Ознаки бюджетних відносин

1. Перерозподільний характер – бюджет виконує функції перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, верствами населення.

2. Всеохоплюючий характер – ними охоплені всі юридичні і фізичні особи.

3. Законодавче регулювання – здійснюється за трьома напрямками:

• загальним (Бюджетним кодексом);

• законами, що регламентують надходження доходів і фінансування видатків;

• прийняттям щорічного закону про Державний бюджет на поточний рік.

Бюджет виступає в якості основного інструменту регулювання та впливу на розвиток економіки країни. Відповідно до Конституції України держава через бюджет має змогу зосередити фінансові ресурси на основних сферах та напрямах економічного і соціального розвитку.

Роль бюджету держави

Правова – бюджет затверджується законом, яким на орган виконавчої влади покладається обов’язок мобілізувати певну суму коштів і витратити ці кошти на відповідні видатки.

Політична – законодавчий орган за своїм волевиявленням затверджує обсяг видатків і доходів бюджету на плановий рік і цим ставить уряд під свій контроль.

Соціально-економічна – держава використовує бюджет для здійснення територіального та міжгалузевого розподілу та перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню.

2. Бюджетний устрій.

Бюджетний устрій визначає, яким чином здійснюється побудова бюджетної системи. Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи держави, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетний устрій визначається з урахуванням державного устрою та адміністративного поділу країни та на таких засадах:

• виділення видів бюджетів;

• встановлення принципів побудови бюджетної системи;

• розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;

• визначення характеру і форм взаємовідносин між бюджетами.

Теоретично можливі 3 варіанти виокремлення видів бюджетів:

1. Створення єдиного бюджету для всієї країни (не має практичного застосування);

2. Створення окремих регіональних бюджетів (не має практичного застосування);

3. Створення на кожному рівні адміністративного поділу централізованих відповідно до певної адміністративної одиниці (державний бюджет України, бюджет АРК) та децентралізованих видів бюджетів (має застосування, але також ряд недоліків).

Можливі два альтернативні варіанти побудови бюджетної системи – за принципом єдності (всі бюджети, створені в країні, є одним цілим) та за принципом автономності (кожен бюджет є відносно відокремленим і формується автономно від інших).

Принцип єдності бюджету забезпечується затвердженням на кожному рівні зведеного бюджету єдиної системи доходів і видатків; управлінням бюджетом з єдиного центру – Міністерства фінансів. Перевага системи, побудованої за цим принципом, - можливість здійснювати централізоване управління бюджетом; недолік – не створює зацікавленості місцевих органів влади, немає реальної самостійності місцевих органів влади, немає реальної самостійності місцевих органів влади.

Принцип автономності забезпечується за рахунок затвердження й виконання кожного бюджету окремо; чіткого розмежування доходів і видатків між бюджетами; необмежених прав місцевих органів влади та управління у затвердженні й виконанні власних бюджетів. Перевага системи, побудованої за принципом автономності, - втручання згори неможливе; недолік – рівень соціального забезпечення та соціального захисту громадян однієї держави, які проживають у різних регіонах, є різним, оскільки залежить від податкоспроможності цього регіону; система сприяє проявам сепаратизму.

Принцип єдності і самостійності є взаємовиключними поняттями і обидва є суттєво обмеженими: єдиний бюджет не створюється на жодному рівні; місцеві органи влади не мають реальної самостійності. Співвідношення “єдності” та “автономності” при побудові держав світу є зміщеним у напрямі “автономності”.