3. Система роботи з родиною

Друга молодша група (3-4 р.)

У роботі з сім’єю малюків основну увагу слід приділяти налагодженню стосунків з батьками. Враховуючи , що багато дітей приходить в означену групу з сім’ї, завдання педагогів і батьків - полегшити дитині входження в нові умови, спростити процес адаптації до них. Це потребує від обох сторін досить частих зустрічей, готовності й бажання порозумітися.

Систему роботи з родинами у групах молодшого дошкільного віку подаємо у додатку Ї1.

Полегшенню адаптації молодших дошкільнят до умов життя сприятимуть:

- запрошення батьків з дитиною, яка лише через тиждень – другий прийде до дитячого садка, на спільні з іншими дітьми прогулянки;

- надання батькам можливості бути присутніми поруч із дитиною впродовж перших п’яти днів;

- бесіди з батьками з метою ознайомлення педагога з індивідуальними особливостями новачка, його звичками й уподобаннями;

- увага вихователя до нової дитини, терпіння, витримка, розуміння складності стану малюка, співчуття йому.

Тематика батьківських зборів, бесід, консультацій повинна включати такі важливі питання: адаптація малюка до умов життя в дошкільному закладі; виховання навичок самообслуговування; шляхи формування самостійності дітей удома; здоров’я дітей; добрі й погані звички малюків; як правильно одягати дитину; як купувати і виготовляти іграшки; розвиток рухової активності в домашніх умовах тощо .

Визначаючи тематику зборів, бесід, консультацій, вихователь ураховує запити і побажання батьків. Практика показує, що в роботі з сім’єю доцільно якомога частіше застосовувати такі прийоми, як показ, спостереження, вправляння. Оскільки дитина трьох років залежить від батьків, їхньої допомоги і підтримки, дорослих слід учити реальної взаємодії з малюками. З цією метою можна використати систему практичних занять («Учимося робити руками» , « Разом малюємо», « Що можна зробити з паперу?» тощо) .

Середня група (4-5 р.).

Основну увагу в роботі з батьками дітей означеної групи слід приділити таким питанням: роль членів сім’ї у становленні особистісних якостей дошкільника, виховання доброзичливого і турботливого ставлення до інших, умінь налагоджувати стосунки з однолітками, статеве виховання дітей тощо (див. Додаток К).

Особливу увагу доцільно приділяти вправлянню батьків у вмінні спілкуватись з дітьми вдома. Цьому сприятиме бесіда на тему:« Чи вміємо ми спілкуватись».

У батьківському куточку доцільно помістити матеріали про вікові особливості дітей п’ятого року життя та їх врахування в сімейному вихованні. Педагогу слід закріпити дружні й відверті взаємини з батьками вихованців, використовувати їхню готовність у допомозі. З цією метою можна передбачити такі рубрики: «Вітаємо Вас і Вашу дитину з днем народження !», « Запитуйте - відповідаємо», « Дякуємо Вам за допомогу», «Батьки – наші помічники» тощо . Доцільно запрошувати батьків на чергування, залучати до пошиття одягу лялькам, виготовлення іграшок тощо.

Віддаючи перевагу показу, а не словесному переконанню, слід підсилювати сказане наочною інформацією (стенди «Діти очима батьків» і «Батьки очима дітей», магнітофонні записи бесід із дошкільнятами; виставки поробок, виготовлених дітьми спільно з вихователями в дитячому садку і з батьками вдома тощо ).

Наочній пропаганді можуть слугувати і тематичні виставки, виставки дитячих робіт. Доцільно щоб матеріали стендів, теми виставок відображали питання, яким педагог присвятив збори, консультацію, бесіду. У цьому випадку матеріали стендів готують батьків до участі в обговоренні того чи іншого питання, яке планується обговорюватися. Можлива тематика стендів: «Що і як розповідати дітям про працю дорослих», «Розвивайте у дітей цікавість», « Які ігри грає дитина вдома?», « Прочитайте ці книги дітям» (див. Додаток К 2) .

В роботі з батьками доцільно використовувати папки – пересувки. В ці папки слід поміщати тексти повідомлень вихователя на батьківських зборах, під час консультацій матеріали із стендів. Це дозволяє ознайомити тих батьків, які були відсутні на зборах, або які не змогли ознайомитися з ними раніше. Доцільно створити папки за розділами: «Привчайте дітей до праці», «Ростемо здоровими», «Дитина малює» тощо (див. Додаток З).

Важливим моментом є надання допомоги батькам у створенні в сім’ї умов для ігор і предметно - практичної діяльності . Необхідно наголосити, що кульмінаційний момент ігрової діяльності припадає саме на середній дошкільний вік, тому, дбаючи про її розвиток, батьки цим самим забезпечують гармонійний розвиток свого малюка.

У чотирирічних дітей помітно зростає потреба в русі, спостерігається значне удосконалення якості основних рухів (біг, стрибки, лазіння) . Підвищується фізична і розумова робото здатність. Однак, все це не відбувається само собою, все залежить від виховання і навчання - цьому доцільно приділити значну увагу з боку батьків.

Використовуючи різні форми роботи з батьками, вихователі ознайомлюють їх із змістом педагогічної роботи з розвитку рухів дітей, дають поради, як сприяти прояву дитячої активності, особливо під час прогулянок, які відповідні іграшки придбати для організації рухливих ігор дітей.

В деяких сім’ях дитину постійно стримують:” Не шуми – сиди тихо!”. Потрібно надати дитині можливість задовольнити свою потребу в русі не тільки під час прогулянки, але і вдома, звичайно, в розумних межах, не на шкоду оточуючим. Вихователь може порекомендувати батькам відповідні ігри і заняття з дітьми.

Одночасно батьки повинні враховувати і обмеження нервової системи чотирирічних дітей, слідкувати, щоб активна діяльність дитини чергувалась з спокійними видами діяльності. При несприятливих умовах виховання у дітей можуть виникнути неврози. Про це слід спеціально поговорити з батьками, особливо тих дітей, які надмірно збуджені, неврівноважені, запрошуючи для обговорення медичний персонал.

Отже, робота вихователів з батьками впродовж року повинна підвищити в певній мірі їх педагогічну культуру і підготувати до більш тісного контакту з дитячим садочком у наступному році. А педагоги знайомляться з успіхами і типовими недоліками сімейного виховання дітей своєї групи, накреслюючи шляхи подальшої співпраці з батьками.

Старша група (5-6 р.)

Вік 5 – 6 років – новий важливий етап у розвитку і вихованні дитини. Зміна структури школи і перебудова її змісту роботи підвищує значення означеного вікового етапу, на якому відбувається підготовка дітей до школи, з одного боку, і з другого – забезпечується подальший розвиток і виховання.

Шостий рік життя дошкільника характеризується зростанням фізичних й інтелектуальних сил, розвитком здібностей до ціле направленої колективної систематичної діяльності, довільної регуляції своєї поведінки.

Використовуючи різноманітні форми педагогічного спілкування, необхідно пояснити батькам, що виховання п’ятирічних дітей є якісно новою сходинкою у порівнянні з вихованням дітей середнього дошкільного віку, не можна упускати ці можливості. Успіх дитини у старшій групі а далі у школі багато в чому буде залежати від того, наскільки відповідально будуть батьки відноситися до вирішення навчально – виховних завдань на даному етапі (див. Додаток К2).

Перехід дітей в старшу групу пов’язаний з деякими змінами в умовах їх життя і виховання: вони тепер включаються в систематичну і більш складну за змістом колективну (гра, праця, навчання на заняттях) діяльність, основним завданням якої є виховання основ суспільної направленості,нагромадження досвіду колективного життя. Програма, методи навчання на заняттях поступово набувають характеру навчальної діяльності (темп занять, їх послідовність і організація, виховання в дітей елементарних навичок навчальної роботи). Гра все ще є не тільки змістом вільного часу, але і виступає в якості одного з видів цікавої й корисної діяльності, засобом виховання доброзичливого спілкування, позитивних взаємовідносин між дітьми, моральної поведінки.

У роботі з сім’єю доцільно надавати представникам родин більшої можливості виявити свою ініціативу. З цією метою слід використати «скриньку довіри», папку – пересувку, оформлену батьками – фахівцями. Наприклад, батьки – медичні працівники можуть оформити тематичну папку з фізичного виховання дошкільнят, мистецтвознавці – папку, присвячену естетичному вихованню. Корисно організовувати Дні добрих справ (спільне виготовлення атрибутів для ігор, лагодження меблів, прикрашання приміщень), написання з батьками спільного з вихователями журналу для дітей – веселого, дотепного, цікавого, в якому є і моделі іграшок, і викрійки саморобок, елементарні головоломки, кросворди тощо.

На батьківських зборах, під час індивідуальних бесід педагогові слід обговорити з батьками найактуальніші для даного віку питання, зокрема: розвиток пізнавальних інтересів («Про що запитують нас діти і чи вміємо ми їм відповідати», «Як ростити допитливих»; уміння дітей діяти разом, досягати спільного результату праці («Як граються і працюють наші діти разом»); переживання маляти від успіху добре зробленого «Як ми оцінюємо результати дитячої праці», «Чи здатний дошкільник оцінити свою роботу сам»; розвиток рефлексії як здатності старшого дошкільника усвідомити власні дії, потреби, переживання, співвідносити їх з діями, потребами і переживаннями інших людей ( «Вчимо дошкільнят відчувати інших»); вправляння в довільній увазі, у вмінні зосереджуватись, виявляти елементарний самоконтроль; нервові діти( «Звідки беруться нервові діти», «Індивідуальний підхід до нервової дитини» ) (див. Додаток К3).

Вік п’яти – шести років – це період розквіту дитячого малювання. Доцільно привернути увагу батьків до образотворчої діяльності, наголосивши на тому, що важливі не стільки самі по собі вміння і художні навички, скільки можливість старшого дошкільника вправлятись у виробленні самостійного задуму, у творчих пошуках, реалізація ним власної ініціативи і фантазії. Слід навчити батьків з розумінням, терпляче ставитись до маленьких художників, відводити їм вдома місце для вільного малювання, придбати необхідне для цього обладнання, знаходити можливість подовжити життя малюнків сина або доньки, використовувати їх для подарунків близьким, рідним, друзям.

Однією з найголовніших тем бесід педагогів з батьками, повинна бути тема виховання самостійності як якості особистості. Доцільно надавати батькам можливість бути присутніми під час виконання малюками завдань певної складності. Спостерігаючи за манерою спілкування мам і тат зі своїми дітьми, за керівництвом самостійною діяльністю дошкільнят, вихователь одержує матеріал для проведення бесід, консультацій. Усвідомлення батьками своєї визначальної ролі – необхідна умова оптимізації сімейного виховання.

Як і в середній групі, широко використовується наочність. Перш за все - це куток для батьків. В ньому повинні бути відображена робота з батьками на відносно тривалий період ( квартал ) і на найближчий час (3-4 тижні) .

Як правило, на початку навчального року в батьківському кутку розміщують наступні матеріали: завдання виховання дітей старшої групи; режим дня дитини в дитячому садку та вдома; можливий рівень розвитку дитини до шести років; список літератури; щоденні повідомлення: «Що робили сьогодні діти» .

У жовтні зміст кутка може бути доповнений рішеннями, які було прийнято на групових зборах, поради з будь – якого актуального питання виховання дітей у сім’ї. Добираючи матеріали для батьківських кутків, вихователь повинен чітко знати склад батьків, особливості розвитку вихованців, суспільні події які відбуваються .

За аналогією готуються і виставки. Вони можуть бути тематичними, мати наочний матеріал, який розкриває систему роботи з тієї чи іншої проблеми.

Папки – пересувки, так як і в попередній групі, залишаються однією з можливих форм педагогічної просвіти батьків. В групі може бути 7- 8 таких папок з різної тематики (див. Додаток З).

Тісний контакт, взаєморозуміння між вихователями і батьками складаються при умові додержання основних принципів взаємозв’язку дитячого садка і батьків, використання всіх форм роботи з батьками в певній системі, досконалого вивчення досвіду сімейного виховання, прояву лагідного відношення до дітей, повага до батьків.