
- •Військово технічна підготовка
- •Розділ I
- •4.1 Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30…………………………………………………..28
- •4.2 Будова і дія механізмів наведення………………………………………………………………..29
- •Розділ II
- •Розділ III
- •Розділ IV
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VII
- •Розділ I
- •1.1 Призначення, основні ттх і загальна будова 122 ми гаубиці д-30
- •122 Мм гаубиця д-30 призначається для виконання наступних основних задач:
- •Основні тактико-технічні характеристики гаубиці:
- •Гаубиця д-30 має наступні основні частини:
- •1.2 Будова ствола 122 мм гаубиці д-30, кріплення його на лафеті.
- •Ствол Мал. 1
- •1.3 Визначення подовження зарядної камери (пзк). Прилад для вимірювання подовження зарядної камери.
- •Прилад вимірювання подовження зарядної камери
- •Призначення. Тип, будова затвора. Будова напівавтоматнкн з огорожею і блокуванням.
- •2.2 Взаємодія деталей, механізмів затвора гаубиці д-30 під час відкривання, закривання та здійснення пострілу. Дія механізмів иапівавтоматики й блокування (Мал. 2)
- •Під час відкривання затвора вручну.
- •Прн заряджанні гаубиці.
- •Під час пострілу.
- •При від каті ствола.
- •При накаті ствола.
- •Розбирання та збирання затвору
- •Механізм повторного
- •3.2 Призначення противідкатних пристроїв.
- •3.3 Дія противідкатннх пристроїв.
- •- Пробка, 7 - модератор, 8 - поршень штока, 9 - регулююче кільце, 10-
- •Будова верхнього станка 122 мм гаубиці д-30.
- •Будова і дія механізмів наведення.
- •Поворотний механізм
- •Дія поворотного механізму
- •4.3 Будова і дія урівноважуючогомеханізму. Будова щитового прикриття.
- •Урівноважуючий механізм
- •Щитове прикриття
- •5.1 Будова і дія механізмів прицілу.
- •Основні характеристики прицілу.
- •5.2 Призначення і будова панорами пг-1, коліматора к-1 і оптичного прицілу оп-4м-45
- •Основна характеристики коліматора к-1:
- •Порядок користування комплектом освітлення для прицільних пристроїв гаубиці д-30
- •Механічний приціл д-726-65
- •Оптичний приціл оп-4-45
- •Панорама пг-1Мта Мал. 21
- •6.2 Будова і дія домкрата гаубиці д-30
- •6. 3 Будова і дія ходової частини
- •6.4 Будова і дія механізму підйому коліс д-30.
- •Механізм підйому коліс
- •- Упорний шарикопідшипник,
- •— Упорний роликопідшипник, 7- рукоятка, 8 - зубчастий венець, 9 - матка
- •7.1 Індивідуальний і груповий комплекти зіПу 122 мм гаубиці д-30. Їх склад і призначення
- •Приладдя:
- •Склад групового (батарейного) зіПу:
- •Укладка, укриття і збереження запасних частин і інструментів
- •8.1 Загальна будова 152 мм гаубиці 2а65 (Мал. (30-32, стор 60,61))
- •152 Мм гаубиця 2а65 складається з:
- •До лафету відносяться:
- •Основні техніко технічні характеристики
- •8.2 Особливості будови прицільних пристроїв 152 мм гаубиці 2а658
- •Приціл д-726-45 складається з:
- •Розділ II
- •1. Призначення, загальна будова і ттх 122-мм самохідної гаубиці 2с1
- •Особливості будови ствола
- •Призначення, тип і особливості будови затвора та напівавтоматики
- •Загальна будова самохідної гаубиці 2с1. Призначення і особливості будови люльки і огорожі
- •Призначення і будова приводів механізму наведення і механізму досилання
- •Призначення і будова прицільних пристроїв і електрообладнання
- •Розділ III
- •1.1 Призначення, загальна будова, ттх біноклів б6*30, б7*30, б8*30, би8*30.
- •1.2 Визначення кутових величин за допомогою біноклів.
- •2.1 Призначення паб-2а(2м, 2ам).
- •Технічні дані паб-2а.
- •2.2 Загальні відмінності приладу паб-2м від приладу паб-2.
- •Комплект приладу.
- •Призначення і взаємодія складових частин.
- •3.3 Оптична схема бусолі з перископом.
- •4. Бусоль.
- •Мал.7. Розріз відлікового механізму виміру вертикальних кутів:
- •5.1 Перископ.
- •5.2 Тринога.
- •Мал. 11. Верх триноги з чашкою:
- •Мал. 12 тринога б бойовому та похідному положенні
- •5.3 Освітлювач.
- •Мал. 13 освітлювач
- •Практична робота на далекомірах. Технічні перевірки та вивірки бусолі.
- •7. Квантові далекоміри. Призначення, загальна будова, ттх стереоскопічних далекомірів.
- •8. Стереоскопічні далекоміри.
- •Тринога;
- •9. Робота на перископічній артилерійській бусолі.
- •Розділ IV
- •1. Призначення, тактико-технічні характеристики, комплектність та загальна будова прп.
- •Озброєння, засоби зв'язку, допоміжне обладнання та майно.
- •3. Засоби розвідки та спостереження.
- •Принцип роботи
- •Підготовка до роботи тв-240(10п79)
- •Підготовка до роботи 1пн61
- •4. Прилади для топогеодезичної прив'язки та орієнтування. Призначення та загальна будова гірокомпаса.
- •Призначення та загальна будова навігаційної апаратури
- •Призначення та загальна будова курсопрокладчика
- •Розділ V
- •1.1 Класифікація вр за бойовим призначенням та їх коротка характеристика.
- •1.2Класифікація артилерійських снарядів і підривників.
- •Бойовий комплект
- •2.1 Призначення і будова артилерійських внстрілів 122-мм гаубиці д-30.
- •2.2 Фарбування та маркування снарядів.
- •Димовий снаряд д-4
- •Кумулятивний снаряд бп-1
- •Освітлювальний снаряд с-463 /с-463 ж/
- •3.1 Призначення, будова і дія підривника ргм-2.
- •Призначення, загальна будова і принцип дії підривників в-90 і гпв-2 і трубки т-7
- •Дія підривника
- •3.3 Установка підривників ргм-2 і в-90 на потрібний вид дії.
- •Склад і комплектація бойового заряду. Складання бонових зарядів. Норматив №9.
- •4.2 Призначення, будова гільзи і засобів запалений бойового заряду 122 мм гаубиці д-30.
- •4.3 Маркування на зарядах. Укупорка вистрілів.
- •Розділ VI
- •Види, мета та періодичність технічного обслуговування артилерійського озброєння.
- •Об'єм та періодичність контрольного огляду і поточного обслуговування артилерійського озброєння. Ведення формуляру на гармату.
- •1.3 Зберігання матеріальної частини в підрозділах.
- •1.4 Артилерійські мастила та рідини. Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням.
- •2.1 Підготовка гаубиці та прицільних пристроїв до перевірки. Перевірка контрольного рівня.
- •2.2 Перевірка нульових установок прицілу і нульової лінії прицілювання.
- •2.3 Визначення індивідуальних поправок на невідповідність кутів підвищення по прицілу і квадранту.
- •Розділ VII
- •1. Призначення та загальна будова автомобіля зі. 1-131 і його тактико-технічні характеристики.
- •2. Внутрішня служба в парках.
- •Базові та бойові машини розподіляються на:
- •3. Організація експлуатації автомобільної техніки.
Мал. 13 освітлювач
93 - батарея акумуляторів; 93 - роз'єм штепсельний; 95 — рукоятка; 96 - патрон переносної лампи; 97 - патрон лампи сітки; 98 - віха; 99 - хомут; 100 - сумка; 101 - комплект ламп в укладці (ЗШ); В1,В2,ВЗ - перемикачі; Л1 ДІ2.ЛЗ - лампи МН2.5-0.15.
Практична робота на далекомірах. Технічні перевірки та вивірки бусолі.
Перевірка чутливості та одноманітності показів магнітної стрілки.
зорієнтувати бусоль за допомогою магнітної стрілки;
піднести до орієнтир-бусолі який-небудь металевий предмет та вивести стрілку з стану спокою.
Добре намагнічена стрілка повертається в стан спокою швидкими та рівномірно затухаючими коливаннями (не менше 6-й).
Північний кінець магнітної стрілки після її зупинки повинен зайняти те ж положення, що й при орієнтуванні бусолі.
Проводиться 2-3 рази.
Перевірка мертвого ходу.
В механізмах відлікового та установочного черв'яків, а також вертикальної наводки мертвий хід може бути не більше 0-02.
вибрати місцевий предмет з різким контуром на відстані не менше 100 м;
обертаючи маховичок відлікового черв'яка тільки в одну сторону, навести перехрестя сітки в довільну точку вибраного предмету та записати відлік по бусольному кільцю та барабану;
обертаючи маховичок відлікового черв'яка в тому ж напрямку змістити перехрестя з вибраної точки;
змінивши напрямок обертання відлікового маховичка навести перехрестя в ту ж точку з іншої сторони та знову записати відлік по бусольному кільцю та барабану;
- різниця цих двох відліків буде мертвим ходом відлікового механізму. Перевірку мертвого ходу потрібно проводити на всьому діапазоні шкали через 15-00. Перевірка мертвого ходу, механізму вертикальної наводки виконується аналогічно.
Перевірка кульового рівня.
Вісь нульового рівня повинна бути паралельна вертикальній вісі обертання приладу.
вивести бульбашку кульового рівня на середину;
повернути верхню частину бусолі на 15-00 та подивитись, чи знаходиться бульбашка рівня в межах кола на ампулі рівня;
повернути ще раз верхню частину бусолі на 15-00 та знову перевірити положення бульбашки рівня.
Якщо бульбашка кульового рівня не виходить за межі зовнішнього кола на ампулі рівня, то установку рівня вважають правильною. В противному випадку положення рівня потребує виправлення в майстерні.
Перевірка місця нуля.
При нульових установках на відліковій шайбі та барабані механізму вертикальної наводки і при положенні бульбашки кульового рівня на середині, візирна вісь монокуляра бусолі повинна бути горизонтальною.
вибрати на місцевості з невеликим нахилом дві точки на відстані приблизно 100 м одна від одної;
встановити на одній з точок бусоль та відгоризонтувати її;
виставити поряд з бусоллю віху та відмітити на ній висоту бусолі (від землі до центра об'єктива);
виставити цю віху на другу точку;
навести перехрестя сітки на мітку віхи та записати відлік А1 барабані вертикальної наводки;
поміняти місцями бусоль і віху, попередньо зробивши на відповідає новій висоті монокуляра бусолі над землею;
навести перехрестя сітки на другу мітку та записати відлік А2 ;
обчислити місце нуля за формулою:
МО = (А 1 + А2)/2 брати відліки А1 та А2 зі своїми знаками.
5. Перевірка перископа.
відгоризонтувати бусоль;
навести перехрестя сітки на віддалений місцевий предмет;
- обережно надіти перископ на об'єктив монокуляра бусолі. При цьому зображення предмета не повинно зійти з перехрестя сітки.
При зміщенні зображення предмета більше ніж на 0-01 здійснюється виправлення перископа в оптико-механічній майстерні.
Визначення поправки бусолі для переходу від магнітного азимуту.
Поправка бусолі визначається на місцевості, що розташована як можна ближче до району польових робіт, де буде застосовано прилад.
Якщо потребується визначення поправок ділянок приладів одночасно, тоді порядок роботи наступний:
на точці А з відомим дирекційним кутом орієнтованого напрямку АВ, встановлюють один з приладів, що приймається за основний, на точках 1,2,3..., решта приладів, що вивіряються.
на бусольному кільці і на барабані основного приладу встановлюється відлік, рівний дирекційному куту АВ, при цьому відліку наводять монокуляр в точку В. Приладом, зорієнтованим таким способом, послідовно відмічаються по точках 1,2,3,.. Змінивши одержані відліки на 30-00, отримують дирекційні кути напрямків з точок 1,2,3,.. на точку А..
в цей час, розставлені на точках 1,2,3,... прилади орієнтують за магнітною стрілкою і за командою (сигналом) особи, що організовує вимірювання. Основним приладом також вимірюють магнітний азимут напрямку на орієнтирну точку В (також середнє з 4-5 раз).
За вказівкою організатора вивірки приладу з точок 1, 2, 3, ... знімають (триноги залишають на місці) і переносять їх з точки 1 на точку 2, з точки 2 на точку 3 і т.д. За командою (сигналом) вимірюють магнітні азимути напрямків на точку А(4-5 незалежних вимірів). Середнє значення магнітного азимуту доповідають організатору вивірювання. Отримані дані організатор вивірювання записує у журнал та по всіх вивірках вираховує поправки бусолі для кожного приладу за формулою: ДАм = Ам-а,
Де ДАм - магнітний азимут напрямку на точку А (середнє значення), для основного приладу на точку В;
А - дирекцій ний кут напрямку на точку А (для основного приладу на В) Значення поправки бусолей із зазначенням часу і місця їх визначення записують на бірках, що вкладаються у футляр кожного приладу.
Одержані значення поправок бусолей дійсні на віддаленні не більше 10 км (у неаномаційному районі) від точки, на якій визначалися поправки бусолей.
При пересуванні у новий район на відстань більше 10 км поправки бусолі визначаються по новому. Якщо при цьому визначення поправки для усіх бусолей не є можливим, то визначають 1 поправку на 1-2 бусолях. Отримавши різницю поправок (заново одержана мінус раніше визначена), і враховуючи її знак, змінюють поправки бусолей приладів, вивірених в попередньому районі.
Приклад:
№ Показники
1. Номер бусолі
2. Заново отримана поправка бусолі
3. Раніше отримана поправка бусолі
4. Різкість
5. Середнє значення різкості
Прилад№1
ЕТ630
+0-30
+0-65
-0-35
-0-34
Прилад №2
ЕТ777
+0-33
+0-66
-0-33
(тобто для решти приладів поправки отримані раніше змінюють на -0-34)
Якщо у новому районі неможливо по новому визначити поправки бусолей, то дозволяється у радіусі 30км користуватися попередньою поправкою бусолі, ввівши постанови з топогеодезичної підготовки РВ1 А.
Далі роз'яснити студентам, що після визначення поправки бусолі вона заноситься у формуляр буслі у відповідну графу.
Крім цього, виготовляється бірка розміром 3*5 см, де відображається наступне:
ПАБ-2А
№ ЕТ 630
ΔА=-0-70
Чернівці: Цецино.
М-35-І36-Б
12:00 16.04.96
сержант Стринатко Д.М.
Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів відстаней за допомогою ПАБ-2А.
1.Визначення горизонтальних кутів за допомогою ПАБ-2.
встановити бусоль над точкою місцевості;
впевнитись, що прилад та тринога не хитаються;
вивести бульбашку кульового рівня на середину;
встановити діоптрійне кільце окуляра по зору;
вимірювання кутів провести в два прийоми;
Перший напівприйом користуючись відводкою та маховиками відлікового черв'яка та механізму вертикальних кутів, навести перехрестя сітки монокуляра в правий предмет -зняти відлік по бусольному кільцю та барабану;
за допомогою тих же маховиків навести перехрестя в лівий предмет - знову знімають відлік по бусольному кільцю та барабану;
Різниця відліків буде горизонтальним кутом між напрямками на предмети.
В тому випадку, коли відлік по правому предмету менше відліку по лівому, то до першого додають 60-00.
2. Порядок вимірювання горизонтальних кутів за допомогою кутомірних шкал бусолі:
перехрестя бусолі наводять в правий предмет - по червоним шкалам підганяють нулі
(0-00).
- наводять в лівий предмет та знімають по кутомірним шкалам значення горизонтального кута.
Вертикальні кути вимірюють за допомогою сітки монокуляра та визначають як різницю кутів місця даних предметів зі своїми знаками.
3. Вимірювання відстаней за допомогою бусолі.
Проводиться по далекомірній шкалі монокуляра та з допомогою далекомірної рейки. Спосіб вимірювання відстаней за допомогою далекомірної шкали монокуляра бусолі з використанням 2-х метрової далекомірної рейки грунтується на принципі застосування бусолі як далекоміра з постійною базою та змінним кутом за допомогою цього способу можна вимірювати відстані від 50 до 400м.
на точці, до якої необхідно визначити відстань встановлюють рейку;
діючи маховиками відлікового черв'яка і черв'яка механізму вертикальних кутів монокуляр бусолі наводять так, щоб зображення рейки розташовувалося під горизонтальною шкалою або ліворуч від вертикальної шкали (при вертикальному розташуванні рейки). У першому випадку суміщають правий не оцифрований штрих горизонтальної далекомірної шкали с правою маркою, а в другому випадку — верхній неоцифрований штрих з верхньою маркою, а потім підліковують відстань в метрах по шкалах відповідно напроти лівої або напроти нижньої марки.