Лекція 11. Фінансове забезпечення видатків на охорону здоров’я і фізичну культуру

1. Видатки бюджету на фінансування охорони здоров’я.

2. Видатки на розвиток фізичної культури та спорту.

Література

1. Бюджетна система: навч. Посіб. / н.Д.Чала, л.В. Лазаренко. – к.: Знання, 2010, ст. 148-176

1. Видатки бюджету на фінансування охорони здоров’я.

Розмір видатків на утримання установ охорони здоров’я визначається кошторисом доходів і видатків. Вихідною базою для визначення розміру асигнувань за основними статтями кошторису установи охорони здоров’я є такі показники:

- кількість лікарських ліжок;

- кількість лікарських посад;

- кількість лікарських відвідувань;

- кількість ліжко-днів;

- чисельність прикріпленого населення.

Кількість лікарняних ліжок – це показник для визначення витрат на утримання стаціонарних лікарень. Його розраховують згідно з прогнозом економічного і соціального розвитку, виходячи з демографічних, соціально-економічних, культурно-побутових умов тощо. Відповідно до кількості ліжок визначають штати середнього і молодшого медичного персоналу.

Середньорічна кількість ліжок у лікувальних закладах (К) визначається за формулою:

К = П + В  М /12,

де П — перехідна кількість ліжок на початок планового року;

В — кількість нових ліжок, які вводяться в дію в плановому році;

М — число місяців функціонування нових ліжок, які вводяться.

Кількість лікарських посад – показник, що використовується для визначення витрат з амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення. Цей показник встановлюється згідно з чинним нормами на відповідну кількість населення.

Кількість лікарських відвідувань - показник, що використовується для визначення витрат на придбання медикаментів і перев’язувальних засобів (код 1132) при амбулаторному обслуговуванні населення. Цей показник визначають, виходячи з кількості середньорічних лікарських посад, затверджених за кошторисом, кількості годин роботи лікаря цієї спеціальності на день (наприклад, 6 год 30 хв для дільничого терапевта), норми прийому хворих на годину та кількості робочих днів на рік. Так, норма прийому дільничого терапевта дорівнює 22 особи за день (15 осіб за 3 год роботи в поліклініці та 7 чоловік за 3,5 год під час надання допомоги вдома).

Число лікарських відвідувань визначається за формулою:

,

де В_н — загальне число лікарських відвідувань у даній поліклініці;

п — число лікарських спеціальностей;

Л_сі — середньорічне число лікарських посад і-ї спеціальності;

Ч_і — число годин роботи на день лікаря і-ї спеціальності;

Н_і — норма прийому хворих у день лікарем і-ї спеціальності;

Д — число робочих днів у році.

Кількість ліжко-днів – показник для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів. Його розраховують як добуток середньорічної кількості ліжок на кількість днів функціонування ліжка на рік.

Оплата праці медичних працівників (код 1111) здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу з урахуванням доплат, надбавок та інших підвищень, передбачених чинним законодавством. Схемні посадові оклади лікарів-хірургів усіх спеціальностей, лікарів-анестезіологів та лікарів-ендоскопістів підвищуються за здійснення операційних втручань від 15 до 40%. Крім того, медпрацівникам передбачені такі види доплат: за роботу в нічний час (до 35% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час); за суміщення професій і посад (до 50% посадового окладу відсутнього працівника) та ін. Працівники медичних закладів можуть преміюватися за досягнення кращих результатів у роботі за встановленими показниками.

Річний фонд заробітної плати працівників медичного закладу (Ф_рік) розраховується за формулою:

,

де З_сі — середньомісячна ставка заробітної плати, визначена для і-ї групи медичного персоналу за тарифікаційним списком, а для адміністративно-господарських та інших працівників — виходячи зі штатного розпису і встановлених посадових окладів;

С_сі — середньорічна кількість посад по і-й групі працівників;

п = 4 (чотири групи персоналу:

- лікарі,

- середній медичний персонал,

- молодший медичний персонал,

- адміністративно-господарський та інший персонал).

У плануванні витрат за кодами кошторису медичних установ важливе місце посідають норми і нормативи (норми витрат на харчування, медикаментів тощо). Разом з тим розмір цих норм і нормативів залежить від наявних бюджетних коштів. Відповідно лімітування видатків розпорядниками коштів (за допомогою лімітної довідки) може призводити до скорочення видатків, які вже були розраховані.

Лімітна довідка – це документ, який містить затверджені бюджетні призначення та їх щомісячний розподіл, а також інші показники, що згідно з законодавством мають бути визначені на основі відповідних нормативів.

Тому необхідним є введення страхової медицини, як це зробили майже всі постсоціалістичні країни.

Середні витрати на харчування (код 1133) і придбання медикаментів (код 1132) обчислюються за формулою:

,

де Н_св — середньозважена норма витрат;

Н_і — індивідуальна норма для ліжок і-ї спеціалізації;

У_і — питома вага ліжок і-ї спеціалізації в загальній структурі ліжкового фонду.

Для розрахунку середніх видатків на придбання м’якого інвентаря (Н_м) використовують дві норми — для нової і діючої мереж:

,

де Н_ні — індивідуальна норма витрат на придбання м’якого інвентаря, встановлена для нової мережі ліжок і-ї спеціалізації;

Н_ді — індивідуальна норма витрат на придбання м’якого інвентаря, встановлена для діючої мережі ліжок і-ї спеціалізації;

У_і — питома вага ліжок і-ї спеціалізації у загальній структурі ліжкового фонду.

Витрати на фінансування закладів охорони здоров’я включають видатки на лікувально-профілактичні заклади (лікарні, поліклініки, диспансери, станції швидкої допомоги та ін.), видатки на санітарно-профілактичні заклади, центри здоров’я та ін.

Сьогодні вся галузь охорони здоров’я фінансується не більш як на 60% від потреби , і 80% цих коштів йдуть на заробітну плату медичних працівників