Лекція 10. Фінансування розвитку освіти, науки і культури.

1. Фінансування розвитку освіти і науки.

2. Фінансування науково-дослідних робіт.

3. Фінансування розвитку культури і мистецтва.

Література

1. Бюджетна система: навч. Посіб. / н.Д.Чала, л.В. Лазаренко. – к.: Знання, 2010, ст. 153-169

2. Фещенко л.В., Проноза п.В., Кузьминчук н.В. Бюджетна система України: Навчальний посібник. – к.: Кондор, 2008. – ст. 156-203

3. Карлін М.І. Бюджетна система України: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008., ст. 128-158

1. Фінансування розвитку освіти і науки.

Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні ґрунтується на засадах:

• гуманізму,

• демократії,

• національної свідомості,

• взаємоповаги між націями і народами.

Це закріплено в законі України “Про освіту”, прийнятому 23 травня 1991 року та у змінах і доповненнях від 23 березня 1996 року, де серед основних принципів державної політики в галузі освіти визначені такі:

1. доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

2. рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

3. гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

4. органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;

5. незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

6. науковий, світський характер освіти;

7. інтеграція з наукою і виробництвом;

8. взаємозв'язок з освітою інших країн;

9. гнучкість і прогностичність системи освіти;

10. єдність і наступність системи освіти;

11. безперервність і різноманітність освіти;

12. поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

За функціональною класифікацією система освіти складається з таких ланок:

• дошкільна освіта;

• загальна середня освіта;

• заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації;

• позашкільна освіта;

• професійно-технічна освіта;

• вища освіта;

• післядипломна освіта;

• інші заклади та заходи в галузі освіти.

Основним джерелом фінансування витрат на освіту є державний та місцеві бюджети. Додатковими джерелами фінансування освіти є такі:

• кошти, одержані за підготовку підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;

• плата за надання додаткових освітніх послуг;

• кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчально-виховним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій і громадян;

• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, устаткування;

• дотації місцевих органів влади;

• кредити банків;

• добровільні грошові внески, матеріальні цінності, отримані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.

Розмір витрат на утримання шкіл визначається кошторисом доходів і видатків. Вихідною базою для визначення розміру асигнувань за основними статтями кошторису школи є кількість учнів і класів.

Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, середньорічні показники кількості учнів і класів розраховується за такою формулою (ця формула використовується для підрахунку контингенту в усіх видах освітніх закладів):

К₁ . 8 К₂ . 4

К = --------- + -------------

12 12

де К – середня кількість учнів (класів);

К₁ – кількість учнів (класів) на початок календарного року;

К₂ – кількість учнів (класів) на початок навчального року (на 1 вересня).

Кількість учнів і кількість класів відображають у кошторисі на дві дати: на 1 січня і 1 вересня планового року. Кількість учнів і класів на 1 січня беруть за фактичним станом на останню звітну дату. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається відповідно до плану прийому і випуску учнів, а кількість дітей, що підуть до школи в наступному навчальному році, - за даними спеціального обліку, який веде школа.

Кількість учнів на 1 вересня планового року розраховують по І-ІV і V – ХІ класах відповідно до кількості учнів, який планується прийняти, та наповнення класів, а по інших класах – на основі плану переходу учнів з класу до класу. Граничне наповнення для І- ІХ класів становить 30 осіб, для Х -ХІ – 35 осіб.

Після складання кошторису розраховують кількість педагогічних ставок по школі за трьома показниками: кількості класів, кількості годин навчальних занять, норми навчального навантаження учителів на тиждень.

Передбачається така кількість обов’язкових навчальних годин на тиждень: І –ІV класів – 24; для V – ІХ – 36: для Х- ХІ – 32. Для окремих класів кількість оплачуваних годин занять на тиждень може бути більшою, ніж передбачається навчальним планом. Так, учителям І- ІV класів, які не можуть проводити уроки фізичного виховання і співу за станом здоров’я та з інших причин, виплачується повна місячна ставка за умови довантаження їх іншою навчально-виховною роботою.

При визначенні кількості оплачуваних годин на тиждень для V-ХІ класів слід брати до уваги, що на заняттях з трудового виховання та іноземної мови клас може бути поділений на дві групи, якщо в ньому більше ніж 25 учнів.

Загальну кількість годин для кожного класу беруть при складанні директором школи тарифікаційного списку за станом на 1 вересня кожного року. За даними про кількість класів і навчальних годин на тиждень для кожного класу, а також за нормою навчального навантаження учителя визначають кількість педагогічних ставок для груп класів: І –ІV, V – ІХ, Х – ХІ і на один клас. Норма навчального навантаження учителя на тиждень становила донедавна для І – ІV класів – 20 год, для V – ХІ – 18 год, зараз - для всіх класів – 18 год.

Кількість педагогічних ставок за відповідною групою класів (К) у середніх школах визначається за формулою:

К_гп

Кс = ------------

Н_г

де К_г - загальна кількість годин навчальних занять за тиждень за планом;

Н_г - норма навчального навантаження вчителя на тиждень.

Отже, місячна заробітна плата вчителя за навчальні години (О_нг ) розраховується за формулою:

С х К_г

О_нг =-------------

Н_г

де С – встановлена тарифна ставка з урахуванням підвищень;

К_г - фактичне число годин роботи вчителя на тиждень;

Н_г – норма навчального навантаження вчителя на тиждень

Розрахунок зарплати вчителів, кількість розрахованих педагогічних годин і педагогічних ставок відображається у спеціальному документі – тарифікаційному списку. Посадові оклади педагогів встановлюються за Схемою посадових окладів, встановленою МОН України. Крім основного окладу, педагогам встановлюють доплати і надбавки за класне керівництво, за перевірку зошитів, за завідування кабінетом, за почесні звання, за науковий ступінь.

Кількість посад заступників і організаторів масової роботи залежить від кількості класів, а ставка зарплат директора і заступників - від кількості учнів. Кількість посад обслуговуючого персоналу визначається за встановленими нормативами (кількість прибиральниць – за нормативами площі на одну прибиральницю).

Видатки на канцелярське приладдя, придбання класних журналів, бланків свідоцтв, медалей, грамот, придбання або передплату періодичних, довідкових, інформаційних видань (крім придбання книг для бібліотечних фондів) розраховуються прямим розрахунком з розшифровкою витрат на конкретний клас або виходячи з фактичних витрат на одного учня, що склалися в школі за минулий звітний період.

Навчальні витрати розраховуються за нормами на один клас, затвердженими у встановленому порядку.

Витрати на продукти харчування передбачаються тільки на школи, які мають групи продовженого дня. Ці витрати визначають за встановленими нормами, залежно від кількості учнів, які отримують харчування за рахунок бюджетних коштів, та кількості днів харчування, які розраховуються на основі даних за минулі роки.

Витрати на придбання книг, періодичних видань для бібліотечних фондів розраховуються, виходячи із затверджених норм на один клас.

Розмір видатків на відрядження визначається, виходячи з фактичних даних, що складалися в минулі роки, з урахуванням необхідності жорсткої економії бюджетних коштів.

Оплата послуг з утримання бюджетних установ обчислюється прямим розрахунком на основі діючих тарифів, порядку розрахунку за окремі види послуг.

Школа-інтернат – це навчально-виховний заклад, який надає допомогу у навчанні і вихованні дітей сім’ям, які не мають для цього належних умов.

Ці заклади сприяють реалізації потреб суспільства і держави у загальній середній освіті відповідно до інтересів, здібностей та нахилів особистостей.

Згідно з бюджетною класифікацією виділяються такі типи шкіл-інтернатів:

• загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи –інтернати;

• загальноосвітні школи – інтернати для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;

• дитячі будинки;

• спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи та інші заклади для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку;

• загальноосвітні школи соціальної реабілітації.

Фінансово-господарська діяльність загальноосвітньої школи-інтернату здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків. Доходи і витрати за більшістю статей кошторису школи-інтернат плануються так само, як і в загальноосвітній школі, але є деякі особливості. Так, при плануванні заробітної плати додатково передбачається штат вихователів з розрахунку на дві одиниці на кожну групу вихованців 1-9 класів та одна одиниця на групу вихованців 5-11 класів. Ставка заробітної плати вихователя встановлена за 5 годин роботи на день.

Посадові оклади керівних працівників загальноосвітніх шкіл-інтернатів підвищуються на 0,4 мінімальної заробітної плати; шкіл-інтернатів для дітей та підлітків, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, потребують особливих умов виховання або тривалого лікування, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, та дітей, які залишилися без піклування батьків, - на 0,66 мінімальної заробітної плати; дитячих будинків-інтернатів, шкіл-інтернатів для дітей сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, з контингентом дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, із затримкою психічного розвитку – на 1,33 мінімальної заробітної плати.

У штаті адміністративно – господарського і навчально-допоміжного персоналу додатково передбачаються посади лікаря, медсестри, працівників кухні та інші залежно від кількості учнів у школі-інтернаті.

Видатки на харчування розраховують, виходячи з установлених норм харчування одного учня, кількості днів харчування на рік та кількості учнів, що проживають в інтернаті. Навчальні видатки визначають за нормами на одного вихованця на рік.

На відміну від загальноосвітніх шкіл, у школах-інтернатах значні видатки передбачаються на придбання м’якого інвентарю та устаткування. Ці видатки розраховуються за нормами на одного вихованця, які диференціюються за роками перебування вихованців у школах-інтернатах. По закінченні загальноосвітньої школи-інтернату вихованцям видається безплатно комплект літнього одягу і взуття, яке було в користуванні під час навчання в школі-інтернаті, а за бажанням батьків та осіб, які їх замінюють, із урахуванням матеріального стану сім’ї може безплатно видаватися також комплект зимового одягу і взуття, що було в їхньому користуванні під час навчання.

За утримання дітей у загальноосвітніх школах-інтернатах батьки вносять плату, розмір якої залежить від їхнього доходу та кількості дітей у сім’ї. За рахунок плати батьків покривається незначна частина витрат на утримання дітей.

Плата за утримання дітей у санаторній школі-інтернаті з батьків не береться. Діти, що не мають батьків, утримуються в школі-інтернаті на повному державному забезпеченні. Знижується плата батьків за утримання вихованців, які проживають у сім’ях, але одержують харчування й одяг.