15. Бухгалтерські рахунки, їх призначення і будова.

Рахунки бухгалтерського обліку — це спосіб поточного обліку, контролю та групування за економічно однорідними видами господарських засобів, їх джерел та операцій. Це також накопичувач інформації, яка узагальнюється і використовується для складання різних зведених показників і звітності.

За призначенням та структурою рахунки розрізняють на:

- рахунки для обліку господарських ресурсів і джерел їх формування,

- рахунки для обліку господарських процесів.

Для повного уявлення про облічуваний об'єкт на кожному рахунку перш за все записують початковий стан засобів або їх джерел, що називається початковим залишком або початковим сальдо.

Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів та їх джерел. При цьому збільшення облічуваного об'єкта записують на одній стороні рахунка, а зменшення - на іншій. Маючи інформацію про початковий залишок облічуваного об'єкта та зміни протягом звітного періоду, визначають його залишок на кінець звітного періоду.

Рахунки мають вигляд двосторонніх таблиць, на яких окремо обліковуються збільшення і зменшення об’єктів обліку.

Ліву частину рахунка називають дебетом, праву — кредитом.

Здійснені господарські операції реєструють за дебетом або кредитом рахунка.

Підсумок сум операцій за дебетом рахунка називають дебетовим оборотом, а підсумок сум операцій за кредитом рахунка — кредитовим оборотом.

Кінцевий залишок засобів на рахунку називають кінцевим сальдо, або залишком на кінець періоду.

Умовно всі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні та пасивні.

16. Схема активного рахунка.

Активні рахунки призначені для обліку активів підприємства (наявності та руху господарських засобів), їх відкривають за статтями активу балансу.

В активних рахунках початковий залишок (сальдо) і всі збільшення реєструють за дебетом рахунка, а всі зменшення — за кредитом.

Оборот - це сума усіх господарських операцій, які протягом деякого часу перебувають на рахунку, якщо по дебету - дебетовий, а якщо по кредиту - кредитовий. Активні рахунки - дебетовий оборот.

Збільшення суми - дебетовий чи кредитовий оборот - це сума, яка надходить на рахунок.

Зменшення суми - це сума, яка вибуває з рахунку.

Сальдо кінцевого залишку - кінцеві результати після операції.

Схема запису на активному рахунку має такий вигляд.

Активний рахунок

Дт Кт

Начальное сальдо (С1) 1 000
З банку 5 000	На зарплату 3 000
За послуги 400	На командировки 500
ОбДт (всього надійшло) 5 400	ОбКт (всього видано) 3 500
Сальдо на конец (С2) 290 000

С2=С1+ОбДт-ОбКт

1 000+5 400-3 500 = 2 900

С2 = 2 900

17. Схема пасивного рахунка.

Пасивні рахунки використовують для руху джерел і формування господарських засобів, їх відкривають для статей балансу, які знаходяться у його пасиві. Рахунки відкривають на початку місяця за показниками балансу і записують на них початкове сальдо.

Оборот - це сума усіх господарських операцій, які протягом деякого часу перебувають на рахунку, якщо по дебету - дебетовий, а якщо по кредиту - кредитовий.

Пасивні рахунки - кредитовий оборот. Початкове та кінцеве сальдо на пасивних рахунках записують у кредиті. Господарські операції, що призводять до збільшення пасивного рахунка, відображають у його кредиті, а операції, що призводять до зменшення пасивного рахунка, – у дебеті.

Кінцеве сальдо пасивного рахунка обчислюють, додаючи до початкового сальдо суму оборотів за кредитом та віднімаючи суму оборотів за дебетом.

Залишок може бути тільки кредитовим, що означає наявність непогашеної кредиторської заборгованості нашим підприємством.

Збільшення суми - це сума, яка надходить на рахунок.

Зменшення суми - це сума, яка вибуває з рахунку.

Сальдо кінцевого залишку - кінцеві результати після операції.

Пасивний рахунок

Дт Кт

Перечисленно поставщикам	300 000	Сальдо на начало (С1) 150 000 Счёт подрядчика к оплате 250 000
Оборот (оплачено) 300 000		Оборот (к оплате) 250 000
		Сальдо на конец (С2) 100 000

С2 = С1+ОбКт-ОбДт

150 000 + 250 000 - 300 000 = 100 000

18. Чим відрізняється активно-пасивний рахунок від активного і пасивного рахунків?

Активно-пасивні рахунки — бухгалтерські рахунки для обліку розрахункових відносин за активними і пасивними операціями, результатом яких можуть бути як дебетові, так і кредитові залишки (підприємство може опинитися або в ролі боржника, або кредитора). До них відносяться:

- розрахунки з різними дебіторами і кредиторами;

- з покупцями й замовниками;

- внутрівідомчі та внутрігосподарські розрахунки.

У дебеті активно-пасивних рахунків записують вартість наданих послуг, реалізації товарно-матеріальних цінностей, продукції, суми грошових переказів з оплати послуг і цінностей;

У кредиті — вартість одержаних послуг, цінностей, продукції, гроші, що надійшли за відпущені цінності тощо.

Активно-пасивний рахунок відрізняється від активного і пасивного рахунків тим що:

1) Початкове сальдо в активно-пасивних рахунках по взаємних розрахунках може бути або дебетовим, або кредитовим.

2) При дебетовому, початковому залишку записи на дебеті означають збільшення, а на кредиті - зменшення дебіторської заборгованості.

При кредитовому сальдо, навпаки, записи по дебету означають зменшення, а по кредиту - збільшення кредиторської заборгованості.

3) Кінцевий залишок також може бути або дебетовим, або кредитовим.

4) Залежно від характеру активно-пасивного рахунка залишки показуються в балансі в активі (при дебетовому сальдо) або у пасиві (при кредитовому сальдо).

До активно-пасивних розрахункових рахунків належать синтетичні розрахункові рахунки, в яких частина аналітичних рахунків - активна, а частина - пасивна. Прикладом може бути рахунок "Розрахунки за товари, роботи, послуги". Цей рахунок має одночасно два залишки -дебетовий і кредитовий.

19. Метод подвійного запису.

Подвійний запис - це запис, що ведеться на двох рахунках. Усі господарські операції на бухгалтерських рахунках відображаються за допомогою методу подвійного запису. Суть його полягає в тому, що кожна господарська операція відображається на рахунках двічі - по дебету одного і по кредиту іншого, причому завжди в рівних сумах. Наприклад, якщо бюджетна установа отримує готівку в банку, то в результаті такої операції грошей в касі стає більше, а на поточному рахунку — менше.

Кожна операція викликає зміни у двох видах активів, або у двох видах джерел, або в одному виді активів (і в тому самому розмірі) та відповідному виді джерел засобів чи коштів.

Механізм дії подвійного запису полягає в одночасному відображенні кожної господарської операції в дебеті одного рахунку і в кредиті другого в однакових сумах.

Запис одної суми на двох рахунках — на одному за дебетом, а на другому за кредитом, називається кореспонденцією рахунків, або бухгалтерським проведенням, а задіяні рахунки — кореспондуючими.

Запис господарській операції та її суми на рахунках має назву рахункової формули. Вони поділяються на:

- прості (коли один рахунок Дт а інший Кт),

- складні (один рахунок дебетують і декілька кредитують, або навпаки).

Для виконання рахункової формули необхідно розв’язати такі питання:

1. З’ясувати економічний зміст операцій

2. Назвати кореспонденцію

3. Дати характеристику рахунків по відношенню до балансу

4. Написати зміст рахункової формули

Для забезпечення управління і контролю необхідною інформацією виникає потреба в облікових даних різного ступеня деталізації. В одних випадках це загальні показники, а в інших деталізовані конкретні показники.

20. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку.

За ступенем узагальнення господарських засобів рахунки поділяються на:

- синтетичні,

- аналітичні.

Синтетичні рахунки Б.О. - призначено для отримання узагальненої (об'єднаної) інформації, вони групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-однаковими ознаками. Наприклад синтетичних рахунків: «Основні засоби», «Готова продукція», «Розрахунки з постачальниками».

Для більшої деталізації синтетичний облік вводять субрахунки, - це рахунки, які є уособленим групуванням аналітичних рахунків у межах відповідних синтетичних рахунків.

Синтетичні рахунки є рахунками першого порядку (на кожний вид активів і пасивів відкривається окремий рахунок), субрахунки рахунками другого порядку, аналітичні рахунки третього, четвертого, п’ятого і т.д.

Аналітичні рахунки мають докладнішу інформацію, ніж синтетичні. На основі аналітичних рахунків будується аналітичний облік, в якому сконцентровано до дрібниць виважену інформацію про наявність та рух необоротних і оборотних активів, власного капіталу і зобов'язань за їхніми видами. Прикладом може бути оборотна відомість до субрахунка № 203 «Паливо» синтетичного рахунка № 20 «Виробничі запаси».

Наприклад, якщо дані синтетичного рахунка містять суму кредиторської заборгованості, їхнє виникнення та погашення, то аналітичний облік дає інформацію щодо конкретних постачальників і стан розрахунків з кожним із них.

Між синтетичними і аналітичними рахунками існує постійний взаємозв'язок. Те, що відображене на синтетичних рахунках, має бути відображене й на аналітичних. Тому сума аналітичних рахунків повинен дорівнювати сумі відповідного синтетичного рахунку.

21. Етапи побудови бухгалтерського обліку.

Б.О. будується з трьох етапів:

1) Первинний облік – це спостереження господарських операцій, їх вимір та запис у бухгалтерських документах.

2) Поточний облік – це відображення господарських операцій на рахунках синтетичного та аналітичного обліку. Показників документів реєструється у реєстрах Б.О.

3) Підсумковий – балансове узагальнення облікової інформації та складання форми звітності.

У кінці кожного місяця інформацію поточного обліку узагальнюють для того, щоб перейти до складання балансу.

22. Класифікація рахунків за економічним змістом.

Класифікація рахунків за економічним змістом дає можливість встановити, які рахунки слід застосовувати для обліку певного об’єкта, дозволяє визначити систему рахунків, які необхідно використовувати на підприємствах тієї чи іншої галузі.

Класифікація рахунків за економічним змістом:

1. Рахунки для обліку господарських засобів (майна):

- необоротні засоби,

- рахунки запасів,

- рахунки грошових коштів.

2. Рахунки для обліку джерел утворення господарських засобів:

- рахунки власних джерел,

- рахунки залучених джерел.

3. Рахунки для обліку господарських процесів та їх результатів:

- рахунки процесу придбання,

- рахунки процесу виробництва,

- рахунки процесу реалізації.

4. Рахунки обліку операцій, які не відображені в балансі (позабалансові рахунки).

23. Класифікація рахунків за своїм призначенням та будовою.

За призначенням та будовою рахунки можуть бути:

- матеріальними,

- грошовими,

- розрахунковими,

- фондові рахунки,

- регулюючі рахунки (контрарні, що зменшують залишок рахунків).

24. Контрарні рахунки, їх характеристика і призначення.

Контрарні рахунки - це регулюючі рахунки бухгалтерського обліку. Їх показники використовуються для регулювання оцінки об'єктів обліку, які відображені в інших рахунках. Контрарні рахунки зменшують оцінку залишків активів або їх джерел, що обліковуються, на відповідних основних рахунках (що регулюються). До контрактивних рахунків належать «Знос Основних Засибів».

Вони поділяються на:

- контрактивні (тобто протиставлені активним рахункам)

- контрпасивні (тобто протиставлені пасивним рахункам).

Кантрактивні рахунки знаходяться навпроти активу, тобто в пасиві, а основні рахунки, які вони регулюють – активні. Найбільш розповсюджений рахунок 13, який регулює залишок по рахунку 10,11,12.

Контпасивні розміщені навпроти пасиву, тобто в активі, а основні рахунки, які в ньому регулюються в пасиві (контпасивний рахунок 46 регулює рахунок 40)