Тема 7. Мале підприємництво в ринковій економіці План

1 Поняття малого підприємництва

2 Роль і значення малого підприємництва в ринковій економіці

1 Перехід до ринкових відносин об’єктивно пов’язаний зі становленням і розвитком малого підприємництва. Малий бізнес представляє собою сектор економіки, розвиток якого має вирішальне значення в перехідний до ринку період. Про роль і місце малого бізнесу у національній економіці свідчить досвід промислово розвинених країн, де на цей сектор припадає до 50 – 60 % виробництва валового внутрішнього продукту.

При вивченні цієї теми необхідно розуміти, що ефективне функціонування сектора малого бізнесу неможливе без глибокого знання теорії і практики прийняття рішень в цій галузі ринкової економіки. Це в свою чергу потребує правильного розуміння й однозначного наукового тлумачення поширених і використовуваних в цій сфері термінів (категорій), а саме: мале підприємництво, малий бізнес, мале підприємство, громадянин-підприємець. Мале підприємство – це підприємство з незначною кількістю працівників, невеликими обсягами діяльності, власник якого несе повну відповідальність за результати господарювання, самостійно приймає управлінські рішення з метою привласнення прибутку.

Відповідно до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» суб’єктами малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності; юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 грн. Відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» малі підприємства класифікуються за показником чисельності зайнятих працівників із градацією за сферами діяльності: у промисловості і будівництві — до 200 осіб; у науці і науковому обслуговуванні — до 100 осіб; у галузях виробничої сфери — до 50 осіб; у галузях невиробничої сфери — до 25 осіб; у роздрібній торгівлі — до 15 осіб.

Підприємницька діяльність сфери малого бізнесу реалізується у двох формах: індивідуальна підприємницька діяльність без утворення юридичної особи і приватне підприємство (фірма).

До переваг малого бізнесу належать:

- невелика капіталомісткість і доступність;

- оперативність на ринку (з точки зору поведінки);

- простота в організації;

- самостійність і свобода дій підприємця;

- поєднання в одній особі і власника, і працівника;

- забезпеченість конфіденційності та захищеності власної інформації;

- висока адаптованість до змінюваних умов господарювання та вимог ринку;

- відсутність бюрократизму в управлінні;

- швидка ліквідність фірми;

- поєднання професій;

- підтримання та розвиток підприємницького духу в суспільстві тощо.

До недоліків малого бізнесу належать:

- труднощі в залученні великих капіталів;

- необмежена відповідальність за боргові зобов'язання;

- недостатня ефективність менеджменту;

- невизначеність перспективи.

З’ясовуючи сутність відповідних категорій щодо малого підприємництва, особливу увагу слід приділити питанню класифікації ознак (критеріїв, параметрів) віднесення суб’єктів підприємництва до категорій “мале підприємство” і “мале підприємництво”.

Таблиця 7.1 - Критерії віднесення підприємств до категорії малих в зарубіжних країнах

Країна	Критерії	Примітка
1	2	3
Великобританія	1 Оборот не більше 2,3 млн EUR. 2 Активи не більше 1,5 млн EUR. 3 Середня чисельність зайнятих до 50 осіб.	Відповідно до Закону мале підприємство повинне відповідати двом із трьох критеріїв. Застосовуються також більш конкретні галузеві показники чисельності зайнятих і обороту.

Продовження таблиці 7.1

1	2	3
Німеччина	Чисельність – не більше 500 осіб. Річний обіг – не більше 500 млн EUR.	Офіційне визначення малих підприємств відсутнє. Конкретні показники використовуються при різних видах і схемах підтримки.
Європейська Спілка	Кількість зайнятих – не більше 50 осіб. Річний обіг – менш 4 млн EUR. Сума балансу – менш 2 млн EUR.	Застосовуються різні критерії при наданні підтримки на рівні ЄС. У ряді випадків застосовуються національні критерії.
Італія	Чисельність – менш 300 осіб. Капітал – не більше 9,5 млн EUR. Підприємство не є дочірнім.	Критерії віднесення підприємства до категорії малого встановлюються Міністерством промисловості.
США	Якісні: 1 Керуються незалежними власниками. 2 Не займають домінуючого положення на ринку. Кількісні: 1 Чисельність зайнятих. 2 Річний оборот.	Кількісні критерії встановлюються для кожної галузі у відповідності із Стандартним класифікатором.

Як свідчить досвід зарубіжних країн, класифікаційні критерії – це певні специфічні ознаки малих підприємств, які розрізняються і варіюють в залежності від національних та регіональних особливостей, галузевої належності та інших факторів (табл. 7.1). У світовій практиці сформувались три основних підходи до визначення категорії суб’єкта малого підприємництва, а саме: кількісний, якісний та комбінований, з якими необхідно ознайомитися при вивченні даного питання, користуючись переважно оригінальними зарубіжними та вітчизняними періодичними виданнями.

Слід звернути увагу на те, що на сьогодні відповідно Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" суб’єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності; юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро.

З’ясовуючи місце та роль малого підприємництва в структурі ринкової економіки слід звернути увагу, що їх найбільше характеризують такі кількісні параметри, як кількість малих підприємств в загальній кількості підприємств, зайнятість в секторі малого бізнесу, частка у виробництві валового внутрішнього продукту (ВВП). Значення цих показників в розвинених країн свідчить про те, що даний сектор займає гідне місце порівняно з великими підприємстввми. Якщо за показником внеску до ВВП малий бізнес поступається великому, то за кількістю підприємств та чисельності зайнятих на них значно випереджає його (табл. 7.2).

Таблиця 7.2 - Порівняльні дані про стан розвитку малого і середнього підприємництва в деяких країнах

Країни	Кількість МСП, тис.	Кількість МСП на 1 тис. населення	Зайнято в МСП, млн. осіб	Частка МСП у загальній кількості зайнятих, %	Частка МСП у ВВП країни, %
Великобри танія	2630	46	13,6	49	50 – 53
Німеччина	2290	37	18,5	46	50 – 54
Італія	3920	68	16,8	73	57 – 60
Франція	1980	35	15,2	54	55 – 62
Країни ЄС	15770	45	68,0	72	63 – 67
США	19300	74,2	70,2	54	50 – 52
Японія	6450	49,6	39,5	78	52 – 55

Після вивчення теми безсумнівною повинна стати думка, що становлення і динамічний розвиток малого підприємництва в Україні має вважатися одним із головних спрямувань у здійсненні трансформаційних процесів, яке зможе допомогти вирішити не тільки сучасні проблеми виходу із кризової ситуації, але й інші довгострокові завдання розвитку ринкових відносин

2 Визначити роль і місце малого підприємництва в Україні допоможе рисунок 7.1.

МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЦЕ

ПРОВІДНИЙ СЕКТОР ТА НАЙМЕНШ БЮДЖЕТОМІСТКИЙ ЗАСІБ РИНКОВОЇ ЕКОНОМКИ

СКЛАДАЄ

ОСНОВУ ДРІБНОТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

ВПЛИВАЄ НА

ТЕМПИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ СТРУКТУРУ ТА ЯКІСНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ВВП

ЗДІЙСНЮЄ

СТРУКТУРНУ ПЕРЕБУДОВУ ЕКОНОМІКИ ШВИДКУ ОКУПНІСТЬ ВИТРАТ

ЗАБЕЗПЕЧУЄ

НАСИЧЕННЯ РИНКУ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ; РЕАЛІЗАЦІЮ ІННОВАЦІЙ САМОВИЖИВАННЯ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

СТВОРЮЄ

ДОДАТКОВІ РОБОЧІ МІСЦЯ ПОЖИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ КОНКУРЕНЦІЇ

ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ

ВИСОКОЮ МОБІЛЬНІСТЮ РАЦІОНАЛЬНИМИ ФОРМАМИ УПРАВЛІННЯ

ФОРМУЄ

НОВИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ПРОШАРОК – “СЕРЕДНІЙ КЛАС”

СПРИЯЄ

ПОСЛАБЛЕННЮ МОНОПОЛІЗМУ НАСИЧЕННЮ ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЗМЕНШЕННЮ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ

Рисунок 7.1 - Роль малого підприємництва

З'ясуємо групи факторів, що впливають на створення і функціонування малих підприємств

Таблиця 7.3 - Фактори

Група факторів	Фактори
Фінансові	Відсутність належної системи фінансування, кредитування, страхування малих підприємств. Існуюча система оподаткування і податкові пільги для малих підприємств. Відсутність належної державної фінансової підтримки щодо розвитку малих підприємств.
Економічні	Загальний стан і стабільність економіки країни. Рівень інфляції. Надійність національної грошової одиниці та стан грошового обігу. Темпи і послідовність роздержавлення і приватизації.
Організаційні	Процедура організації створення малих підприємств. Наявність інформації про можливі сфери діяльності малих підприємств. Відсутність інформаційної, консультативної та науково методичної допомоги малим підприємствам. Умови розвитку зовнішньоекономічної діяльності малих підприємств.
Психолого-професійні	Психологічна готовність займатися створенням малих підприємств і їх діяльністю. Емоційна діяльність та престижність займатися діяльністю малих підприємств. Наявність і можливість одержання професійних знань щодо організації створення і діяльності малих підприємств.
Правові	Правова база здійснення діяльності малих підприємств. Наявність правових гарантій функціонування малих підприємств. Система нормативних та інструктивних документів щодо регулювання діяльності малих підприємств.
Ресурсні	Способи і можливість залучення початкового капіталу для створення і діяльності милих під­приємств. Система матеріально-технічного забезпечення малих підприємств. Наявність і способи отримання виробничих площ для малих підприємств.
Соціальні	Ставлення держави до підприємницької діяль­ності, зокрема до малих підприємств. Громадська думка щодо розвитку малих під­приємств взагалі і особливо в сільській місцевості. Стан ринкової інфраструктури для забезпечення функціонування малих підприємств. Рівна і справедлива конкуренція на ринку товарів і послуг.