Лекція 6. Офіційні трансферти

1. Суть офіційних трансфертів.

2. Види офіційних трансфертів.

Література

1. Булгакова С.О., Василенко Л.І., Єрмоленко Л.В., Огонь Ц.Г., Масленнікова Т.О., Чечуліна О.О. Бюджетна система України. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002., ст. 48-50.

2. Бюджетна система: навч. Посіб. / н.Д.Чала, л.В. Лазаренко. – к.: Знання, 2010, ст. 25-34

1. Суть офіційних трансфертів.

Офіційні трансферти (франц. transfert від лат. transfero – перено­шу, переміщую) означають виділення бюджетам нижчого тери­торіального рівня грошових коштів з фонду фінансової підтримки місцевого самоврядування на нормативній основі.

Частка у цьому фонді кожної адміністративно-територіальної одиниці, що потребує фінансової допомоги, встановлюється розрахунковим шляхом. Зазна­чений фонд утворюється за рахунок бюджету вищого рівня на нор­мативній основі.

Бюджетний кодекс України передбачає застосування системи міжбюджетних трансфертів — коштів, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Трансферти — це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самовря­дування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безпово­ротній основі.

Офіційні трансферти можуть передбачатися від органів державного управління України та від урядів зарубіжних країн і міжнародних організацій.

Основна роль трансфертів полягає у вирішенні проблеми вертикальної незбалансованості окре­мих бюджетів, яка виникає внаслідок невідповідності між відпові­дальністю за фінансування видатків та можливостями збору податків на місцевому рівні. Система трансфертів сприяє згладженню нерівно­стей між адміністративно-територіальними одиницями, тобто на го­ризонтальному рівні, зумовлених соціально-економічними особливо­стями розвитку кожного регіону, та їх фінансовими можливостями.

До основних умов ефективного функціонування системи транс­фертів належать:

• здатність забезпечувати місцеві органи влади фінансовими ре­сурсами, достатніми для виконання покладених на них зобов´язань;

• забезпечення достатнього обсягу податкових зборів місцевими органами влади для уникнення бюджетного дефіциту. Надання трансфертів має базуватися на такому підході, щоб створювати стимули для місцевих органів влади щодо економного і раціонального викорис­тання бюджетних коштів;

• забезпечення справедливості у розподілі фінансових ресурсів усіх адміністративно-територіальних одиниць.

Головною ознакою міжурядових відносин у будь-якій країні є організація та способи переміщення фінансових ресурсів від одного рівня влади до іншого, основним інструментом якого є система бюджетних трансфертів.

Україна згідно з Конституцією є унітарною державою, але так історично склалося, що рівень економічного розвитку областей є різним. Для сталого соціального забезпечення необхідно застосовувати механізм перерозподілу між доходами і видатками областей через державний бюджет. Така ж ситуація наявна і всередині самих областей, між її окремими містами та районами.

Бюджетні відносини — це перш за все розподіл повноважень між органами державної влади і органами місцевого самоврядування, а вже потім — розподіл обов'язків за видатками і джерел доходів між бюджетами різних рівнів.

Міжбюджетні відносини — відносини між державою, АР Крим і місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Рис. 6. Класифікація взаємовідносин між бюджетами.