
- •1 Чим основні великомасштабні плани відрізняються від спеціалізованих.
- •2 Які види інженерно-топографічних планів існують
- •3 Чим характеризується точність плану
- •4 Чому в поземній мірі відповідає допустима скп похибка точки ситуації на плані масштабу 1:500 на забудованій території
- •5 Чому в поземній мірі відповідає допустима скп похибка точки ситуації на плані масштабу 1:500 лісового насадження
- •6 Чим характеризується детальність топографічного плану.
- •7 В яких границях в поземній мірі допускається спрямлення контурів на плані масштабу 1:500
- •8 Чим характеризується повнота плану
- •9 Чому був заданий необхідний просвіт між знаками, якщо вибрали масштаб плану 1:500
- •4.20(1)Які характеристики космічних знімків QuikBird ?
- •4.21 Які можливості платформи OpenSceneGraph/Avago?
- •4.22 Для чого проводять польове прив’язування контрольних точок на аерофотознімках?
1 Чим основні великомасштабні плани відрізняються від спеціалізованих.
Великомасштабні топографічні плани, які мають масштаб 1:5 000, 1:2 000, 1:1 000 та 1:500, поділяють на основні, призначені для вирішення загально топографічних завдань (наприклад, у містах та промислових районах) та спеціалізовані (вишукувальні, виконавчі, інвентаризаційні, кадастрові, тощо).
Основні великомасштабні плани складаються згідно з вимогами нормативних документів Укргеодезкартографії і Інструкції з топографічного знімання у вищевказаних масштабах [4], з відображенням усіх об'єктів, контурів та елементів рельєфу територій у прийнятих умовних знаках.
При складанні спеціалізованих планів, крім вищевказаних вимог державного картографування, враховують вимоги відомчих інструкцій, державних будівельних норм (ДБН) та спеціальних вимог, закладених у технічному завданні на виконання робіт. При цьому допускається використовувати і відомчі умовні знаки для відображення об'єктів та контурів місцевості, особливо, при зніманні підземних інженерних мереж, залізничних вузлів тощо.
2 Які види інженерно-топографічних планів існують
Залежно від призначення розрізняють:
- вишукувальні;
- виконавчі;
- інвентаризаційні плани;
- кадастрові плани
Перші складають під час вишукувань для вибору оптимального варіанта розміщення об'єкта будівництва (генерального або детального плану, траси транспортної магістралі тощо), другі – в процесі будівництва для контролю відповідності побудованої споруди проекту, треті - для експлуатації споруд, обліку, технічного обслуговування, ремонту підземних комунікацій тощо
3 Чим характеризується точність плану
Точність
плану
характеризується величинами сумарних
СКП планового і висотного положення
точок ситуації та рельєфу. Якщо врахувати,
що кожна точка плану визначається на
місцевості за координатами, то СКП її
планового положення -
знаходять за формулою:
(4.1)
де
(4.2)
похибки вимірювання координат точки, в які входять похибки побудови планової знімальної основи, похибки знімання, графічних побудов при складанні графічного або фотограмметричного плану та їх деформацій.
Згідно з Інструкцією [13] СКП точки ситуації відносно найближчих пунктів знімальної основи не може перевищувати 0,5 мм на плані будь-якого масштабу для чітких контурів на забудованих територіях і 0,9 мм - для лісових насаджень і в гірських районах. Проте залежно від завдань проектування вимоги до взаємного положення контурів можуть змінюватися як в сторону зменшення вимог, так і їх збільшення. Наприклад, в випадку розміщення об'єкта на території з капітальними і висотними будинками вказану похибку зменшують до 0,2 мм, а на незабудованій території вона може бути збільшена до 0,5 мм в масштабі плану.
За експериментальними даними при виконанні всіх вимог Інструкції [4] mк повинно знаходиться в границях 0,18÷0,30мм, а mm , відповідно в границях 0,3÷0,4 мм. Точність копій планів, звичайно, дещо нижча ( вплив похибок копіювання, деформація носія) і приймається рівною 0,5мм.