Види міжбюджетних відносин

1. Вертикальні – між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також між органами місцевого самоврядування різних рівнів.

2. Горизонтальні – між органами місцевого самоврядування одного рівня, з метою фінансового вирівнювання шляхом передачі фінансових ресурсів іншим для забезпечення надання суспільних послуг на рівні мінімальних соціальних стандартів держави.

Принципи функціонування системи міжбюджетних відносин

1. економічної ефективності – стимулювання органів державної влади різних рівнів в проведенні структурних реформ, підтримуванні конкурентного середовища; забезпечення сприятливого інвестиційного та підприємницького клімату, зростання доходів населення, економічного розвитку регіонів;

2. бюджетної відповідальності – управління державними фінансами в інтересах громадян при максимально ефективному використанні фінансових ресурсів відповідних регіонів для надання суспільних послуг; прозорості і підзвітності бюджетної політики; збалансованості бюджетного процесу; підвищення взаємної відповідальності органів влади різних при розробці та реалізації бюджетної політики;

3. соціальної справедливості – рівний доступ громадян незалежно від місця їх мешканця до суспільних послуг і соціальних гарантій;

4. політичної консолідації – досягнення суспільної згоди в проблемах розподілу між органами різних рівнів фіскальних повноважень; створення умов для ефективного виконання органами влади і місцевого самоврядування своїх функцій; сприяння розвитку громадянського суспільства;

5. територіальної інтеграції – забезпечення єдності бюджетної системи, запобігання виникнення і пом’якшення диспропорцій регіонального розвитку, зміцнення територіальної цілісності країни.

2.Структура механізму міжбюджетних відносин.

Структура механізму міжбюджетних відносин

• методи міжбюджетних відносин;

• форми міжбюджетних відносин;

• моделі міжбюджетних відносин;

• інструменти міжбюджетних відносин;

• інструменти міжбюджетних відносин;

• інституціонально-правові структури.

Модель міжбюджетних відносин являє собою інституціональний підхід до визначення організаційних основ взаємовідносин між різними рівнями влади, який пов'язаний з політикою уряду та місцевих адміністрацій у вирішенні проблем розподілу доходів та видатків між ланками бюджетної системи. Можна визначити дві основні моделі (централізовану та децентралізовану), механізм дії яких обумовлюється сукупністю елементів (методів, форм, інструментів тощо) та базується на відповідних принципах функціонування.

Моделі міжбюджетних відносин

1. Централізована

• Обмеження прав місцевих органів у форсуванні власних бюджетів.

• Відсутність або формальна наявність розподілу функціонування обов’язків між ланками державного управління.

• Підпорядкування регіональних інтересів національним проблемам.

• Авторитарний розподіл податкових повноважень і надання фінансової допомоги місцевим органам влади.

• Залежність від форм державного устрою.

2. Децентралізована

• Невтручання держави в бюджетний процес регіонів.

• Чітке законодавче розмежування видаткових повноважень між різними рівнями управління.

• Дотримання інтересів територіальних громад, їх об’єднання, враховуючи загальні цілі уряду держави.

• Цілеспрямований розвиток фінансової автономії місцевого самоврядування.

• Здійснення розподілу дохідних джерел на підставі бюджетних угод.

• Незалежність від форми державного устрою.