 Артилерійські мастила та рідини. Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням.
- •2.1 Підготовка гаубиці та прицільних пристроїв до перевірки. Перевірка контрольного рівня.
- •2.2 Перевірка нульових установок прицілу і нульової лінії прицілювання.
- •2.3 Визначення індивідуальних поправок на невідповідність кутів підвищення по прицілу і квадранту.
- •Розділ VII
- •1. Призначення та загальна будова автомобіля зі. 1-131 і його тактико-технічні характеристики.
- •2. Внутрішня служба в парках.
- •Базові та бойові машини розподіляються на:
- •3. Організація експлуатації автомобільної техніки.
Розділ V
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, АРТИЛЕРІЙСЬКИХ СНАРЯДІВ ТА
ПІДРИВНИКІВ
1.1 Класифікація вр за бойовим призначенням та їх коротка характеристика.
Вибуховими речовинами (ВР) називаються такі хімічні сполуки і механічні суміші, які здатні під впливом зовнішніх впливів до швидкого хімічного перетворення, що супроводжуються виділенням великої кількості дуже нагрітих газів.
ВР с джерелом енергії для стрільби з вогнепальної зброї і для враження цілі.
Вибух - це явище надзвичайно швидкого перетворення ВР в газоподібний стан, що супроводжується таким же швидким виділенням тепла
В залежності від швидкості процесу розрізняють три форми вибухових перетворень:
швидке згорання;
власне вибух;
детонація.
По практичному застосуванню ВР підрозділяються на ініціюючі, бризантні мг метальні ВР і піротехнічні засоби.
А. ІНІЦІЮЮЧІ ВР
Виділяються підвищеною чутливістю до різних зовнішніх впливів. Вони детонують (вибухають) або розпалюються від удару, нагріву тертя, нагріву і використовуються для виготовлення різних капсулів.
До найбільш використовуваних ініціюючих ВР відносяться:
гримуча ртуть;
азид свинцю;
тетразен.
Б. БРИЗАНТНІ ВР
Мають значно меншу чутливість, ніж ініціюючі. чим забезпечується безпека обходження з ними о Типовою формою вибухового перетворення бризантних ВР є детонація, яка викликається дією ініціюючої ВР. Застосовуються для спорядження снарядів або авіаційних бомб і для виготовлення різного роду підривних снарядів.
До бризантних ВР відносяться:
тротил;
пікрінова кислота;
тетрил;
гексоген;
піроксилін;
нітрогліцерин;
динаміт.
В. МЕТАЛЬНІ ВР
Метальні ВР (порох) призначаються для виготовлення бойових зарядів, за допомогою яких проводиться кидання (метання) снарядів в ціль. Сучасний порох підрозділяють на дві групи:
Порох - металічна суміш (димний порох).
Порох колоїдного типу (бездимний порох).
Г. ПІРОТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ
До піротехнічних засобів відносяться боєприпаси, які призначені для освітлення, сигналізації, запалювання різних об'єктів та інших цілей. Вони являються горючими сумішами і, як правило, володіють слабо вираженими вибуховими властивостями.
Основним видом перетворення піротехнічних засобів е горіння, яке викликає потрібний ефект - яскраве світло, хмари диму, імітація зриву.
Піротехнічними складами можуть споряджатися всі види боєприпасів:
Патрони, снаряди, міни, ракети, авіабомби і спеціальні піротехнічні засоби, - димові шашки, вибухові патрони.
Піротехнічні склади являють собою суміші горючих речовин, окислювачів, цементаторів та інших речовин.
В залежності від призначення і властивостей піротехнічних складів боєприпаси, споряджені ними, підрозділяються на освітлювальні, сигнальні, запалювальні, димові, трасуючі, імітуючі.
1.2Класифікація артилерійських снарядів і підривників.
З метою правильного використання снарядів і забезпечення ними військ, а також полегшення обліку, артилерійські снаряди відрізняються за призначенням, калібром, відношенням калібру снаряда до калібру гармати, зовнішньому обрису і способу стабілізації в польоті.
За призначенням вони підрозділяються на снаряди основного, спеціального і допоміжного призначення.
Снаряди основного призначення використовуються для безпосереднього знищення, пригнічення і руйнування різних цілей. До них відносяться: осколочні, фугасні, осколочно-фугасні, бронебійно-трасуючі,, кумулятивні, бетонобійні, запалювальні та інші снаряди.
Снаряди спеціального призначення призначенні для розв'язання задач по освітленню місцевості, зайнятої противником, його осліплення, для пристрілки і цілеспрямування. До снарядів цієї групи відносяться: освітлювальні, димові, пристрілочно-цілеспрямувальні та агітаційні снаряди.
Снаряди допоміжного призначення застосовуються для бойової підготовки військ, і проведення різних полігонних випробовувань. До них відносяться: практичні, навчальні, лафетопробні, імітопробні та інші снаряди.
По калібру снаряди поділяються на снаряди малих калібрів (менше 70 мм), снаряди середніх калібрів (в наземній артилерії від 70 мм до 155 мм, а в зенітній - до 100 мм).
По відношенню калібру снаряда до калібру гармати для якого він призначений. Всі снаряди підрозділяються на каліберні та підкаліберні.
До каліберних снарядів відноситься більша частина сучасних снарядів, діаметр яких дорівнює калібру гармати. Підкаліберні снаряди мають діаметр вразливої частини меншої калібру гармати. Для правильного ведення по каналу ствола такий снаряд постачається піддоном, утворюючим ведучу частину, що відповідає калібру гармати.
По зовнішньому, обрису снаряди діляться на дальнобійні та недальнобійні. Дальнобійні снаряди мають подовжену головну частину, коротку циліндричну і, як правило, циліндро-конічнузапояскову частину. Снаряди не дальнобійні характеризуються короткою головною частиною і довгою циліндричною частиною.
По способу стабілізації в польоті артилерійські снаряди підрозділяються на обертальні та не обертальні (опірені). Обертові снаряди стабілізуються в польоті за рахунок надання їм швидкого обертального руху; не обертові - за рахунок стабілізуючих пристроїв у вигляді опірення, які надають їм стійкості в польоті.
В основу класифікації зривників покладено ділення їх за призначенням, видом дії, місцем з'єднання з снарядом, способом збудження, детонаційним ланцюгом, характером ізоляції капсулів і місцем зведення.
Підривники.
По призначенню підривники діляться на підривники до снарядів ствольної артилерії, до мін мінометів, до тактичних ракет і засобів ближнього бою.
По виду дії підривники підрозділяються:
на ударні;
на дистанційні;
на дистанційно-ударні;
на неконтактні.
Ударні підривники спрацьовують при зустрічі з перешкодою. По часу дії вони підрозділяються на підривники миттєвої дії (осколочні), інерційного (фугасного) і сповільненої дії.
Часом дії називається час від початку дотику снаряда до перешкоди до розриву його. Для зривників миттєвої дії він не перевищує 0,001 с; інерційної дії' - в межах від 0,001 до 0,01 с; сповільненої дії - 0,01-0,1 с.
Дистанційні підривники спрацьовують на траєкторії в відповідності до проведеної перед вистрілом установки. Вони можуть бути піротехнічними, механічними, електричними і електромеханічними. Найбільше розповсюдження отримали підривники з годинниковим механізмом (механічні).
Дистанційно-ударні підривники являють собою поєднання двох механізмів:
Дистанційного і ударного.
Неконтактні підривники викликають вибух снаряда при зближенні з ціллю, спрацьовуючи під впливом якої-небудь енергії', або поля відбитих або випромінених нею.
За місцем з'єднання зі снарядом підривники діляться на головні, донні та головнодонні. Останніми прийнято вважати підривники, у яких детонаційний ланцюг розташований в дні, а елемент, що сприймає реакцію перешкоди - в головній частині снаряда.
За способом збудження детонаційного ланцюга підривники діляться на механічні та електричні. В механічних зривниках збудження здійснюється в результаті переміщення рухомої деталі, що викликає спрацювання капсулів, в електричних - електричною енергією.
Неконтактні підривники по даній ознаці діляться на радіопідривники, оптичні, акустичні, інфрачервоні та ін.
За способом ізоляції капсулвй підривники можуть бути:
без ізоляції капсулів один від одного від детонатора;
з ізоляцією капсуля - розпалювача від капсуля - детонатора;
з ізоляцією капсуля - детонатора від детонатора.
За місцем зведення, підривники підрозділяються такі, що зводяться в каналі ствола безпосередньо за дульним зрізом і дальнього зведення (декілька десятків або сотень метрів від гармати).
В-90
Заводська установка зривника на ударну дію, тобто установка на "УД", запобіжний ковпак нагвинчений.
Установка зривника на дистанційну дію визначається по таблицях стрільби і проводиться з допомогою ключа - установника ЗІ 36, що має шкалу 440 поділок з точністю до одної поділки, а при його відсутності ключем ЗЇ 37 по шкалі з 88 поділками, ціною кратною п'ятьом, нанесеною на головну втулку зривника. При установці ключа ЗІ 36 з таблиць стрільби на шкалі ключа, одягають ключ на зривник, так, щоби виступ ввійшов в паз "УД" і обертають ключ по ходу годинникової стрілки до ляскоту.
РГМ-2
Заводська установка підривника ІТМ-2 на фугасну дію, тобто установочний кран встановлений на "О", запобіжний ковпачок нагвинчений.
Для одержання осколочної дії підривника необхідно згвинтити запобіжний ковпачок і перевірити положення на "О" (рис. 56). Для одержання сповільненої дії необхідно кран ключем установити на "З" і перевірити надійність нагвинтання запобіжного ковпачка.