Лекція 14. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування

1. Бюджетний дефіцит як економічна категорія та показник стану бюджету.

2. Причини виникнення, джерела покриття та заходи зниження бюджетного дефіциту.

Література

1. Бюджетна система: навч. Посіб. / н.Д.Чала, л.В. Лазаренко. – к.: Знання, 2010, ст. 61-66.

2. Фещенко л.В., Проноза п.В., Кузьминчук н.В. Бюджетна система України: Навчальний посібник. – к.: Кондор, 2008. – ст. 56-68

1. Бюджетний дефіцит як економічна категорія та показник стану бюджету.

Дефіцит бюджету – це об’єктивні економічні відносини між учасниками суспільного виробництва щодо використання бюджетних коштів згідно з наявними джерелами доходів. Дефіцит, як правило, виникає внаслідок незбалансованості бюджету: нестачі бюджетних коштів у порівнянні з потребою в них для фінансування державних витрат. Прийняття бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється при наявності обгрунтованих джерел його фінансування.

Дефіцитом бюджету у традиційному розумінні є перевищення видатків над доходами. Його розмір є важливим показником економіки країни. Дефіцит залежить як від економічних, так і від соціальних, політичних, екологічних чинників.

Розмір дефіциту бюджету базується на таких положеннях:

• дефіцит бюджету різницею між видатками та надходженнями;

• величина надходжень та видатків залежить від низки факторів;

• видатки згруповані за ознакою напряму використання в три елементи;

• надходження бюджету визначені як функція залежності від двох агрегованих елементів;

• кожний елемент формування дохідної та видаткової частин залежить від інших чинників.

З урахуванням вищеназваного розмір дефіциту бюджету визначаться за формулою:

ДБ = В – Д = З + Т + Б – (ВП х П),

де В – видатки бюджету;

Д – доходи бюджету;

З - державні закупівлі;

Т – соціальні трансферти та платежі;

Б – розмір державного боргу, що підлягає сплаті;

ВП – розмір реального внутрішнього продукту;

П – частка податкових виплат.

Значення цих показників залежить від таких факторів, як: обсяг реального продукту; динаміка цін; обсяг закупівель; обсяг соціальних виплат; ступінь диференціації доходів населення; відсотки за державним боргом та графік його погашення; курс національної валюти; співвідношення реального та потенційного продукту; ступінь використання трудових ресурсів; агрегативна податкова ставка; динаміка грошової маси; динаміка облікової ставки тощо.

Дефіцит бюджету є одним з макроекономічних показників, що характеризують стійкість економічної системи. Ефективна економічна система дозволяє регулювати співвідношення доходів і видатків таким чином, що сальдо бюджету є позитивним або має незначний дефіцит.

Розмір бюджетного дефіциту, що перевищує 3 відсотки валового національного продукту, приводить до зниження інвестиційної активності та збільшення розміру інфляції.

Виділяють три складові частини бюджетного дефіциту:

• фактичний дефіцит – відображає реальні доходи, витрати бюджету і дефіцит за визначений період;

• структурний дефіцит – це дефіцит при умовах повного використання потенційних виробничих ресурсів;

• циклічний дефіцит – це результат недонадходження бюджетних доходів внаслідок циклічних перепадів в економіці.

Розрізняють такі види бюджетного дефіциту:

• за формою прояву:

• відкритий – офіційно визначаться у законі про державний бюджет на поточний рік;

• прихований - державою офіційно не визначається. Це завищення планових обсягів доходів, включення до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту.

• за причинами виникнення:

• вимушений – обумовлений недостатністю фінансових ресурсів внаслідок низького рівня ВВП;

• свідомий – обумовлений характером фінансової політики держави (зниження рівня оподаткування для стимулювання економіки).

• за напрямком фінансування :

• пасивний – покриття поточних витрат;

• активний – спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприяє зростанню ВВП.