Будова сітчастої оболонки

Сітківка складається з декількох шарів: світлочутливий шар складається з закінчень зорових нервів - паличок і колбочок, що розподілені нерівномірно.

У середній частині сітківки переважають колбочки, у бічних частинах - палички.

Жовта пляма - місце найкращого сприйняття (бачимо дуже добре).

У паличках є особлива речовина - зоровий пурпур, що розкладається і знебарвлюється на світлі і відновлюється в темряві.

Діяльність паличок і колбочок різні: палички дають відчуття ахроматичного кольору; колбочки – різних зорових тонів.

При слабкому сонячному освітленні (у сутінках) колбочки не реагують і зовсім не розрізняють зорових тонів.

Палички - сутінковий зір.

Колбочки - кольоровий.

Першим кольором ми перестаємо бачити червоний, останнім - синій.

Найясніший у темряві - жовто-зелений.

Пристосування ока до різних рівнів яскравості - називається адаптацією.

1. світлова адаптація - знижує ступінь чутливості ока до світла в умовах великої освітленості.

2. темнова адаптація - підвищена чутливість ока до світла в умовах малої освітленості.

Зміна світлочутливості ока пов'язано з витратою або накопиченням світлочутливих речовин в оці, їх запас зменшується в міру дії світла на око і знову збільшується в темряві.

3. колірною адаптацією - називається зниження чутливості ока кольоровими подразниками у результаті їхнього впливу на око. При чим - яскравіше світло тим більше стомлюються очі. Найбільше стомлюють очі - синьо-фіолетові кольори, найменше - зелені.

Розділ II. Теорія трикомпонентності кольорового зору.

місця найбільшого збудження

Це усе пояснюється теорією трикомпонентності кольорового зору. У нашому зоровому організмі існує три світлочутливі апарати:

• синій

• зелений

• червоний

Кольоровий тон - відчуття, визначається співвідношенням червоного, зеленого і синього збуджень.

Кольорова індукціязміна характеристик кольору під впливом спостереження іншого кольору (взаємний вплив кольорів).

При негативній індукції характеристики кольору взаємно спливаючих кольорів, змінюються в протилежних напрямках.

При позитивних індукціях характеристики кольорів зближаються, відбувається підрівнювання.

Яка відбудеться індукція негативна або позитивна залежить від того яка міра розходження характеристик кольору, якщо розходження досить помітне оку, воно прагне ще більше збільшити його, якщо ж розходження мало помітне – око прагне знищити цю невелику різницю.

Розділ III. Контрасти.

К онтрасти

Хроматичні Ахроматичні

(кольорові) (світлові)

1.одночасовий

2.Послідовний

3.пограничний

Одночасний світловий (ахроматичний) контраст (іррадіація).

Світлова пляма на темному фоні здається ще більше світлою, а темне на світлому темніше.

Одночасний кольоровий (хроматичний) контраст.

Явище контраста виникає при взаємодії двох хроматичних кольорів або хроматичного і ахроматичного.

При одночасному кольоровому контрасті кольоровий тон плями, яка реалізується, змінюється та становиться близьким до додаткового, до кольору тону.

Контраст взаємодоповнення кольорів: при співставленні їх не виникає нових відтінків, а відбувається тільки взаємне підвищення насиченості.

1. Малий інтервал кольору називається спорідненим і таке співвідношення споріднених кольрів називається - нюансом (мають загальний світловий тон і різні відтінки).

2. Середній інтервал – це споріднено контрастні кольори.

3. Великий інтервал – це додаткові кольори.

Взаємододаткові кольори не викликають у сприйнятті змін по кольоровому тону.

Кольори, які розташовані близько один до одного у межах малих інтервалів, слабо контрастують по кольоровому тону.

Найбільш відрізняється контраст по кольоровому тону кольора, який розташовується у межах середніх інтервалів.

Зміна кольорового тону, завдяки дії контрасту залежить від слідуючих умов:

• від розміру світлот взаємних кольорів;

• від насиченості взаємних полів;

• від температури кольорового тону взаємних полів. Всі холодні тони дають більш сильний контраст, ніж теплі.

• від розмірів взаємо сприяючих полів чи від відстані до точки спостереження.